АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
________________________________ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ____________________________________
Головуючий суду першої інстанції Терентьєв А.М.
Справа №22-ц-1109-Ф/06
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Притуленко О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2006 року колегія судців судової палаті у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:
головуючого - судді Притуленко О.В.,
суддів: Полянської В.О.,
Соболюка М.М.,
при секретарі Власенко А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Кримська паливна компанія" про поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ТОВ „Кримська паливна компанія" на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 21 листопада 2005 року ,-
ВСТАНОВИЛА :
У червні 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ „Кримська паливна компанія" про поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.
У заяві позивачка зазначала, що з 16.02.2003 року вона працювала у відповідача старшим оператором АЗС-8 в м. Феодосії, та наказом НОМЕР_1 року була звільнена за п.З ст. 40 КЗпП України за систематичне порушення правил внутрішнього трудового розпорядку. Вважає своє звільнення незаконним, просить визнати зазначений наказ про звільнення та наказ №НОМЕР_2 про оголошення їй догани незаконними. Крім цього, просила стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17.05.2005 року по день розгляду справи в суді та компенсацію моральної шкоди у розмірі 3000 грн.
Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 21 листопада 2005 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. Суд визнав недійсним та скасував наказ НОМЕР_1 про звільнення ОСОБА_1, поновивши її на роботі на посаді старшого оператора ТОВ „Кримська паливна компанія". Стягнув з ТОВ „Кримська паливна компанія" на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 17.05.2005 року по день розгляду справи в суді в розмірі 3623,01 грн., у відшкодування моральної шкоди 3000 грн. В решті позову відмовив.
Додатковим рішенням від 31.03.2006 року з відповідача стягнутий судовий збір.
В апеляційній скарзі ТОВ „Кримська паливна компанія", не погоджуючись з рішенням суду, просить його скасувати з посиланням на неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, справу направити на новий розгляд.
Перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов ОСОБА_1 в частині визнання недійсним наказу про звільнення, поновлення позивача на роботі, стягнення середнього заробітку за час
вимушеного прогулу і компенсації моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач порушив порядок та строк для застосування дисциплінарного стягнення.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки суд першої інстанції повно і правильно з'ясував правовідносини сторін, фактичні обставини, належно оцінив докази, надані сторонами, правильно визначив матеріальний закон, який регулює спірні правовідносини й ухвалив рішення, яке відповідає вимогам ЦПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, наказом № 86-к від 17.05.2005 року відповідач скасував наказ №42-к від 09.03.2005 року про застосування до позивачки дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани за те, що 28.02.2005 року ОСОБА_1 отримала готівку за 30 літрів дизельного палива для водія ОСОБА_2, які йому не відпускала, та видав наказ №87 від 17.05.2005 року, яким звільнив позивачку з роботи за вказане порушення трудової дисципліни.
При цьому відповідач порушив вимоги ст. 148 КЗпП України, відповідно до якої дисциплінарне стягнення застосовується безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення; а також вимоги ст. 149 КЗпП України щодо врахування при обранні виду стягнення ступені тяжкості вчиненого проступку і заподіяну шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, попередню роботу працівника; застосування лише одного дисциплінарного стягнення за кожне порушення трудової дисципліни.
Доводи апеляційної скарги про те, що скасовуючи наказ № 42 від 09.03.2005 року, відповідач зберіг за собою право на притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності, колегія суддів вважає неспроможними, оскільки вирішуючи питання про застосування стягнення (у березні 2005 року) відповідач не був позбавлений можливості у виборі дисциплінарного стягнення, зокрема і звільнення.
Крім того, відповідачем порушені строки для застосування стягнення, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, порушення трудової дисципліни з боку позивачки було виявлено керівником АЗС-8, де вона працювала, 28 лютого 2005 року.
За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано визнав неправомірним наказ відповідача про звільнення позивачки та поновив її на роботі.
Доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для скасування рішення суду, тому скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів судової палаті у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Кримська паливна компанія" відхилити.
Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 21 листопада 2005 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня проголошення, однак може бути оскаржена до
суду касаційної інстанції протягом двох місяців.
Судді
Притуренко О.В. Полянська В.О. Соболюк М.М.