Справа № 2 - 139/2007 року

   РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2007 року                 Таращанський районний суд Київської* області в складі:

головуючого: Бабоїд О.М.

при секретарі: Овчаренко Н.В.

розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні м. Тараща цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності житловий будинок

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з даним позовом. В судовому засіданні позовні вимоги підтримала і, будучи допитаною в якості свідка у відповідності зі ст. 62 ЦПК України пояснила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_4, який проживав в АДРЕСА_1. Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого в АДРЕСА_1 вартістю 17811 грн та земельної частки (паю) у землі, яка перебуває у колективній власності пайового селянського підприємства КПСП «ім. Боженка» Лісовицької сільської ради Таращанського району Київської області розміром 2,68 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). При житті її чоловік заповіту не складав. Спадкоємцями за законом першої черги є вона та їх з померлим чоловіком діти -відповідачі по справі ОСОБА_2. та ОСОБА_3., які відмовилися від прийняття спадщини на її користь, подавши відповідні заяви нотаріусу.

12 січня 2007 року державний нотаріус Таращанської державної нотаріальної контори видала їй свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну частку (пай). У видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок вона їй відмовила, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на будинок.

Виконавчий комітет Лісовицької сільської ради Таращанського району Київської області, на підставі записів у погосподарській книзі № 10 виконкому сільської ради, рішенням № 10 від 20.02.2007 року визнав за ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1. Проте даний документ не має юридичної сили.

В зв'язку з тим, що вона прийняла спадщину після смерті чоловіка, просить суд визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, розташований в АДРЕСА_1, вартістю 17811 грн.

Судові витрати бере на себе.

Відповідач ОСОБА_2 позов визнав і, будучи допитаним в якості свідка у відповідності зі ст. 62 ЦПК України, пояснив, що він являвся сином ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Після смерті батька відкрилася спадщина, яка складається з земельної частки (паю) та житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого в АДРЕСА_1. При житті батько не складав заповіту. Спадкоємцями за законом першої черги після смерті батька є він, його мати - позивачка по справі ОСОБА_1 та його сестра -відповідачка ОСОБА_3. Він та його сестра відмовилися від прийняття спадщини на користь їх матері ОСОБА_1, подавши відповідні заяви нотаріусу. Тому він не заперечує проти того, щоб за позивачкою визнали право власності на спадкове майно після смерті батька ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, яке складається з житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого в АДРЕСА_1, вартістю 17881 грн, оскільки даний будинок дійсно належав померлому ОСОБА_4., але не було своєчасно оформлено право власності на нього.

Відповідачка ОСОБА_3 позов визнала і, будучи допитаною в якості свідка у відповідності зі ст. 62 ЦПК України, пояснила, що вона являлася дочкою ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого в АДРЕСА_1 вартістю 17811 грн та земельної частки (паю). При житті батько не складав заповіту. Спадкоємцями за законом після смерті батька є вона, її мати - позивачка по справі ОСОБА_1 та її брат - відповідач по справі ОСОБА_2. Вона з братом відмовилися від прийняття спадщини на користь їх матері ОСОБА_1, подавши відповідні заяви нотаріусу. В зв'язку з цим, зона не заперечує проти того, щоб за позивачкою визнали право власності на спадкове майно після смерті її батька ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, яке складається з житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого в АДРЕСА_1, вартістю 17881 грн, оскільки даний будинок дійсно належав померлому ОСОБА_4., але не було своєчасно оформлено право власності на нього.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦІЖ України при визнанні позову судове рішення ухвалюється при проведенні попереднього судового засідання в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності до того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки та батько відповідачів ОСОБА_4, який проживав в АДРЕСА_1. Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого в АДРЕСА_1, загальною площею 57,5 кв. м, вартістю 17811 грн та земельної частки (паю) у землі, яка перебуває у колективній власності пайового селянського підприємства КПСП «ім. Боженка» Лісовицької сільської ради Таращанського району Київської області розміром 2,68 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). При житті ОСОБА_4. заповіту не складав. Спадкоємцями за законом першої черги після смерті ОСОБА_4. є позивачка та відповідачі ОСОБА_2. та ОСОБА_3., які відмовилися від прийняття спадщини на користь позивачки, подавши відповідні заяви нотаріусу.

12 січня 2007 року державний нотаріус Таращанської державної нотаріальної контори видала позивачці свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну частку (пай). У видачі свідоцтва про право на спаднщну за законом на житловий будинок вона їй відмовила, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на будинок.

Виконавчий комітет Лісовицької сільської ради Таращанського району Київської області, на підставі записів у погосподарській книзі № 10 виконкому сільської ради, рішенням № 10 від 20.02.2007 року визнав за ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1. Як видно з будинкової книги виконкому Лісовицької сільської ради за 2006 рік та довідки, виданої виконкомом Лісовицької сільської ради Таращанського району Київської області № 244 від 01.03.2007 року, ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, був головою двору та до дня смерті проживав і був зареєстрований в с Потоки Таращанського району Київської області, тобто даний будинок дійсно належав померлому ОСОБА_4. З цього випливає, що і будинок після його смерті переходить у власність спадкоємиці - позивачки в порядку спадкування за законом.

Таким чином, позивачка своєчасно прийняла спадщину і є спадкоємицею за законом після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

За таких обставин позов підлягає задоволенню.

Вказані обставини встановлено з пояснень сторін, допитаних в якості свідків, матеріалів справи, вивчених в судовому засіданні.

Судові витрати позивачка бере на себе.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 62, 130, 174, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 1223, 1258, 1261, 1268, 1270, ] 273 - 1275 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, яка складається з житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого в АДРЕСА_1, загальною площею 57,5 кв.м , вартістю 17811 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через

Таращанський суд шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне

оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК

України.