СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
30 липня 2007 року | Справа № 2-8/3850-2007А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Антонової І.В.,
суддів Заплава Л.М.,
Видашенко Т.С.,
секретар судового засідання Макарова Г.О.
за участю представників сторін:
позивача: Солоха Ірина Гергіївна, довіреність б/н від 16.07.2007, товариство з обмеженою відповідальністю "Південна корона",
відповідача: Попкова Євгенія Адонівна, довіреність б/н від 15.03.2007, Сакська міська рада,
Зіядинова Ніна Іванівна, довіреність № 02.1-34/5 від 11.07.2007,
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Південна корона" на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чумаченко С.А.) від 08.05.2007 у справі №2-8/3850-2007А
за позовом товариство з обмеженою відповідальністю "Південна корона" (вул. Зелена, 30,Оріхове, Сакський р-н,96570)
до Сакської міської ради (вул. Леніна, 15,Саки,96500)
про визнання недійсним рішення
ВСТАНОВИВ:
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю „Південна корона", звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до відповідача, Сакської міської ради, про визнання рішення Сакської міської ради 6-ї сесії 5-го скликання від 17.10.2006 №28/5 „Про визнання таким, що втратило силу рішення міської ради 28-ї сесії 4-го скликання від 03.11.2004 „Про дозвіл товариству з обмеженою відповідальністю „Південна корона" на підготовку матеріалів погодження місцерозташування об'єкту оздоровчого призначення по вул. Морській, південніше державного підприємства „ДОЦ імені Тітова" протиправним та недійсним.
Постановою господарського суду Автономної республіки Крим від 08.05.2007 у справі № 2-8/3850-2007А (суддя Чумаченко С.А.) у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю „Південна корона” відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, товариство з обмеженою відповідальністю „Південна корона” звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Автономної Республіки Крим та постановити нову, якою позов задовольнити.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права, а також неповним з’ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи.
Так, товариство з обмеженою відповідальністю „Південна корона” вважає, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про те, що визнання природної території міста Саки територією державного значення не впливає на терміни надання узгодження місцерозташування об'єкту оздоровчого значення у зв'язку з тим, що згідно з рішенням Сакської міської ради № 3 від 28.07.2005 ухвалення рішень з питань, пов'язаних з вилученням і наданням земельних ділянок в зоні санітарної зони курорту міста Саки буде відновлено тільки після затвердження Кабінетом Міністрів України „Режиму округу і зон санаторної охорони курорту державного значення Саки”, який до теперішнього часу не затверджений.
Також, апелянт зазначає, що земельним законодавством України не встановлений граничний строк підготовки матеріалів узгодження місцерозташування об'єкту, після закінчення якого особа, зацікавлена в отриманні в оренду земельної ділянки, втрачає право на укладення відповідного договору оренди.
Переглянувши постанову суду першої інстанції в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
03.11.2004 на 28 сесії 4 скликання за результатами розгляду заяви позивача Сакською міською радою було прийняте рішення „Про дозвіл товариству з обмеженою відповідальністю „Південна корона” на підготовку матеріалів погодження місцерозташування об’єкту оздоровчого призначення по вул. Морській, південніше державного підприємства „ДОЦ ім. Тітова”, відповідно до пункту 1 якого товариству з обмеженою відповідальністю „Південна корона” було дозволено підготовку матеріалів погодження місцерозташування об’єкту оздоровчого призначення на ділянці орієнтовною площею 12,0га по вул. Морській, південніше державного підприємства „ДОЦ ім. Тітова”, за умови позитивного висновку Мінархбудполітики, природоохоронних органів, Рескомекоресурсів, інституту „Гіпроград” по містобудівному обгрунтуванню можливості розміщення об’єкту в окрузі першої санітарної зони.
Пунктом 2.3. зазначеного рішення Сакської міської ради від 03.11.2004 позивачу було встановлено строк для підготовки документів для укладення договору оренди земельної ділянки –1 рік.
17.12.2004, на виконання вказаного рішення, товариством з обмеженою відповідальністю „Південна корона” було отримано позитивний висновок Західно-Кримської регіональної держекоінспекції про узгодження місцерозташування земельної ділянки для розміщення об’єкту оздоровчого призначення по вул. Морській, південніше державного підприємства „ДОЦ ім. Тітова”.
Також, в грудні 2004 товариством з обмеженою відповідальністю „Південна корона” було отримано позитивний висновок Сакського міського відділу земельних ресурсів, за змістом якого були погоджені матеріали попереднього узгодження місцерозташування обєкту з врахуванням позитивних висновків відділу архітектури та містобудування Сакської міської ради, Сакської госекоінспекції та Сакської СЕС.
На підставі постанови Верховної Ради України від 11.01.05 №2306 природна територія міста Саки Автономної Республіки Крим була оголошена курортом державного значення та були затверджені межі округу і зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони курорту Саки.
Рішенням Сакської міської ради від 06.06.05 № 7 „Про призупинення розгляду та прийняття рішень з питань, пов’язаних з вилученням та наданням земельних ділянок” було призупинено розгляд та прийняття рішень з питань, пов’язаних з вилученням та наданням земельних ділянок в місті Саки.
З метою виконання вказівок п. 2.1. рішення Сакської міської ради від 03.11.2004 між товариством з обмеженою відповідальністю „Південна корона” та товариством з обмеженою відповідальністю „Кримпроектстрой” був укладений договір на виконання проектно-економічного обгрунтування про можливість розміщення об’єктів відпочинку на площі 23га
18.07.2005 на виконання рішення Сакської міської ради від 03.11.2004 між позивачем та Інститутом „КримНІІпроект” був укладений договір на виконання науково-технічної продукції, відповідно до предмету якого Інститут зобов’язався виконати передпроектні роботи для складення завдання на розробку містобудівного обґрунтування можливості розміщення об’єкту оздоровчого призначення в приморській курортній зоні м. Саки.
Календарним планом робіт до вказаного договору було передбачено його виконання в строк до 12.09.2005.
На підставі пункту 3 рішення Сакської міської ради від 28.07.2005 №3 „Про розгляд та прийняття рішень з питань, пов’язаних з вилученням та наданням земельних ділянок” розгляд заяв та прийняття рішень з питань, пов’язаних з вилученням та наданням земельних ділянок в першій зоні санітарної охорони (як у вільній, та і в забудованій частині) було вирішено відновити тільки після затвердження Кабінетом Міністрів України „Режиму округу і зон санітарної (гірнично-санітарної) охорони курорту державного значення Саки”.
Пунктом 4 вищевказаного рішення Сакської міської ради від 28.07.2005 №3 було вирішено клопотати перед прем’єр-міністром України про прискорення прийняття рішення по затвердженню „Режиму округу і зон санітарної (гірнично-санітарної) охорони курорту державного значення Саки”.
02.08.2005 Інститут „КримНІІпроект” з метою виконання завдання замовника, товариства з обмеженою відповідальністю „Південна корона”, звернувся до Інституту „Діпромісто” при Держкомбуді України, який проводить розробку генерального плану м. Саки, з питанням про надання попередніх рекомендацій про можливість та умови розміщення на запропонованій до узгодження земельній ділянці об’єкту оздоровчого призначення позивача.
У відповіді від 02.08.2006 Інститут „Діпромісто” при Держкомбуді повідомив розробника містобудівного обгрунтування для об’єкту позивача про те, що розробка документації можлива лише з врахуванням вимог „Режиму округу і зон санітарної (гірнично-санітарної) охорони курорту державного значення Саки”, які на даний час знаходяться на розгляді в Кабінеті Міністрів України.
17.10.2006 на 6 сесії 5 скликання Сакською міською радою було прийняте рішення № 28/5 „Про визнання таким, що втратило силу рішення міськради від 03.11.2004 „Про дозвіл товариству з обмеженою відповідальністю „Південна корона” на підготовку матеріалів погодження місцерозташування об’єкту оздоровчого призначення по вул. Морській, південніше державного підприємства „ДОЦ ім. Тітова”, з мотивувальної частини якого випливає, що підставою для прийняття цього рішення є невиконання позивачем пункту 2.3. рішення міськради від 03.11.2004 - тобто, ненадання позивачем документів для укладення договору оренди протягом 1 року.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Порядок та процедура погодження місцерозташування обєкту визначені вимогами статті 151 Земельного кодексу України.
Так, відповідно до частини 1 статті 151 Земельного кодексу України юридичні особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельних ділянок, зобов'язані до початку проектування погодити із власниками землі і землекористувачами та сільськими, селищними, міськими радами, державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, Кабінетом Міністрів України і Верховною Радою України місце розташування об'єкта, розмір земельної ділянки та умови її вилучення (викупу) з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об'єктів, умови проживання населення і охорону довкілля.
На підставі частини 5 статті 151 Земельного кодексу України юридичні особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельних ділянок, звертаються з клопотанням про погодження місць розташування об'єктів до відповідної сільської, селищної, міської ради, місцевої державної адміністрації. Клопотання щодо об'єктів, вилучення яких провадиться Кабінетом Міністрів України, подаються до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Севастопольської міської державної адміністрації.
Згідно з частиною 7 статті 151 Земельного кодексу України відповідна сільська, селищна, міська рада чи місцева державна адміністрація згідно із своїми повноваженнями розглядає клопотання і в п'ятиденний строк з дня реєстрації направляє його разом з матеріалами, передбаченими частиною п'ятнадцятою цієї статті, на розгляд органів земельних ресурсів, природоохоронних, територіальних органів виконавчої влади з питань лісового господарства і санітарно-епідеміологічних органів, органів містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини. Зазначені органи протягом двох тижнів з дня одержання клопотання надають свої висновки відповідній сільській, селищній, міській раді чи місцевій державній адміністрації, які з урахуванням одержаних висновків протягом десяти днів приймають рішення про погодження місця розташування того об'єкта, під який мають право самостійно вилучати земельну ділянку, або мотивоване рішення про відмову.
З наведеного вбачається, що конкретні строки та терміни погодження місцерозташування об'єкта діючим земельним законодавством встановлені виключно для відповідних органів, на які покладені повноваження з питань прийняття рішень про погодження місцерозташування об'єкта –у даному випадку - для Сакської міської ради, та для органів, які здійснюють узгодження матеріалів місцерозташування об'єкта, але не для юридичної особи, яка звертається з клопотанням про таке погодження.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, встановивши пунктом 2.3. рішення Сакської міської ради від 03.11.2004 позивачу строк для підготовки документів для укладення договору оренди земельної ділянки –тобто, поклавши на позивача питання отримання висновків органів земельних ресурсів, природоохоронних, територіальних органів виконавчої влади з питань лісового господарства і санітарно-епідеміологічних органів, органів містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, відповідач тим самим порушив приписи частини 7 статті 151 Земельного кодексу України, оскільки питання отримання таких висновків покладені саме на відповідача.
Також, судова колегія зазначає, що суд першої інстанції, приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю „Південна корона” помилково не прийняв до уваги ту обставину, що постановою Верховної Ради України від 11.01.05 №2306 природна територія міста Саки Автономної Республіки Крим була оголошена курортом державного значення та були затверджені межі округу і зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони курорту Саки.
Проте, вказана обставина не тільки зумовила прийняття відповідачем рішень від 06.06.05 № 7 та від 28.07.2005 №3, якими було фактично призупинено розгляд заяв та прийняття рішень з питань, пов’язаних з вилученням та наданням земельних ділянок в першій зоні санітарної охорони (як у вільній, та і в забудованій частині) до затвердження Кабінетом Міністрів України „Режиму округу і зон санітарної (гірнично-санітарної) охорони курорту державного значення Саки”, але й була унеможливлена процедура збору матеріалів і документів, необхідних для погодження місця розташування об’єкта позивача, оскільки останній передбачався розміщенням у першій зоні санітарної охорони курорту державного значення м. Саки.
Так, згідно з вимогами статті 27 Закону України „Про курорти” метою санітарної охорони курортів є збереження природних властивостей наявних лікувальних ресурсів, запобігання забрудненню, пошкодженню та передчасному виснаженню цих ресурсів. З цією метою в межах курорту встановлюється округ санітарної (гірничо-санітарної) охорони.
Статтею 28 Закону України „Про курорти” під округом санітарної охорони розуміється територія земної поверхні, зовнішній контур якої співпадає з межею курорту. В межах цієї території забороняються будь-які роботи, що призводять до забруднення ґрунту, повітря, води, завдають шкоди лісу, іншим зеленим насадженням, сприяють розвитку ерозійних процесів і негативно впливають на природні лікувальні ресурси, санітарний та екологічний стан природних територій курортів.
Згідно зі статтею 29 вказаного Закону режими округів і зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони курортів державного значення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
На підставі статті 12 Закону України „Про курорти” забудова курортів здійснюється відповідно до затверджених у встановленому законодавством порядку генеральних планів курортів, іншої містобудівної документації, за змістом статті 31 Закону, забудова першої санітарної зони (зони суворого режиму), а саме: нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт та упорядкування об'єктів містобудування, здійснюється відповідно до законодавства, державних стандартів і норм, затвердженої містобудівної документації.
Як вбачається з матеріалів справи, однією з вимог відповідача, визначеною в рішенні від 03.11.2004 та необхідною для погодження матеріалів місця розташування об'єкта, було передбачено надання позивачем на розгляд міської ради містобудівного обґрунтування, спроби отримання якого останнім у будь-якому разі не могли бути реалізовані з огляду на те, що генеральний план курорту державного значення м. Саки не було розроблено та затверджено у встановленому порядку, що підтверджується матеріалами справи.
На порушення вимог частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем не надано суду жодного доказу правомірності свого рішення, при тому, що він заперечує проти адміністративного позову, в тому числі, не надано доказів наявності затвердженого у встановленому порядку генерального плану курорту.
Більш того, судова колегія вважає, що відповідачу було достовірно відомо про наявність обставин, що унеможливлюють підготовку позивачем матеріалів місця розташування об’єкту і це підтверджується наявним у матеріалах справи листом міського голови м. Саки від 17.02.2006 –тобто, вже після спливу встановлених рішенням від 03.11.2004 термінів підготовки документації.
За змістом цього листа позивачу рекомендовано призупинити підготовку відповідних матеріалів до затвердження Кабінетом Міністрів України „Режиму округу і зон санітарної (гірнично-санітарної) охорони курорту державного значення Саки”.
При цьому, у зазначеному листі було також чітко зазначено, що встановлені рішенням від 03.11.2004 терміни підготовки документації (1 рік) призупинені з огляду на вищенаведені обставини.
До того ж, судова колегія вважає, що своїм рішенням від 28.07.2005 №3 „Про розгляд та прийняття рішень з питань, пов’язаних з вилученням та наданням земельних ділянок” відповідач фактично самостійно подовжив на невизначений термін - до затвердження Кабінетом Міністрів України „Режиму округу і зон санітарної (гірнично-санітарної) охорони курорту державного значення Саки” строки виконання всіх свох рішень стосовно питань розгляду заяв та прийняття рішень з питань, пов’язаних з вилученням та наданням земельних ділянок в першій зоні санітарної охорони (як у вільній, та і в забудованій частині), в тому числі, рішення від 03.11.2004, яким товариству з обмеженою відповідальністю „Південна корона” було дозволено підготовку матеріалів погодження місцерозташування об’єкту оздоровчого призначення на ділянці орієнтовною площею 12,0га по вул. Морській, південніше державного підприємства „ДОЦ ім. Тітова”.
Більш того, з матеріалів справи випливає, що позивачем були виконані всі можливі дії для виконання вимог рішення відповідача від 03.11.2004 як в частині переліку документів, так і в частині дотримання термінів, що підтверджується наявними у справі доказами (договори, висновки, листування тощо) проте, невиконання вимог пункту 2.3 цього рішення викликано обставинами, які не залежали від суб’єктивної поведінки та волі позивача.
За таких обставин та за умови наявного факту порушення з боку відповідача процедури погодження місця розташування об'єкта, судова колегія дійшла висновку, що позивач у будь-якому разі був позбавлений можливості не тільки виконати умови пункту 2.3. рішення Сакської міської ради від 03.11.2004 у встановлений строк, але й виконати взагалі умови законодавства з питань отримання висновків відповідних органів.
Між тим, на підставі статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 3 статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»також передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.
Таким чином судова колегія дійшла висновку про відсутність у відповідача правових та об’єктивних підстав для визнання таким, що втратило чинність рішення Сакської міської ради від 03.11.2004, зважаючи також на те, що спірне рішення Сакської міської ради від 17 жовтня 2006 року № 28/5 являє собою спосіб волевиявлення міської ради щодо припинення дії раніше прийнятих рішень, який не передбачений ані Конституцією України, ані Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні”, ані Земельним кодексом України.
Також, судова колегія вважає неспроможними заперечення Сакської міської ради з посиланням на норми частини 10 статті 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, за змістом якої, на думку відповідача, акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування визнаються незаконними в судовому порядку лише з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України, що в даному випадку не має місця.
Так, відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією і кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.
На підставі статей 4, 5 Земельного кодексу України завданнями і принципами земельного законодавства України є забезпечення рівних прав всіх суб'єктів земельних відносин.
Згідно зі статтею 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад в галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належать, зокрема, питання щодо розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Згідно з вимогами статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
На підставі статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень і до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок суднового провадження.
Оскільки рішення Сакської міської ради від 17.10.2006 року № 28/5 „Про визнання таким, що втратило силу рішення міської ради від 03.11.2004 „Про дозвіл товариству з обмеженою відповідальністю „Південна корона” на підготовку матеріалів погодження місцерозташування об’єкту оздоровчого призначення по вул. Морській, південніше державного підприємства „ДОЦ ім. Тітова” безпідставно порушує право позивача на отримання в оренду земельної ділянки, у суду апеляційної інстанції є всі передбачені процесуальним законом підстави для захисту прав позивача шляхом визнання недійсним акту органу місцевого самоврядування як такого, що не відповідає Конституції України та закону за правовими й формальними ознаками.
Таким чином, за наявності передбачених статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстав, постанова господарського суду Автономної Республіки Крим у даній справі підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі про задоволення заявленого адміністративного позову.
Керуючись статтями 195, пунктом 3 статті 198, статтею 202, частиною 2 статті 205, статтею 207, статтею 212, статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Південна корона” задовольнити.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.05.2007 року у справі № 2-8/3850-2007А скасувати.
3. Прийняти нове рішення у справі.
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та недійсним рішення Сакської міської ради 6 сесії 5 скликання від 17.10.2006 року № 28/5 „Про визнання таким, що втратило силу рішення міськради від 03.11.2004р (28 сесія) „Про дозвіл товариству з обмеженою відповідальністю „Південна корона” на підготовку матеріалів погодження місцерозташування об’єкту оздоровчого призначення по вул. Морській, південніше державного підприємства „ДОЦ ім. Тітова”
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подачі касаційної скарги протягом одного місяця після набрання законної сили цією постановою та в порядку, передбаченому статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.В. Антонова
Судді Л.М. Заплава
Т.С. Видашенко