Справа № 344/2182/21

                                                               Провадження № 2/344/2075/21        

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

17 березня 2021 року  м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої Кіндратишин Л.Р.

з участю секретаря судового засідання Горайської Ю.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ,-

ВСТАНОВИВ:

10.02.2021 позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 07.08.2014 між ПАТ КБ «Приватбанк» правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк», та відповідачем було підписано Анкету- заяву, згідно якої відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Вказав, що при підписанні анкети-заяви позивач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті складає між ним та банком договір про надання банківських послуг. Згідно умов договору відповідач зобов`язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його користування. Проте відповідач взятих на себе зобов`язань не виконав, а тому у нього виникла заборгованість, яку і просить стягнути позивач.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, попередньо подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, не заперечував проти заочного рішення.

Відповідач неодноразово в судове засідання не з`являвся, про день та час слухання справи був повідомлений. Правом на подання відзиву не скористався. Заяви про розгляд справи за відсутності чи будь-яких інших клопотань відповідач не подавав.

За таких обставин, з урахуванням положень ст.ст. 223, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата його складання.

Оскільки сторони в судове засідання, призначене на 15.03.2021 не з`явилися, суд, з дотриманням положень ч. 6 ст. 259 ЦПК України і ч. 5 ст. 268 ЦПК України, відклав складення повного рішення суду на строк не більше п`яти днів та зазначив датою ухвалення рішення дату його складання і на виконання вимог ч. 4 ст. 268 ЦПК України підписав судове рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з огляду на нижчевикладене.

Так, судом встановлено, що 07.08.2014 сторонами - Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 було підписано анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «ПриватБанк», згідно умов якої відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (а.с.5).

Як вбачається з анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, остання не містить даних : про відсоткову ставку, про кредитний ліміт, пеню.

12.04.2019 між сторонами підписано Додаткову угоду до договору № SAMDNWFC00007680292 від 07.04.2014, де строк повернення кредиту зазначений 25.07.2019. Банк здійснює прощення ( анулювання) частини заборгованості, що виникла в період з дати надання клієнтові кредиту, а саме :відсотків на 0 грн, комісії на 0 грн, пені на 174379,1 грн., штрафу на 15086 грн. ( п.1.2).

Подальше погашення заборгованості здійснюється клієнтом шляхом здійснення платежів у розмірі 8371,16 грн. до 25 числа місяця, протягом 3 місяців (п. 1.5.2).

У разі неналежного виконання Клієнтом зобов`язань, передбачених Договором та п.1.5. Угоди, вступають у дію умови про прощення заборгованості, визначені п.1.2., та умова про зміну процентної ставки п.1.4. Угоди.

У разі прострочення Клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених п.1.5.2. Угоди та/або будь-якого із зобов`язань, передбачених Договором,на 31 день, умова про прощення частини заборгованості, передбачена п.1.2., та умова про зміну відсоткової ставки, передбачена п. 1.4. Угоди не застосовується ( а.с. 6).

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості, за відповідачем станом на 11.12.2020 рахується заборгованість в розмірі 184192,65 грн., з яких: 3308,47 грн.- загальний залишок заборгованості за процентами, в тому числі і простроченими процентами; 180884 грн.- загальна сума нарахованої пені ( а.с.4).

При цьому, суд враховує, що сторонами погоджено строк повернення кредиту– 25.07.2019, і як наслідок такого після вказаної дати розмір вищевказаної нарахованої заборгованості повинен залишатись незмінним за даних умов, та доданих до справі письмових доказів.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України (далі ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Проценти в розмірі 0,01% передбачені пунктом 1.4 Додаткової угоди ( а.с.6).

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами 1, 2 статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У разі укладення кредитного договору неустойка поділяється на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У Додатковій угоді від 12.04.2019 не визначено розмір пені за неналежне виконання зобов`язання, а п.1.7.3. угоди відсилає на встановлення розміру пені Умовами та правилами).

Позивач, не обґрунтовує право вимоги в частині стягнення з відповідача пені, виключно, у загальному посилається на умови договору. При цьому, матеріали справи не містять доказів того, що саме ці умови розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи Додаткову угоду до Договору, попередньо приєднавшись до Умов та Правил надання банківських послуг, на відповідні норми законодавства про стягнення пені не посилається, а також не надає обґрунтований розрахунок такої. При цьому, така передбачена в розрахунку заборгованості як стала сума.

Надані позивачем Правила та умови надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку, - в анкеті-заяві позичальника та Додатковій угоді, які безпосередньо підписані останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Враховуючи вищевикладене, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з АТ КБ «ПриватБанк», відповідач прийняв запропоновані банком Умови та правила щодо пені.

Такі висновки, відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по пені в сумі 180884,18 грн.

У  відповідності до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини другої статті 89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, суд розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за простроченими відсотками в розмірі 3308,47 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Понесення позивачем судових витрат у виді судового збору в розмірі 2762,89 грн. підтверджено платіжним дорученням (а.с.18).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.Тому, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 49 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі та керуючись ст.ст. 12,13,81,247,259,263,265,268, 273, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» 3308 грн. 47 коп. (три тисячі триста вісім гривень сорок сім копійок ) заборгованості за кредитним договором № SAMDNWFC00007680292 від 12.04.2019.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути із  ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» 49 (сорок дев`ять) гривень судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», вул. Грушевського 1Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № НОМЕР_1 , МФО 305299.

Відповідач : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 .

Рішення складене у повному обсязі 17.03.2021.

Суддя  Кіндратишин Л.Р.