копія
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.03.2010р. №2-а-8048/09/1170
Кіровоградський окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді Пасічника Ю.П.
при секретарі Колтунова А.Ю.
за участю представників:
- від позивача – Чібісов О.М.,
- від відповідача – Доган В.Й..
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Кіровоградське рудоуправління» (надалі - позивач) до Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції (надалі - відповідач) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -
Обставини справи
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 21.05.2009 року №0000402300/0; від 18.06.2009 року №0000402300/1; 07.09.2009 року №0000402300/2; 23.11.2009 року №0000402300/3 на суму 430024 грн. 20 коп., у тому числі за основним платежем 322167 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 107857грн. 20 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем проведено позапланову документальну перевірку з питань правильності нарахування та сплати плати за користування надрами за період з 01.04.2008р. по 30.09.2008р., про що складно акт перевірки від 14.05.2009р. №258/23-00/00191891. Внаслідок перевірки відповідачем встановлено порушення в частині застосування базового нормативу за користування , а тому визначено податкове зобов’язання за платежем – плата за користування надрами в розмірі 322167 грн., в т.ч. за 2 квартал 2008 року в сумі 112071 грн. та за 3 квартал 2008 року в сумі 210096 грн. Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.05.2009 року №0000402300/0, яким позивачеві визначено податкове зобов’язання за платежем – плата за видобуток корисних копалин за основним платежем 322167 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 107857,20 грн., а всього 430024,20 грн. Позивач зазначає, що застосування ним базового нормативу за користування надрами в розмірі 6,0 грн. за тону видобутих вторинних каолінів, а не 9,0 грн. як на цьому наполягає відповідач не є порушенням законодавства, оскільки застосування нормативу 6,0 грн. зумовлене тим, що каолін може використовуватися за різними напрямками, зокрема для виробництва вогнетривких виробів або в якості сировини для виробництва цементу, що підтверджується «Отчетом о детальной разведке вторичных каолинов (огнеупорных глин) Обозновского месторождения в Кировоградской области УСР за 1983-1987 г.г.»; спеціальним дозволом на право користування надрами від 28.02.1996р. №459; довідкою «Геоінформ України» про те, що в державному балансі запасів корисних копалин за Обознівським родовищем каолінів, рахується сировина цементна. Вказані факти підтверджують, що каолін є сировиною цементною, а тому позивач має право застосовувати базовий норматив за користування надрами для видобування таких корисних копалин, як сировина цементна. Також позивач зазначає, що відповідно до п.п. 4.4.1. п. 4.4. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідачем подано письмові заперечення на позов, якими позов не визнається в повному обсязі.
В судовому засіданні 30.03.2010 року на підставі ст. 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Складення постанови в повному обсязі відкладено до 04.03.2010р.
Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
в с т а н о в и в :
Посадовими особами відповідача проведено виїзну позапланову документальну перевірку позивача з питань правильності нарахування та сплати плати за користування надрами за період з 01.04.2008р. по 30.09.2008р.
За результатами перевірки складено Акт про результати виїзної позапланової документальної перевірки від 14.05.2009р. №258/23-00/00191891 (а.с.8-13).
В ході перевірки правильності справляння плати за користування надрами, було встановлено порушення додатку 1 до розділу 2 Закону України від 28.12.2007р. №107-IV «Про Державний бюджет України на 2008 рік» зі змінами, внесеними ст. 7 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 03.06.2008р. №309-IV, внаслідок чого було занижено суму плати за користування надрами за період перевірки на 322167 грн., в т.ч. за 2 квартал 2008 року в сумі 112071 грн. та за 3 квартал 2008 року в сумі 210096 грн.
У зв’язку з виявленими порушеннями та на підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.05.2009 року №0000402300/0, яким позивачеві визначено податкове зобов’язання за платежем – плата за видобуток корисних копалин за основним платежем 322167 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 107857,20 грн., а всього 430024,20 грн.
На підставі п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ позивач розпочав процедуру апеляційного узгодження податкового зобов’язання визначеного відповідачем.
Рішенням відповідача від 18.06.2009р. №3469/10/2300 (а.с. 18-20) в задоволенні скарги було відмовлено.
Рішенням ДПА в Кіровоградській області від 28.08.2009р. №3311/10/25-037 (а.с. 21, 22) в задоволенні скарги відмовлено.
Рішенням ДПА України від 05.11.2009р. №11370/6/25-0215 (а.с. 23-25) в задоволенні скарги відмовлено.
За наслідками процедури адміністративного оскарження відповідачем прийнято податкові повідомлення рішення від 18.06.2009 року №0000402300/1; 07.09.2009 року №0000402300/2; 23.11.2009 року №0000402300/3 на суму 430024 грн. 20 коп., у тому числі за основним платежем 322167 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 107857грн. 20 коп.
Суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин регламентується Порядком справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008р. №264, та Інструкцією про порядок обчислення і справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженою наказом Мінекобезпеки України, Мінпраці України, ДПА України, Держкомгеології і використання надр України від 30.12.97 р. № 207/472/51/157.
Згідно з пунктом 3 Порядку справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин об'єктом справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин є обсяг фактично погашених у надрах балансових та позабалансових запасів (обсяг видобутих) корисних копалин. При цьому згідно з пунктом 4.1 Інструкції про порядок обчислення і справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, нормативи плати встановлюються для кожного виду корисних копалин (групи корисних копалин, близьких за призначенням) як базові або диференційовані залежно від геологічних особливостей та умов експлуатації родовищ.
Статтею 7 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 03.06.2008р. №309-IV (надалі – Закон №309) (в редакції чинній на час проведення перевірки) на 2008 рік запроваджено базові нормативи плати за користування надрами для видобування корисних копалин згідно з додатком 1 до цього Закону, який є його невід'ємною частиною.
Згідно з цим додатком базовий норматив плати за користування надрами для видобування сировини цементної встановлено у розмірі 6 гривень за тону видобутих корисних копалин, а для видобування каоліну вторинного за вмістом Al2O3 (основний) у розмірі 9 гривень за тону видобутих корисних копалин.
З аналізу положень додатку №1 до Закону №309 вбачається, що сировина цементна не являє собою корисну копалину яка наділена тільки їй властивими індивідуальними ознаками, а є річчю визначеною родовими ознаками, оскільки до її складу входять всі корисні копалини, які використовуються в процесі виробництва цементу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 року №827 затверджено перелік корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення. Зокрема у вказаному переліку міститься визначення сировини цементної до складу якої включено: вапняк, опока, гіпс, спонголіт, глина, трепел, діатоміт, туф, крейда, цеоліти, мергель.
Матеріалами справи встановлено, що позивач здійснює господарську діяльність з експлуатації Обознівського родовища по видобутку корисної копалини - каоліну вторинного (а.с. 30).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 67 КАС України спеціалістом є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних засобів і може надавати консультації під час вчинення процесуальних дій з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок. Спеціаліст може бути залучений до участі в адміністративному процесі за ухвалою суду для надання безпосередньої технічної допомоги (фотографування, складення схем, планів, креслень, відбір зразків для проведення експертизи тощо) під час вчинення процесуальних дій. Допомога спеціаліста технічного характеру під час вчинення процесуальних дій не замінює висновку експерта.
Згідно ч. 1 ст. 149 КАС України під час дослідження доказів суд може скористатися усними консультаціями або письмовими роз'ясненнями спеціаліста.
За клопотанням позивача (а.с. 70) до участі у справі залучено спеціаліста – експерта Державної комісії по запасах України, начальника партії нерудної сировини ДП «Центрукргеологія» НАК «Надра України» Соболевську М.Ф.
Для надання консультацій спеціалісту були поставлені запитання:
1. Чи є каолін вторинний різновидом глини?
2. Чи використовується каолін вторинний в якості компонента при виробництві цементу?
3. Чи є каолін вторинний сировиною цементною?
Спеціалістом складено письмовий висновок №1/16 від 30.03.2010р. (а.с. 78, 79) та в судовому засіданні надано консультацію, з чого вбачається, що каолін є одним з видів глин, каолін вторинний використовується в якості компонента при виробництві цементу та каолін вторинний є цементною сировиною.
Таким чином, каолін вторинний як різновид глини використовується в якості сировини цементної.
Вказані висновки також підтверджується матеріалами справи, а саме: витягом з «Отчет о детальной разведке вторичных каолинов (огнеупорных глин) Обозновского месторождения в Кировоградской области УСР за 1983-1987 г.г.» (а.с. 26, 27) зі змісту якого вбачається, що каолін вторинний використовується для виробництва вогнетривких виробів та високоякісного цементу; ліцензією на експлуатацію Обознівського родовища, в розділі «кількість запасів» зазначається каоліни для цементу-кат. В+С1-638тис. т. (а.с. 30); листом державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України «Геоінформ України» від 28.07.2009р. №03/393-1804 (а.с. 31) зі змісту якого вбачається, що Обознівське родовище каоліну вторинного Кіровоградського району Кіровоградської області комплексне і враховується Державними балансами запасів корисних копалин України «Каолін», «Сировина цементна»; листами споживачів копалин видобутих позивачем (а.с. 34-37) зі змісту яких також вбачається, що використання каоліну здійснювалося виключно для виробництва цементу.
З урахуванням вищевикладених обставин в їх сукупності суд приходить до висновку, що каолін вторинний є сировиною цементною, а тому застосування позивачем базового нормативу в розмірі 6 грн. за тону видобутих копалин, визначеного додатком №1 до Закону №309 є правомірним.
Наявність в додатку №1 до Закону №309 окремого базового нормативу платежу для каоліну вторинного за вмістом Al2O3 (основний) у розмірі 9 гривень за тону видобутих корисних копалин не спростовує факту можливості використання каоліну вторинного в якості компоненту при виготовленні цементу, тобто сировини цементної в розумінні встановленому додатком №1 до Закону №309, а вказує на неоднозначне трактування прав та обов’язків суб’єктів господарювання, які займаються видобутком вказаної корисної копалини, в даному випадку позивача по справі.
Відповідно до п.п. 4.4.1. п. 4.4. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Відповідно до п.п. 7), 8) ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
З огляду на викладене вище, суд, перевіривши відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України рішення відповідача, дійшов висновку, що оскільки фактично має місце конфлікт інтересів, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем без дотримання принципу запобігання несправедливій дискримінації та без дотримання необхідного балансу між наслідками для прав позивача і цілям на досягнення яких спрямовані ці рішення, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають визнанню нечинними.
У відповідності до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. В зв'язку з цим суд вважає за необхідне присудити позивачу судові витрати з Державного бюджету України в сумі 3,40 грн.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати нечинними від 21.05.2009 року №0000402300/0; від 18.06.2009 року №0000402300/1; 07.09.2009 року №0000402300/2; 23.11.2009 року №0000402300/3 на суму 430024 грн. 20 коп., у тому числі за основним платежем 322167 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 107857грн. 20 коп.
Присудити позивачеві з Державного бюджету судові витрати у розмірі 3 грн. 40 коп.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складено 31.03.2010р.
Суддя – підпис.
З оригіналом згідно:
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Пасічник Ю.П.