УХВАЛА
Справа № 2-а-10424/09/0470
Категорія статобліку – 2.4
11 серпня 2009 року м. Дніпропетровськ
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Захарчук Н.В., перевіривши матеріали адміністративного позову публічного акціонерного товариства «Сведбанк» в особі Дніпродзержинського відділення АТ «Сведбанк» до Дніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції, третя особа – ОСОБА_1 про стягнення з Дніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції суму заподіяних збитків, спричинених неналежним відповідальним зберіганням арештованого майна,-
в с т а н о в и в:
10 серпня 2009 року публічне акціонерне товариство «Сведбанк» в особі Дніпродзержинського відділення АТ «Сведбанк» звернулось до суду із адміністративним позовом до Дніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції, третя особа – ОСОБА_1 про стягнення з Дніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції суму заподіяних збитків, спричинених неналежним відповідальним зберіганням арештованого майна.
А дміністративний позов подано з порушенням вимог, встановлених статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач разом з позовною заявою заявляє клопотання яким просить суд надати йому відстрочку по сплаті судового збору.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України – у позовні заяві зазначається у разі необхідності – клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги.
Статтею 88 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк – враховуючи майновий стан сторони. Але позивачем не доведена необхідність відстрочення сплати судового збору, не доведений скрутний матеріальний стан. Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено відстрочення сплати судового збору у зв’язку з наміром заявити клопотання про проведення експертизи.
Згідно частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднується до неї, відповідно до кількості відповідачів, документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Відповідно до вимог підпункту 2 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень КАС до набрання чинності законом, який регулює порядок і розмір судового збору, розмір судового збору визначається відповідно до підпункту "б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", тобто за ставками, встановленими для скарг на неправомірні дії органів державного управління і службових осіб, що ущемляють права громадян.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до набрання чинності законом, який регулює порядок і розміри судового збору, розмір судового збору щодо майнових вимог про стягнення грошових коштів становить один відсоток від розміру таких вимог, але не більше 1700 гривень.
При цьому, згідно з пунктом 33 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 року N 15, з позовних заяв, що носять одночасно майновий і немайновий характер, державне мито сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру, і за ставками, встановленими для позовних заяв немайнового характеру.
Суд пояснює, що витрати на проведення судової експертизи та сплата судового збору, державного мита є різними категоріями витрат та сплачуються окремо у встановлений законодавством спосіб. Так статтею 92 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати пов'язанні з проведенням судових експертиз несе сторона, яка заявила клопотання про проведення судової експертизи.
Клопотання позивача про відстрочку по сплаті судового збору є не вмотивованим та не доведеним, додатки доданні до адміністративного позову не підтверджують скрутне матеріальне становище позивача, та не доводять необхідність надання відстрочки у сплаті судового збору.
Позивачем не надано копії документу про сплату судового збору у порядку, встановленому законодавством для державного мита, або документу, підтверджуючого звільнення від його сплати .
Враховуючи наявність вказаних недоліків, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання: документу про сплату судового збору за реквізитами:
Одержувач: УДК у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська
ЄРДПОУ 24245686, р/р 31119095700004
МФО 805012, Банк: ГУДКУ у Дніпропетровській області
КБК 22090200
Призначення платежу: судовий збір за подання адміністративного позову.
Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, а тому згідно з частини 4 статті 106, частини 5 статті 107, статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України вона підлягає залишенню без руху.
На підставі наведеного та керуючись ч. 4 ст. 106, ст. 107, ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський окружний адміністративний суд, -
у х в а л и в:
Адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Сведбанк» в особі Дніпродзержинського відділення АТ «Сведбанк» до Дніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції, третя особа – ОСОБА_1 про стягнення з Дніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції суму заподіяних збитків, спричинених неналежним відповідальним зберіганням арештованого майна - залишити без руху .
Надати строк для усунення недоліків позовної заяви до 21 вересня 2009 року.
Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунені в зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута. Залишення позовної заяви без руху не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 5 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України -
ухвала про залишення позовної заяви без руху може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня постановлення ухвали заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Суддя Н.В.Захарчук
2-а-10424_09_0470