КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2а-328/10/1070 (2а-2832/09/1070)
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2010 року Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Спиридонової В.О.,
при секретарі Касянчук І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрація Київської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що його було залучено до складу формувань цивільної оборони для участі у ліквідації наслідків Чорнобильської АЕС та встановлено йому ІІ групу інвалідності, причиною якої є захворювання, пов’язане з ліквідацією наслідків Чорнобильської АЕС. Також посилається на п.9 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», згідно з яким до інвалідів війни належать також інваліди з числа осіб, залучених дол. Складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов’язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської АЕС.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнав і просив суд у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у запереченнях, та зазначив, що статус інваліда війни встановлюється на підставі довідки, яка містить інформацію про наказ чи розпорядження про залучення особи до формувань Цивільної оборони, займану посаду та документів про роботу, яку виконував громадянин під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також довідки про встановлення інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Зазначено, що на сьогоднішній день механізм реалізації положень п. 9 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» чітко не визначено, та для врегулювання зазначеного питання у Міністерстві праці та соціальної політики України створено групу у складі всіх зацікавлених міністерств та відомств, яка опрацьовує пропозиції щодо внесення змін до чинного законодавства. Чинність зазначеного Закону не поширюється на осіб, які направлялися на виконання робіт з ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, органами управління у справах Цивільної оборони, створеними у складі підприємств, установ і організацій.
Суд, вислухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи і докази, надані сторонами, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, в періоди з 26 по 27 квітня та з 15 по 23 серпня 1986 року, з 28 січня по 16 лютого 1987 року, з 5 березня по 1 квітня 1988 року позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі невоєнізованого формування автотранспортної служби Цивільної оборони Вишгородського району, що підтверджується довідкою Управління з питань надзвичайних ситуацій Київської обласної державної адміністрації від 3 липня 2008 року № 01-08/698 (а.с. 17), копіями довідок ВАТ «Димерське АТП» Міністерства транспорту України від 02.06.2008 року № 104, 105, 106 (а.с. 14, 15, 16), копією табелю облікового робочого часу працівників Димерського АТП 31012 (а.с. 18), довідкою ВАТ «Димерське автотранспортне підприємство» від 11.04.2008 року (а.с. 20).
Листом відповідача від 27 жовтня 2008 року № 2915 позивачу було відмовлено у видачі посвідчення інваліда війни з посиланням на те, що механізм реалізації положень п. 9 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» чітко не визначений (а.с. 19).
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»до інвалідів війни також належать інваліди з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов’язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Таким чином, згідно з вимогами вказаної правової норми підставами для надання особі статусу інваліда війни є залучення особи до складу формувань Цивільної оборони та настання інвалідності, внаслідок захворювань, пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до вказаних вище довідок ВАТ «Димерське АТП» періоди з 26 по 27 квітня та з 15 по 23 серпня 1986 року, з 28 січня по 16 лютого 1987 року, з 5 березня по 1 квітня 1988 року позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі невоєнізованого формування Цивільної оборони Вишгородського району.
Згідно з вимогами ст. 9 Закону України «Про Цивільну оборону України» від 3 лютого 1993 р. № 2974-ХІІ силами цивільної оборони є її війська, спеціалізовані та невоєнізовані формування.
Порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранам війни регулюється Положенням про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранам війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302.
Відповідно до п. 10 зазначеної Постанови посвідчення інваліда війни видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності.
Щодо наявності у позивача документів, які підтверджують настання інвалідності, внаслідок захворювань, пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, судом встановлено, що позивача визнано постраждалим від наслідків аварії 1 категорії, інвалідом 2 групи, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК Серії КИО-І № 305742 (а.с. 11) та експертним висновком Центральної міжвідомчої комісії по встановленню причинного зв`язку хвороб, інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС від 7 квітня 2008 року № 10706-118 (а.с. 13).
Частиною 2 ст. 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, оскільки відповідачем не було доведено належними та допустимими доказами правомірності своїх дій, відмова позивачу у видачі посвідчення інваліда війни є протиправною.
Наведене свідчить, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 254 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрація Київської області щодо відмови у видачі посвідчення неправомірними.
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрація Київської області встановити ОСОБА_1 статус інваліда війни відповідної групи та видати посвідчення встановленого зразка.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, протягом десяти днів з дня її складання у повному обсязі шляхом подання через Київський окружний адміністративний суд заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя В.О. Спиридонова
Постанову складено у повному обсязі 16.02.2010 року.