Справа № 2-1422/10
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«23» березня 2010 року м. Слов’янськ
Суддя Слов’янського міськрайонного суду Донецької області М.Г. Геєнко, розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ВГІРФО Словянського МВ, про визнання особи втратившею право на проживання і зняття з реєстрації, -
ВСТАНОВИВ:
15 березня 2010 року у Слов'янський міськрайонний суд звернулась з дійсним позовом ОСОБА_1 і просила визнати відповідача по справі втратившим право на проживання у АДРЕСА_1 і зобов’язати ВГІРФО Словянського МВ зняти ОСОБА_2 з реєстрації у зазначеному будинку.
Ухвалою суду від 16 березня 2010 року зазначена заява була залишена без руху, оскільки вона подана з порушенням вимог ст. 119 ЦПК України. Так позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, щодо визнання особи втратившею право користування житловим приміщенням, керується ст. ст. 395, 404, 406 ГК України, якими визначений і врегульований один з видів речових прав на чуже майно, такий як право користування (сервітут). В той час, як правовідносини за даним позовом регулюються виключно Житловим кодексом України.
Також, на виконання п. 5 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, позивачеві було необхідно зазначити, за ким і на підставі яких документів зареєстрований житловий будинок №26 по вул. Кубанська м. Слов’янськ, тобто хто є його власником.
У встановлений судом строк до 23 березня 2010 року позивачем не усунуті зазначені недоліки.
Керуючись ст. 121 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ВГІРФО Словянського МВ, про визнання особи втратившею право на проживання і зняття з реєстрації – визнати неподаною та повернути позивачеві.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Слов ’ янський міськрайонний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня винесення ухвали заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя М.Г. Геєнко