АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
_________________________________________________ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ_
Головуючий суду першої інстанції: Кириленко Л.О.
Справа №22-ц-103 З -Ф/06
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції: Притуленко О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2006 року колегія суддів судової палаті у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:
головуючого - судді Ломанової Л.О.,
суддів: Притуленко О.В.,
Мамасуєвої Л.О.,
при секретарі Апостолові О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Феодосійського міського виконкому та Управління пенсійного фонду України в м. Феодосії про призначення 10 % надбавки до пенсії, за апеляційною, скаргою ОСОБА_1 на рішення Феодосійського міського суду АРК від 24 березня 2006 року,-
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2005 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що відповідачі відмовляють їй в нарахуванні 10% надбавки до пенсії, право на яку вона набула відповідно до законодавства колишнього Союзу РСР за роботу після досягнення пенсійного віку.
Просила задовольнити її вимоги на підставі п. «в» ст.21 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зазначивши у позові, що з 01.04.1983 року їй була призначена пенсія за віком. З метою нарахування надбавки, 25.03.1983 року вона подала заяву про одержання пенсії з більш пізнього строку та продовжуючи працювати до 05.05.1984 року, пенсію не отримувала.
У зв'язку з тим, що відповідачі відмовились нарахувати їй надбавку до пенсії з 28.11.2003 року, просила визнати за нею право на 10% надбавку до пенсії та стягнути з відповідачів заборгованість по виплаті надбавки за 24 місяці в розмірі 360 грн.
Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 24 березня 2006 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування зазначеного рішення, посилаючись на те, що судом були порушені норми матеріального права, висновки суду про необґрунтованість позову не відповідають обставинам справи.
Вважає, що суд не взяв до уваги призупинення виплати надбавок з 1984 до 01.07.1998 року, тобто до прийняття Закону України „Про внесення змін до ст. 21 п. „В" Закону України „Про пенсійне забезпечення", яким виплата надбавок до пенсії була поновлена.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта та представників відповідачів, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. в ч.1 ст.21 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до пенсії за віком встановлюються надбавки пенсіонерам, які набули відповідно до законодавства колишнього Союзу РСР право на надбавку до пенсії за роботу після досягнення
пенсійного віку, - в розмірі 10 процентів основної пенсії за кожний повний рік роботи після призначення пенсії, але не більше 40 %.
Вказана норма закону набрала чинності з 1 липня 1998 року. Як вбачається з матеріалів справи, позивачці була призначена пенсія на підставі Закону СРСР від 14.07.1956 року „Про державні пенсії", що підтверджується протоколом комісії при виконкомі Феодосійської міської ради народних депутатів № 4/102 від 19.05.1983 року, відповідно до якого з 01.04.1983 року ОСОБА_1 була призначена пенсія за віком.
Статтею 15 вказаного Закону передбачалось, що порядок сплати пенсії за віком працюючим пенсіонерам або нарахування замість неї надбавки до пенсії за кожний рік роботи після досягнення пенсійного віку встановлюється Радою Міністрів СРСР.
Положенням про призначення і сплату державних пенсій, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 року, був визначений перелік осіб, які мали право на отримання пенсії в період роботи або нарахування надбавки до пенсії за кожний рік роботи після досягнення пенсійного віку.
Відповідно до п.11 Інструкції про порядок нарахування надбавки до пенсії за роботу після досягнення пенсійного віку, затвердженої 05.12.1979 року, заява про одержання пенсії з більш пізнього строку з метою нарахування надбавки повинна була подаватися пенсіонером адміністрації підприємства, установи, організації за місцем роботи.
Якщо бажання працювати на умовах, які надають право на надбавку, висловлюється при призначенні пенсії, заява про це подається одночасно з заявою про призначення пенсії.
Орган соціального забезпечення, отримавши заяву, реєструє її, заява зберігається у пенсійній справі (п.12 Інструкції).
Надбавка до пенсії за роботу після досягнення пенсійного віку, призначається Комісією по призначенню пенсій при виконавчому комітеті районної (міської) ради народних депутатів (п.14 Інструкції).
З матеріалів цивільної справи та пенсійної справи ОСОБА_1 вбачається, що заява про призначення пенсії за віком позивачкою була подана 01.04.1983 року. Розпорядженням комісії при виконкому Феодосійської міської ради народних депутатів № 4/102 від 19.05.1983 року пенсія за віком позивачці була призначена. Однак, відомостей про те, що рішенням комісії по призначенню пенсій було вирішено питання про встановлення позивачці надбавки за роботу після досягнення пенсійного віку, ні матеріали справи, ні матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 не містять.
За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні позову ОСОБА_1
Доводи апелянта про те, що нею була подана заява про одержання пенсії з більш пізнього строку з метою нарахування надбавки спростовуються матеріалами пенсійної справи ОСОБА_1 Заява (арк..спр.14), приєднана до матеріалів цивільної справи самою позивачкою, не свідчить про те, що вона була подана адміністрації підприємства, установи, організації за місцем роботи.
Крім того, колегія суддів вважає, що неотримання позивачкою пенсії за віком протягом періоду з 01.04.1983 р. по 05.05.1984 року не є підставою для нарахування вказаної надбавки, оскільки Постановою Ради Міністрів СРСР №862 від 11.09.1979 року був затверджений перелік працівників, які мали право на отримання пенсії за віком в період роботи (§ 3). Відповідно до пункту 1 цим переліком були передбачені лише страхові агенти інспекцій Держстраху, але на час призначення пенсії за віком позивачка працювала на посаді начальника інспекції Держстраху м.Феодосії.
Таким чином доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів судової палаті у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 ідхилити.
Рішення Феодосійського міського суду АРК від 24 березня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня проголошення. Однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Судді:
Ломанова Л.О. Притуленко О.В. Мамасуєва Л.О.