АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

    Головуючий суду першої інстанції:                    Белоусов Є.Ф.

Справа №22-ц-1190-Ф/06                                                      .

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції:        Притуленко О.В.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

27 червня 2006 року колегія суддів судової палаті у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:

головуючого - судді              Притуленко О.В.,

суддів:                                     Полянської В.О.,

Іщенко В.І.,

при секретарі                         Бакановській Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення вартості невід'ємних поліпшень майна, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 04 квітня 2006 року ,-

ВСТАНОВИЛА :

У жовтні 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення вартості невід'ємних поліпшень9 майна.

У заяві позивачка зазначала, що рішенням Апеляційного суду АР Крим від 24.12.2003 року був визнаний недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1, в м. Керчі, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 від 07.05.1999 року і власником квартири був визнаний чоловік дарувальниці - ОСОБА_2 Останній звернувся до суду з позовом про виселення позивачки та членів її сім'ї. Будучи добросовісним набувачем, ОСОБА_1, за період 1999 до 2002 роки зробила у квартирі ремонт, тому просить стягнути з відповідача його вартість в розмірі 8 311 грн., оскільки ці поліпшення неможливо відокремити від квартири.

Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 04 квітня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду, посилаючись на те, що воно ухвалено з порушеннями норм матеріального і процесуального права. Апелянт вважає неправильними висновки суду відносно добросовісного набуття відповідачкою права власності на квартиру, оскільки квартиру вона отримала на підставі договору дарування.

Перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення -скасуванню з ухваленням нового з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги ОСОБА_1 ґрунтуються на законі, оскільки вона є добросовісним набувачем квартири.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду і вважає, що рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 на підставі ч.4 ст.390 ЦК України, вказав що вона була добросовісним набувачем спірної квартири, тому має право на відшкодування витрат на поліпшення майна, оскільки вони не віддільні від цього майна.

При цьому суд не звернув увагу на те, що договір дарування квартири АДРЕСА_1 в м. Керчі, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1   07.05.1999 року, був визнаний недійсним рішенням Апеляційного суду АР Крим від 24.12.2003 року.

Тобто з дня набрання законної сили вказаним рішенням у позивачки виникло право витребування здійснених поліпшень майна або його вартості. Оскільки норма закону (ЦК України в редакції від 16.01.2003 року), на підставі якого судом був вирішений спір, набрала чинностіз 01.01.2004 року, до спірних правовідносин повинні були бути застосовані норми ЦК України в редакції 1963 року.

За змістом ст. 148 ЦК України в редакції 1963 року добросовісний набувач має право вимоги про відшкодування шкоди у разі, якщо він здійснив поліпшення майна, яке повинен повернути за віндикаційним позовом власника. При цьому право на відшкодування здійснених витрат набувається у сумі, на яку збільшилася вартість майна.

Як вбачається з матеріалів справи позивачка придбала спірну квартиру на підставі безвідплатного договору.

Вимагаючи відшкодування вартості здійснених поліпшень, вона згідно зі ст. 60 ЦПК України не надала суду доказів тому, що вартість спірного майна збільшилась, внаслідок чого у неї виникло право вимоги.

За таких обставин суд першої інстанції необгрунтовано стягнув з відповідача на користь позивачки 8311 грн. та судові витрати.

Рішення суду підлягає скасуванню на підставі п.3 і 4 ч.1 ст.309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів судової палаті у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м.

Феодосії,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Керченського міського суду АР Крим від 04 квітня 2006 року скасувати. Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до ОСОБА_2 про стягнення вартості невід'ємних поліпшень майна.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня проголошення, однак може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання законної сили.

Судді:

Притуленко О.В.      Полянська В.О.          Іщенко В.І