Справа № 2- О - 16/2007 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2007 року                        Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого: Бабоїд О.М.

при секретарі: Овчаренко Н.В.

розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні в м. Тараща справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Лісовицька сільська рада Таращанського району Київської області про встановлення факту родинних відносин та факту належності право встановлюючого документа, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду з даною заявою. В судовому засіданні підтримав заявлені вимоги та, будучи допитаним в якості свідка у відповідності зі ст. 62 ЦПК України, пояснив суду, що 16 червня 2006 року його мати ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений Лісовицькою сільською радою Таращанського району Київської області, зареєстрований в реєстрі за № 174, яким все її майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і все те, що належатиме їй на день смерті, заповіла йому. ІНФОРМАЦІЯ_1 його мати ОСОБА_2. померла і після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з земельної ділянки, розташованої на території Лісовицької сільської ради, площею 2,30 га в межах згідно з планом, яка належала їй на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії II - KB № 013566, виданого 29.10.1999 року Лісовицькою сільською радою народних депутатів. Коли він звернувся в Таращанську державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини, то у видачі свідоцтва право власності на земельну ділянку за заповітом йому було відмовлено, оскільки виявилося, що в свідоцтві про його народження матір'ю записана ОСОБА_2. Крім того, в Державному акті на право приватної власності на землю серії II - KB № 013566, виданому 29.10.1999 року Лісовицькою сільською радою народних депутатів його мати вказана як ІНФОРМАЦІЯ_2. Насправді його мати - ОСОБА_2, помилка в її імені була допущена при заповненні свідоцтва про його народження та Державного акта про право приватної власності на землю.

Той факт, що він являвся сином ОСОБА_2, а також, той факт, що Державний акт на право приватної власності на землю серії II - KB № 013566, виданий 29.10.1999 року Лісовицькою сільською радою народних депутатів на ім'я ІНФОРМАЦІЯ_2 належав ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, підтверджується довідкою, виданою виконкомом Лісовицької сільської ради № 191 від 20.02.2007 року про те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 одна і та ж сама особа, свідоцтвом про смерть матері, де вона вказана як ОСОБА_2.

Просить встановити той факт, що він був сином ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, а також той факт, що Державний акт на право приватної власності на землю серії II - KB № 013566, виданий 29.10.1999 року Лісовицькою сільською радою народних депутатів на ім'я ІНФОРМАЦІЯ_2, належав ОСОБА_2, оскільки встановлення даних фактів необхідне йому для прийняття спадщини після померлої матері.

Судові витрати бере на себе.

Представник заінтересованої особи - Лісовицької сільської ради Таращанського району Київської області заяву визнав та, будучи допитаним в якості свідка у відповідності зі ст. 62 ЦПК України, пояснив, що не заперечує проти встановлення того факту, що заявник ОСОБА_1 був сином ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки йому достовірно відомо про те, що ОСОБА_2 насправді буда матір'ю заявника, розбіжності виникли внаслідок неправильного запису імені матері в свідоцтві про народження заявника. Також, не заперечує проти встановлення того факту, що Державний акт на право приватної власності на землю серії II - KB № 013566, виданий 29.10.1999 року Лісовицькою сільською радою народних депутатів на ім'я ІНФОРМАЦІЯ_2 належав ОСОБА_2, так як, в селі матір заявника називали «Надією» і внаслідок цього в Державному акті її було записано під таким іменем.

За згодою заявника, суд вирішує заявлену вимогу в попередньому судовому засіданні.

2

Судом встановлено, що 16 червня 2006 року мати заявника ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений Лісовицькою сільською радою Таращанського району Київської області, зареєстрований в реєстрі за № 174, яким все її майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і все те, що належатиме їй на день смерті, заповіла заявнику. ІНФОРМАЦІЯ_1 мати заявника ОСОБА_2. померла і після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з земельної ділянки, розташованої на території Лісовицької сільської ради, площею 2,30 га в межах згідно з планом, яка належала їй на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії II - KB № 013566, виданого 29.10.1999 року Лісовицькою сільською радою народних депутатів Таращанського району Київської області. Коли заявник звернувся в Таращанську державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини, то у видачі свідоцтва право власності на земельну ділянку за заповітом йому було відмовлено, оскільки виявилося, що в свідоцтві про його народження матір'ю записана ОСОБА_2. Крім того, в Державному акті на право приватної власності на землю серії II - KB № 013566, виданому 29.10.1999 року Лісовицькою сільською радою народних депутатів Таращанського району Київської області мати заявника вказана як ІНФОРМАЦІЯ_2. Насправді мати заявника - ОСОБА_2, помилка в її імені була допущена при заповненні свідоцтва про народження заявника та Державного акта про право приватної власності на землю.

Той факт, що заявник ОСОБА_1 являвся сином ОСОБА_2, а також, той факт, що Державний акт на право приватної власності на землю серії II -KB № 013566, виданий 29.10.1999 року Лісовицькою сільською радою народних депутатів Таращанського району Київської області на ім'я ІНФОРМАЦІЯ_2, належав ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, підтверджується довідкою, виданою виконкомом Лісовицької сільської ради Таращанського району Київської області № 191 від 20.02.2007 року про те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 одна і та ж сама особа, свідоцтвом про смерть матері заявника, де вона вказана як ОСОБА_2.

Факти, про встановлення яких просить заявник, має для нього юридичне значення, оскільки надає право на одержання в Таращанській державній нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої матері - ОСОБА_2.

Згідно зі ст. 1269 ІДК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має право подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Крім того, ст. 1296 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Вказані обставини стверджуються поясненнями сторін, допитаних в якості свідків, матеріалами справи, вивченими в судовому засіданні.

Таким чином, заява підлягає задоволенню.

Судові витрати заявник бере на себе.

Керуючись ст. 10, 11, 15, 62, 130, 174, 234, 235, 256-259 ЦПК України, 1269, 1296 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву задовільнити.

Встановити той факт, що ОСОБА_1 перебував в родинних стосунках з ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме являвся її рідним сином.

Встановити той факт, що Державний акт на право приватної власності на землю серії II - KB № 013566, виданий 29.10.1999 року Лісовицькою сільською радою народних депутатів Таращанського району Київської області на ім'я ІНФОРМАЦІЯ_2, належав ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Таращанський суд шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.