АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа 22ц-1057 / 2009 р. Головуючий по 1 інстанції
№
Категорія: № 37 Пироженко В.Д.
Доповідач в апеляційній Інстанції Василенко Л.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2009 р. колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Бурлака В.О.
суддів Василенко Л.І. Демченка В.А.
при секретарі Пономаренко Ю.І.
з участю прокурора
адвокатів ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 березня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, третя особа: сільська рада с Гладківщина, Золотоніського району Черкаської області про визнання заповіту недійсним,
встановила:
13.11.2008 р. ОСОБА_6 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_4, третя особа: сільська рада с Гладківщина, Золотоніського району Черкаської області про визнання заповіту недійсним.
В обґрунтування заявлених вимог вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 р. помер її батько, ОСОБА_7. Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1.
В установлений законом шестимісячний строк вона, як спадкоємець першої черги, звернулась до Першої Черкаської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після померлого батька. В нотаріальній конторі було виявлено, що її батько -ОСОБА_7 30.01.2006 р. вчинив заповіт на користь ОСОБА_4, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1. Заповіт посвідчений секретарем виконкому сільської ради с Гладківщина, Золотоніського району Черкаської області - ОСОБА_8 і зареєстрований в реєстрі під № 14.
Вона вважає, що вказаний заповіт повинен бути визнаний недійсним, оскільки на момент укладення заповіту ОСОБА_7 не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. З 03.04.1991 р. ОСОБА_7 з постійною періодичністю стаціонарно лікувався в Черкаській обласній психіатричній лікарні № 1 в м. Сміла, що підтверджується довідкою лікарні № 1809/02 від 02.09.2008 р.
За рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 07.02.2007 р. (справа № 2о-2/07) ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживав за адресою: АДРЕСА_1, визнаний недієздатним.
Вважає, що ОСОБА_7 на момент складення заповіту хоча і не був визнаний недієздатним, але внаслідок психічної хвороби перебував в такому стані, що не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними.
Просила суд визнати недійсним заповіт від 30.01.2006 р. вчинений ОСОБА_7, посвідчений секретарем виконкому сільської ради с Гладківщина, Золотоніського району Черкаської області - ОСОБА_8 і зареєстрований в реєстрі під № 14, та стягнути з відповідача по справі всі понесені нею судові витрати.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 березня 2009 року позовні вимоги задоволено, визнано недійсним заповіт від 30.01.2006 р. вчинений ОСОБА_7, посвідчений секретарем виконкому сільської ради с Гладківщина, Золотоніського району Черкаської області - ОСОБА_8 і зареєстрований в реєстрі під № 14, та стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 понесені нею судові витрати в сумі 2016 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення суду, як постановлене з порушенням норм процесуального права, змінити в частині розподілу стягнутих судом судових витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги адвокатом, шляхом стягнення з нього на користь ОСОБА_5 вказаних витрат відповідно до граничного розміру компенсації витрат на правову допомогу, передбачених Постановою КМУ від 27.04.2006 р. №590.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника ОСОБА_4- ОСОБА_9, представника ОСОБА_5 - ОСОБА_10, адвоката ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позовні вимоги позивачки в частині стягнення з відповідача на її користь понесених судових витрат, зокрема, за надання юридичної допомоги адвоката, суд першої інстанції, з урахуванням складності та тривалості розгляду справи, дійшов висновку, що з оплачених позивачкою по квитанціям 7000 грн. за надання правової допомоги стягненню підлягають 2000 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що під час розгляду Соснівським районним судом м. Черкаси справи за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4, третя особа: сільська рада с Гладківщина, Золотоніського району Черкаської області про визнання заповіту недійсним, позивачкою понесені витрати на правову допомогу в розмірі 7000 грн.
Дані висновки суду підтверджуються: ордером адвоката ОСОБА_3 про надання правової допомоги в веденні цивільної справи, квитанціями про сплату витрат на правову допомогу, при цьому вказано наступний характер правової допомоги: консультації, підготування позову, ведення цивільної справи а. с. 17, 18, 67.
Згідно до ч. 1 ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до змісту положень ст. ст. 79, 84, 88 ЦПК України, сторона, проти якої постановлено судове рішення, має відшкодувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, понесені нею і документально підтверджені витрати на правову допомогу. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 84 ЦПК України, граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 27 квітня 2006 року постановою КМУ N 590 було затверджено граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, якими, зокрема, встановлено, що розмір витрат на правову допомогу компенсується на суму, що не перевищує 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину роботи.
Станом на час розгляду справи районним судом, а саме з грудня 2008 р. по 23 березня 2009 року розмір мінімальної заробітної плати становив 605 грн. на місяць, тобто на вказану дату граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу становив 242 грн. за годину роботи, а тому за надання правової допомоги позивачці під час розгляду вказаної справи належить відшкодуванню 242 грн., а саме - за 1 годину роботи в межах доведеної тривалості зайнятості представника.
Так згідно до матеріалів справи по даній цивільній справі було проведено п'ять судових засідань загальною тривалістю 5 годин 45 хв., а саме: 11.12.2008 р. з 10 год. до 10 год. 30 хв.; 24.12.2008 р. з 14 год. 30 хв. до 14 год. 45 хв.; 16.01.2009 р. з 12 год. до 14 год. 30 хв.; 04.02.2009 р. з 11 год. до 12 год. та 23.03.2009 р. з 15 год. 30 хв. до 17 год. а. с 22, 34, 69 - 74.
На підставі наведеного судом апеляційної інстанції встановлено, що з урахуванням граничного розміру компенсації витрат на правову допомогу за годину роботи та витраченого часу, стягненню за надання правової допомоги позивачці під час розгляду вказаної справи підлягає 1391, 50 грн., з розрахунку 5 год. 45 хв. х 242 грн.
На ряду з викладеним, колегія суддів враховує, що відповідно до квитанції від 11.12.2008 р. адвокат ОСОБА_3 надав консультацію ОСОБА_5 з приводу існуючого спору та склав позовну заяву з якою остання звернулась до суду, що також повинно бути враховано, як надання правової допомоги за яку здійснено оплату, отже також є правовою допомогою, яка підлягає стягненню.
Крім викладеного суд першої інстанції встановив, що у даній справі позивачка понесла судові витрати на сплату судового збору в розмірі 8,50 грн., на сплату витрат з ІТЗ в розмірі 7,50 грн., а всього 16 грн. На підставі ст. 88 ЦПК України, дані судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме в розмірі 16 грн., тому судова колегія приходить до висновку, що дані витрати судом стягнуті обґрунтовано.
Судова колегія вважає, що судові витрати стягнуті судом в розмірі 2000 грн., у зв'язку з наданням правової допомоги, стягнуті в межах розміру визначеного Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 р. № 590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" та з урахуванням наданих послуг адвокатом з консультації позивачки і послуг по складанню ним позовної заяви, тому підстав для скасування рішення в цій частині і задоволення апеляційної скарги не вбачає.
Керуючись ст. ст. 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 березня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.