РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 року місяця червня 20 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м. Феодосії в складі:

Головуючого, судді     Ломанової Л.О.

суддів                              Соболюка М.М.

Кателіна В.П.

при секретарі  Апостолові О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства «Керченський завод будівельної кераміки «Сармат» про стягнення заборгованості по заробітній платі і середнього заробітку за час затримки розрахунку, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 19 квітня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ЗАО «Керченський завод будівельної кераміки «Сармат» про стягнення заборгованості по заробітній платі і середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Вимоги позивача мотивовані тим, що він працював у відповідача на посаді головного енергетика, і 11.07 2005 року був звільнений з займаної посади за ст. 36 п.1 КЗпП України. На день звільнення, відповідач не провів з ним розрахунок. Просить сягнути з відповідача на свою користь заборгованість по заробітної платі в сумі 2620 грн. 72 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку, починаючи з 12 липня 2005 року по день ухвалення рішення судом першої інстанції.

Рішенням суду від 19 квітня 2006 року, позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені частково, на його користь з ЗАО «Керченський завод будівельної кераміки «Сармат» було стягнуто заборгованість по заробітнії платі 2620 грн. 72 коп. В позовних вимогах про стягнення з відповідача на його користь середнього заробітку за час затримки розрахунку позивачу було відмовлено, у зв'язку з пропуском строку на подачу вказаного позову.

Не погодившись з рішенням суду в частині відмови в позові про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить рішення суду у вказаній частині скасувати і ухвалити нове рішення , яким задовольнити його позовні вимоги, а в іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, а рішення суду в частині відмови позивачу в позові про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку скасувати і постановити нове рішення про задоволення його позову.

Справа №-22- ц-1279-ф/2006 р.              Головуючий в першій інстанції      Кіт М.В.      

Доповідач                      Кателін В.П.

Відмовляючи в задоволені позовних вимогах ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, суд першої інстанції виходив з того, що для подачі позову згідно вимог ст. 233 КЗпП України, встановлений строк позовної давності три місяці, який позивач пропустив з не поважних причин.

З такими висновками суду першої інстанції, колегія суддів не може погодитись, оскільки з матеріалів справи вбачається і це підтверджує сам відповідач, що при звільнені ОСОБА_1 з займаної посади, йому не була виплачена заборгованість по заробітній платі в сумі 2620 грн.72 коп.. Вказана сума була стягнута з відповідача тільки по рішенню суду першої інстанції від 19 квітня 2006 року.

Відповідно до роз'яснень п.п. 20, 25 Пленуму Верховного Суду України від 24.12. 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. Перебіг тримісячного строку звернення до суду у випадку не проведення з працівником розрахунку у день звільнення починається з наступного дня після проведення зазначених виплат передбачених ст. 117 КЗпП України незалежно від тривалості затримки розрахунку.

За такими обставинами, колегія суддів вважає, що позивач був звільнений з займаної посади 11 липня 2005 року. При звільнені йому не була виплачена заборгованість по заробітній платі в сумі 2620 грн. 72 коп. Середній заробіток позивача за два останніх місяці до звільнення становив 616 грн. 31 коп. (580 грн. 97 коп. + 651 грн. 66 коп. = 1232 грн. 63 коп. : 2 місяці). Строк затримки заборгованості по виплаті заробітної плати позивачу становить 08 місяців. Відповідно сума середнього заробітку за час затримки розрахунку заборгованості по заробітній платі становить 4930 грн. 52 коп. (616 грн. 31 коп. х 08 місяців = 4930 грн. 52 коп.).

Беручи до уваги, що по справі встановлені фактично всі обставини, в додаткових доказах потреби немає, судом припущена помилка в оцінці доказів в цієї частині, і в зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови ОСОБА_1 в задоволені позову про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, і ухвалити нове рішення яким визнати порушеними права позивача, і стягнути на його користь з ЗАТ «Керченський завод будівельної кераміки «Сармат» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені за період з 11 липня 2005 року по 19 квітня 2006 рок 4930 грн. 52 коп.

Доводи апеляційної скарги в тому, що суд першої інстанції не стягнув з відповідача на його користь судові витрати у сумі 100 грн. не є обгрунтованими, тому що із матеріалів не встановлено про те, що позивач при подачі позову сплатив вказану суму за надання йому юридичної допомоги.

Керуючись ст.ст. 301, 303, 304, ст. 307, п.п. З і 4 ст. 309 , 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати,

ВИРІШИЛА : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Керченського міського суду АРК від 19 квітня 2006 року в частині відмови ОСОБА_1 в позові про стягнення з відповідача на його користь середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені скасувати і ухвалити нове рішення.

Стягнути   з закритого акціонерного товариства «Керченський завод будівельної кераміки «Сармат» на користь ОСОБА_1   середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 11 липня 2005 року по 19 квітня 2006 рік 4930 грн. 52 коп., без урахування сплати податку і інших обов'язкових платежів.    В іншій частині рішення суду залишити без змін.

           Рішення   апеляційного суду може бути оскаржене   до Верховного суду України шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня його проголошення.