АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Судова палата з цивільних справ

Справа № 22-4022                                                                           Головуючий у 1-й  

інстанції: Щаслива О.В. Суддя-доповідач: Бондар В.О.

УХВАЛА                                          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2006 року                                                                                                 М.Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області

у складі:                                                                                                                            

Головуючого :  Приймака В.М.                                                               

Судців:                Бондара В.О.

Онищенка Е,А. При секретарі: Череватій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною, скаргою ОСОБА_1 в своїх Інтересах та як опікун ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 18 травня 2006 року по справі за позовом акціонерного банку „Металург" до ОСОБА_1, як опікуна ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_1, орган опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської ради, про стягнення заборгованості по договору кредиту, -  

ВСТАНОВИЛА:       

18 листопада 2004 року АБ «Металлург» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, як опікуна ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором кредиту, який було укладено між спадкодавцем перелічених осіб - ОСОБА_6 та АК «Металлург».

Під час судового розгляду позивач відмовився від вимог до ОСОБА_3 та ОСОБА_4, оскільки останні відмовилися від прийняття спадщини на користь малолітнього ОСОБА_5 ОСОБА_3, ОСОБА_4 разом із ОСОБА_1, як правонаступниці ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, залучено до участі у справі, як третіх осіб

В позові зазначав, що 06 серпня 2003 року на підставі кредитного договору НОМЕР_1 ОСОБА_6 було надано кредит в сумі 4705 долларів США. Зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків ОСОБА_6 не було виконано у зв'язку з загибеллю останнього. Сума заборгованості за кредитним договором складала 23593,47 грн. В подальшому позивач уточнив непогашену суму кредиту, яка становить 22687,08 грн, які еквівалентні 4275,58 долларів США

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив стягнути з ОСОБА_1, як опікуна малолітнього спадкоємця померлого ОСОБА_6 - ОСОБА_2, що прийняв спадщину, 22687,08 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду М.Запоріжжя від 18 травня2006 року позовні вимоги задоволені частково.'

Стягнуто  з ОСОБА_1, як опікуна ОСОБА_2, що  прийняв  спадщину   після' смерті ОСОБА_6, в рахунок відшкодування заборгованості спадкодавця за договором кредиту 21591,68 грн та держмито в сумі 215,91 грн.

В задоволенні іншої частини вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 в своїх інтересах та як опікун ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 зазначають, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, просять його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні  позову відмовити.

Заслухавши у засіданні, апеляційного суду доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно сг.. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як встановлено судом, подавши в передбачений законом строк до нотаріального органу заяву в інтересах свого підопічного, ОСОБА_1 вчинила від його імені дії щодо прийняття спадщини, тому малолітній 'ОСОБА_2 відповідно до закону вважаються таким, що прийняв спадщину.

В той же час кредитор спадкодавця у  встановлені законом строки виконав дії щодо пред'явлення своїх вимог до спадкоємців, подавши протягом шестимісячного сгроку претензію до нотаріальної контори.

За таких обставин, у відповідності до ст. 1282 ЦК України, спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного в спадщину.

При вирішенні питання щодо розміру успадкованої частки, місцевий суд обгрунтовано дійшов висновку, що спадщина відкрилася на частку в АДРЕСА_1 в М.Запоріжжі та що вартість частки, яку прийняв у спадщину малолітній ОСОБА_2 є достатньою для задоволення вимог кредитора.

Суд повно і всебічно дослідив обставини справи, доводи та заперечення сторін, дав належну оцінку наданим суду доказам у їх сукупності і дійшов правильного висновку, що позов підлягає задоволенню.

Рішення суду відповідає матеріалам справи і закону. Підстав для його скасування колегія суддів не вбачає, проте вважає за доцільне доповнити резолютивну частину рішення вказівкою, що стягненню підлягає майно в межах та за рахунок вартості спадкового майна.

Керуючись ст. ст.. 307, 308, 313, 315,317 ЦПК України, колегія суддів,-

                                                          УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, в своїх інтересах та як представника малолітнього ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя  від 18 травня 2006 року по дій справі залишити без змін, уточнивши ч. 2 резолютивної частини судового рішення, виклавши його в такій редакції.

«Стягнути з ОСОБА_1 як опікуна ОСОБА_2, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_6, в рахунок відшкодування заборгованості спадкодавця за договором кредиту-21591 грн. 68 гоп., держмито в сумі 215 грн. 91 коп., в межах та за рахунок вартості спадкового майна, перерахувавши їх на кореспондентський рахунок 23003104500 в управлінні Національного Банку України в Запорізькій області, МФО 313377».

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Суддів