СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
2 серпня 2007 року | Справа № 2-16/9414-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Щепанської О.А.,
суддів Видашенко Т.С.,
Гоголя Ю.М.,
за участю представників сторін:
позивача: Консманової Дар'ї Олекесіївни, довіреність №20-3/3550 від 27.12.2006, орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго";
відповідача: Ткаченко Тараса Володимировича, довіреність №07 від 30.03.2007, відкритого акціонерного товариства "Пивобезалкогольний комбінат "КРИМ";
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Пивобезалкогольний комбінат "КРИМ" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Омельченко В.А.) від 12 лютого 2007 року у справі №2-16/9414-2006,
за позовом орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" (вул. Гайдара, 3-а,Сімферополь,95000)
до відкритого акціонерного товариства "Пивобезалкогольний комбінат "КРИМ" (вул. Гер.Сталінграда, 12,Сімферополь,95047)
про стягнення 1948190,76 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 лютого 2007 року у справі № 2-16/9414-2006 ( суддя Омельченко В.А.) позов орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" до відкритого акціонерного товариства "Пивобезалкогольний комбінат "КРИМ" про стягнення 1948190,76 грн. задоволено частково.
З Відкритого акціонерного товариства "Пивобезалкогольний комбінат "КРИМ" стягнуто на користь позивача заборгованість за споживану теплову енергію в розмірі 1948190,76 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 19481,90 грн. та 105,97 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Стягнуто з державного бюджету міста Сімферополя на користь орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" 427,19 грн. зайво сплачене державне мито.
Провадження у справі припинено в частині стягнення заборгованості в сумі 220974,20 грн.
Не погодившись з цим судовим актом, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення місцевого господарського суду, у задоволенні позову відмовити.
Сторона посилається на те, що господарським судом при прийнятті рішення, було порушено норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Відповідач вказує на те, що відкрите акціонерне товариство "Пивобезалкогольний комбінат "КРИМ" щомісячно та в установлений договором строк здійснювало оплату триманих послуг, але виключно за тими тарифами, які належним чином були узгоджені сторонами. Крім того, відповідач посилається на те, що позивачем порушенні норми чинного законодавства та умови договору у зв'язку з збільшенням в односторонньому порядку тарифів на теплову енергію, яка ним постачається, оскільки зміни не були наслідком змін Урядом цін на енергоресурси, воду або податкового законодавства, не підтверджується обґрунтованим розрахунком позивача.
Розпорядженням виконуючого обов'язки голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.07.2007 року у складі судової колегії було здійснено заміну суддів Гоголя Ю.М., у зв'язку з зайнятістю в іншому судовому процесі та судді Прокопанич Г.К., у зв'язку з відрядженням, на суддів Видашенко Т.С. та Горошко Н.П.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.07.2007 року у складі судової колегії було здійснено заміну судді Горошко Н.П., у зв'язку з відпусткою, на суддю Гоголя Ю.М.
В судовому засіданні з 23.07.2007 року по 24.07.2007 року було оголошено перерву.
За клопотанням представників сторін, судочинство здійснювалось на російській мові.
На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія повторно розглянувши матеріали справи, встановила наступне.
Позивач - орендне підприємство "Кримтеплокомуненерго" звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Крим" заборгованості за споживану теплову енергію в сумі 2169164,96 грн. (а. с. 2).
Позивач свої позовні вимоги мотивував тим, що згідно з укладеним з відповідачем договору №3 від 02.01.2003 року про постачання теплової енергії у вигляді пару та № 4 від 03.01.2003 року на постачання теплової енергії, останній будучи споживачем за даними договорами повинен був здійснювати розрахунки в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів до 10 числа, місяця наступного за звітним (пункт 6.1 договору № 4), а розрахунок за теплову енергію у вигляді пару виконувати щодекадно, кінцевий розрахунок - на протязі 3-х днів з дня отримання рахунку ( пункт 6.5 договору № 3).
Від позивача 12 лютого 2007 року до господарського суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач зменшив розмір позовних вимог на 220974,20 грн. та відмовився в даній частині від позову, та просив стягнути з відповідача 1948190,76 грн., при цьому позивач вказував, що в позовній заяві допущена описка та вказано, що заборгованість утворилась за період з 01.01.2003 року по 31.01.2006 року, однак, відповідно до акту звірки вказана заборгованість в розмірі 2169164,96грн. утворилась за період з 01.03.2003 року по 31.01.2006 року.
Крім того, позивач надав клопотання про повернення зайво сплаченого державного мита при зверненні до господарського суду Автономної Республіки Крим у розмірі 427,19грн.
Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив частково.
Судова колегія розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, дослідивши надані докази, вислухавши пояснення представників сторін, дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, 02.01.2003 року та 03.01.2003 року між орендним підприємством "Кримтеплокомуненерго" (постачальник) та відкритим акціонерним товариством "Пивобезалкогольний комбінат "Крим" (споживач) було укладено договори №3 про постачання теплової енергії у вигляді пару, та № 4 на постачання теплової енергії. (а. с. 13-17 та 6-10).
Згідно з договорами №3 від 02.01.2003 року про постачання теплової енергії у вигляді пару та № 4 від 03.01.2003 року на постачання теплової енергії, відповідач будучи споживачем за даними договорами, повинен був здійснювати розрахунки в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів до 10 числа, місяця наступного за звітним (пункт 6.1 договору № 4), а розрахунок за теплову енергію у вигляді пару виконувати щодекадно, кінцевий розрахунок - на протязі 3-х днів з дня отримання рахунку ( пункт 6.5 договору № 3).
На підставі того, що відповідач у порушення вимог договорів № 3, 4 свої зобов'язання не виконував, оплату за надані послуги не здійснював, в зв'язку з цим, згідно наданого позивачем акту звірки (а. с. 62) сума заборгованості за період з 01.03.2003 по 31.01.2006 склала 1948190,76 грн.
В пункті 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно статті 525 Цивільного кодексу України, частиною 7 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання чи одностороння зміна його умов не допускається.
З змісту статті 526 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 193 Господарського кодексу України вбачається, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно з умовами договору та положень діючого законодавства.
З положень частини 2 статей 193, 218 Господарського кодексу України слідує, що кожна сторона повинна вжити всіх необхідних заходів для належного виконання зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Стосовно суми заборгованості у розмірі 220974,20грн., від якої позивач відмовився, дана сума утворилась за лютий , жовтень 2005 року. Таким чином, позивач вказує, що у січні 2005 року відповідно до наказу орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" №172 від 30.12.2004 року, тариф збільшився з 173,18грн. з податком на додану вартість за Гкал до 264,80грн. з податком на додану вартість за Гкал. У зв'язку з чим, відповідне повідомлення про збільшення тарифів, як то передбачено пунктом 6.2 договору №3 було направлено відповідачу 14.02.2005 року, але не у встановлений строк, а саме не за 14 днів, у зв'язку з чим позивачем зменшена сума заборгованості за лютий 2005 року на суму 105572,85грн. та складає 1152,34 (поставлено Гкал.) * 173,18 (раніше діючий тариф) =119562,24 грн., а не 305135,09грн.
Крім того, у жовтні 2005 року відповідно до наказу орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" №105 від 28.09.2005 року, тариф збільшився з 264,80грн. з податком на додану вартість за 1 Гкал до 320,12грн. без податку на додану вартість або 384,14грн. з податком на додану вартість за 1 Гкал. У зв'язку з чим, відповідне повідомлення про збільшення тарифів, як то передбачено пунктом 6.2 договору №3 було направлено відповідачу 17.10.2005 року, але не у встановлений строк, а саме не за 14 днів, у зв'язку з чим позивачем була зменшена сума заборгованості за жовтень 2005 року на суму 115401,35грн., 966,99 (поставлено Гкал.)* 264,8 (раніше діючий тариф) = 256059,00грн., а не 371460,30грн.
За викладених обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позов підлягає частковому задоволенню в сумі 1948190,76грн. оскільки дана сума підтверджується матеріалами справи, та відповідає чинному законодавству України., а в частині стягнення заборгованості в сумі 220974,20грн. провадження у справі підлягає припиненню у зв'язку з відмовою позивача в даній частині від позову на підставі пункту 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
А що стосувалось клопотання позивача про повернення зайво сплаченого мита, на думку апеляційної інстанції, місцевим господарським судом дане клопотання було правомірно задоволено, оскільки, при подачі позову сума позову складала 2169164,96грн., а позивачем було сплачено, як вбачається з платіжного доручення №1092 від 20.03.2006 року суму у розмірі 22118,84грн
Отже, судова колегія не може прийняти до уваги посилання відповідача, які було викладено в апеляційній скарзі, оскільки вони суперечать нормам чинного законодавства та спростовуються доказами наданими в матеріалах справи.
Так, відповідно до пункту 6.2. договору про постачання тепловою енергією у вигляді пари №3 від 02.01.2003 в редакції, узгодженій протоколом розбіжностей, і пунктом 6.4. договору про постачання теплової енергії №4 від 03.01.2003 було передбачено, що "... при зміні Урядом цін на енергоресурси, воду, матеріали, зміни податкового законодавства відповідно (автоматично) змінюється ціна на теплову енергію, що відпускається, для 2-ої групи споживачів, про що "Постачальник" повідомляє "Споживача". Таким чином, самим договором визначена можливість односторонньої зміни умов договору - в частині ціни. Така редакція вищезгаданих пунктів договорів №3 і №4 обумовлена тим, що орендне підприємство "Кримтеплокоммуненерго" - здійснюючи централізоване теплопостачання і будучи суб'єктом природних монополій, відповідно до статті 5 Закону України "Про природні монополії" і статті 9 Закону України "Про ціни і ціноутворення" продає теплову енергію за тарифами, встановленими уповноваженим державним органом. В оспорюваний період теплова енергія поставлялася за тарифами, сформованими відповідно до постанови Ради міністрів Автономної Республіки Крим №277 від 22.08.2000 "Про тарифи на житлово-комунальні послуги" з змінами та доповненнями і постановою Ради міністрів №353 від 09.08.2005 "Про тарифи на послуги теплопостачання".
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення було прийнято відповідно до норм матеріального та процесуального права та підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 лютого 2007 року у справі №2-16/9414-2006 залишити без змін.
2.Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Пивобезалкогольний комбінат "КРИМ" залишити без задоволення.
Головуючий суддя О.А. Щепанська
Судді Т.С. Видашенко
Ю.М. Гоголь