Cправа № 2а-629/10/0770
Ряд стат. звіту № 6.18
Код - 09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 березня 2010 року м. Ужгород
Закарпатський окружний адміністративний суд під головуванням судді Дору Ю.Ю., за участю секретаря судового засідання Бішко А.Я., з участю перекладача ОСОБА_1 та сторін, які беруть участь у справі:
позивача: представника Олексійчука Юрія Михайловича;
відповідача: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративний позов розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою позовної заяви Мукачівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України в особі начальника прикордонного загону полковника Левадного І. А. до громадянки Нігерії ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 про затримання і примусове видворення, -
ВСТАНОВИВ:
Мукачівський прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України в особі начальника прикордонного загону полковника Левадного І. А. звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до громадянки Нігерії ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в якій просить1) затримати з метою підготовки документів для видворення за межі України у примусовому порядку громадянку Нігерії ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 і 2) примусово видворити за межі Украни громадянку Нігерії ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Представник позивача просить позов задовольнити в повному обсязі з підстав, наведених в позовній заяві, посилаючись на наступне: 11 лютого 2010 року відповідачка була затримана представниками прикордонної поліції Угорщини за незаконний перетин кордону з України в Угорщину поза пунктом пропуску через державний кордон України, в складі групи осіб з восьми чоловік та 12.02.2010 року була передана представникам ДПС України в ході проведення офіційної прикордонно-представницької зустрічі (а.с. 6 Протокол проведення спільної прикордонно-представницької зустрічі від 12.02.2010 р.). Позивач зазначає, що реалізуючи свої права та свободи, відповідачка могла встановленим порядком іммігрувати в Україну або іншу Європейську країну на постійне місце проживання, або тимчасово прибути для працевлаштування на визначений термін, як це передбачено законодавством України, законодавством інших держав та міжнародними документами, не завдавши шкоди національним інтересам України. Але, знаючи про можливість легально в’їхати до Європейських країн, відповідачка вибрала найбільш легкий та незаконний спосіб, використовуючи при цьому міжнародні злочинні угрупування. Знаючи, що під час досягнення своєї мети, вона неодноразово буде порушувати та ігнорувати законодавство країн на своєму шляху, відповідач умисно йде на вчинення правопорушень та злочинів. Відповідно до ч.5 ст.32 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" примусове видворення за межі України іноземця або особи без громадянства може здійснюватись тільки на підставі постанови адміністративного суду, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що такі особи будуть ухилятися від виїзду з України в добровільному порядку. Під час опитування відповідач пояснив, що має намір у будь-якому випадку потрапити до країн західної Європи з метою працевлаштування для забезпечення свого проживання та бажання повернутися до країни походження не має. У відповідності до вимог п.5 ст.2 Закону України "Про Державну прикордонну службу країни" однією з основних функцій прикордонної служби України –є участь у боротьбі з організованою злочинністю та протидія незаконній міграції на державному кордоні України та в межах контрольованих прикордонних районів. Враховуючи вищенаведене, позивач вважає, що є всі вагомі підстави вважати, що відповідачка буде ухилятись добровільно покинути територію України, що свідчить про порушення законодавства України.
Відповідачка в попередньому судовому засіданні позов визнала, проте в судовому засіданні при розгляді справи по суті проти позову заперечила повністю. Відповідачка повідомила суду, що вона легально прилетіла до Словацької республіки літаком, маючи легальні документи та візу, вона мала намір добратися до Австрії. Проте, на шляху слідування таксист, який її та інших осіб підвозив забрав у неї документи та висадив поруч із іншими особами, яких затримала в результаті Угорська прикордонна поліція. Оскільки відповідачка не території України не перебувала, законодавства України не порушувала, то і не повинна її справа розглядатися судом в Україні. Крім того, остання повідомила, що вона має намір клопотати перед органами державної влади України про надання їй статусу біженця.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив: 11.02.2010 року відповідачка була затримана Прикордонною Поліцією Угорської Республіки за перетинання державного кордону із України в Словаччину поза пунктом пропуску через державний кордон України, в складі групи 8 осіб, на напрямку 219-220 прикордонного знаку, на ділянці відділу прикордонної служби «Косино» Берегівського району, та 12.02.2010 року біля 02 години 15 хвилин була передана представникам ДПС України в ході офіційної зустрічі. Дані обставини підтверджені протоколом про адміністративне затримання від 12.02.2010 року (а.с. 7).
Також вина відповідачки, громадянки Нігерії ОСОБА_3, у незаконному перетинанні Українсько-Угорського кордону підтверджується, крім протоколу проведення спільної прикордонно-предствавницької зустрічі від 12.02.2010 р. , підписаної посадовими особами Державної прикордонної служби України та прикордонної поліції Угорщини (а.с. 6) ще і постановою Мукачівського міськрайонного суду від 19.02.2010 р., яка не оскаржена відповідачкою і якою її притягнуто за адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 204-1 КУпАП (а.с.9) –саме за незаконне перетинання Українсько-Угорського кордону, дана постанова не оскаржена.
Про затримання відповідачки, яка зі слів є громадянкою іноземної держави було повідомлено посольство Федеративної республіки Нігерії, яке на підставі надісланих анкетних даних підтвердило, що дана громадянка є дійсно громадянкою Нігерії ОСОБА_3 (а.с.10)
Відповідно до ч.5 ст.32 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.
Відсутність у відповідачки документів необхідних для добровільного виїзду, що підтверджується протоколом особистого огляду, огляду речей та вилучення речей та документів від 12.02.2010 року (а.с.8), відсутність на території України родичів, а також спроба незаконного перетинання державного корону України –все наведене суд розцінює як можливість відповідачки в подальшому ухилитися від виїзду з України в добровільному порядку.
Частиною 6 ст.32 вказаного Закону встановлено, що –іноземці та особи без громадянства, затримані за незаконне перебування на території України (в порушення заборони щодо в'їзду в Україну, за відсутності визначених законодавством та міжнародними договорами України підстав для перебування в Україні (транзитного проїзду через її територію), у тому числі перебування за чужими, підробленими, зіпсованими або такими, що не відповідають встановленому зразку, візою (дозволом), паспортним документом), розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з регламентованим внутрішнім розпорядком на період, необхідний для підготовки їх видворення за межі України у примусовому порядку, але не більше ніж шість місяців.
За наведених обставин, позовні вимоги про затримання та примусове видворення громадянки Нігерії ОСОБА_3 підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачкою не спростовані та підлягають до задоволення в повному обсязі.
Згідно ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 17, 71, 86, 94, 160, 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Мукачівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України в особі начальника прикордонного загону полковника Левадного І. А. до громадянки Нігерії ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 про затримання і примусове видворення –задовольнити повністю.
Затримати громадянку Нігерії ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з метою підготовки документів для видворення за межі України у примусовому порядку.
Примусово видворити громадянку Нігерії , ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 за межі України.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України, а саме шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в 10 денний строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Дору Ю.Ю.