АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 22ц-1041 / 2009 р. Головуючий по 1 інстанції

№

Категорія: № 46,48 Кухаренко О.В.

Доповідач в апеляційній Інстанції Василенко Л.І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 червня 2009 р. колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Бородійчука В.Г.

суддів Василенко Л.І., Демченка В.А.

при секретарі Пономаренко Ю.І.

з участю прокурора

адвокатів

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 12 березня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню дитину,

встановила:

04.02.2009 р. ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на її користь на утримання повнолітньої дочки, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі 500 грн. кожного місяця з дня подачі заяви до суду і до закінчення навчання дочки.

В обґрунтування заявлених вимог позивачка вказувала, що ОСОБА_1 являється батьком ОСОБА_3, яка на даний час продовжує навчання на денній формі навчання в Харківській національній академії міського господарства та потребує матеріальної допомоги батька, так як немає змоги самостійно працювати та отримувати доходи, окрім того має незадовільний стан здоров'я, часто хворіє та потребує лікування. Відповідач матеріально забезпечений, працює майстром по ремонту автомобілів, тому зобов'язаний та може приймати участь в утриманні дочки на період її навчання, однак допомоги не надає, що і змусило позивачку звернутись до суду з даним позовом.

В судовому засіданні позивачка змінила позовні вимоги зменшивши розмір аліментів до 250 грн., мотивуючи тим, що саме така сума необхідна дитині для оплати за проживання в гуртожитку, та просила суд задовольнити даний позов і стягнути з відповідача на її користь витрати по оплаті за отриману юридичну допомогу в сумі 220 грн.

Рішенням Катеринопільського районного суду Черкаської області від 12 березня 2009 року позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 в твердій грошовій сумі 250 грн., кожного місяця, з дня подачі заяви до суду з 04.02.2009 і до досягнення ОСОБА_3 23 років, тобто до 27.05.2011 р.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду, як незаконне і необгрунтоване, постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права скасувати, і ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

При цьому зазначив, що суд не врахував те, що він має незадовільний стан здоров'я, направлений на МСЕК для оформлення групи інвалідності, інші обставини, зокрема, факт дарування квартири та всього майна дочці та дружині під умовою звільнення його від витрат на утримання повнолітніх дітей.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення ОСОБА_1 перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити.

Задовольняючи частково позовні вимоги районний суд виходив з того, що відповідач зобов'язаний та може надавати матеріальну допомогу на утримання своєї дочки, яка є повнолітньою, навчається на денній формі навчання в Харківській національній академії міського господарства, ніде не працює, прибутків немає.

Однак погодитись з таким висновком районного суду не можна, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи.

Судова колегія вважає, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, тому суд апеляційної інстанції на підставі п.3 ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції скасовує, ухвалює нове рішення із наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Зі змісту ст. 200 СК України вбачається, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу ( стану здоров'я та матеріального становища дитини; стану здоров'я та матеріального становища платника аліментів; наявності у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інших обставин, що мають істотне значення).

У п. 20 постанови від 15.05.2006 р. № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що дійсно ОСОБА_1 являється батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно до довідки № 534 від 17.12.2008 р. ОСОБА_3 є студенткою другого курсу денної форми навчання Харківської національної академії міського господарства а. с. 6.

У відповідності до ксерокопії паспорта ОСОБА_3 зареєстрована в м. Харкові в гуртожитку а. с. 8.

Відповідач з 16.02.2009 року ніде не працює, що вбачається з наданої ним трудової книжки а. с. 32. Позивачка, відповідно до протоколу судового засідання, працює вчителем музичної школи а. с. 18.

ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що стверджується посвідченням НОМЕР_1 а. с. 17.

Відповідно до наданих відповідачем медичних документів він неодноразово проходив лікування, медичні обстеження. Згідно до направлення обласного госпіталя інвалідів Вітчизняної війни, в наслідок отриманих травм направлявся для заключения на МСЕК а. с 33 - 37.

Відповідач немає власного житла.

У відповідності до договору дарування від 03.05.2008 p., ОСОБА_1 подарував колишній дружині - ОСОБА_2 та дітям: ОСОБА_2 і ОСОБА_2 в рівних частках, тобто по 1/3 частині, квартиру АДРЕСА_1.

Враховуючи викладене, наведені вимоги закону, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги позивачки і встановивши матеріальне становище повнолітньої дитини, а саме те що вона потребує матеріальної допомоги, не з'ясував наявність у відповідача можливості надавати таку допомогу.

З'ясовуючи ж наявність у відповідача можливості надавати матеріальну допомогу дочці, яка продовжує навчання, судова колегія враховуючи, що відповідач на даний час не працює, є учасником бойових дій, потребує постійного лікування, внаслідок отриманих у 1982 році поранень, власного житла немає, так як на підставі договору дарування передав своє право власності на нерухоме майно - квартиру колишній дружині - ОСОБА_2 та дітям: ОСОБА_2 і ОСОБА_2 в рівних частках, по мірі можливості в добровільному порядку надає допомогу дочці, приходить до висновку, що позивачці у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

Вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 12 березня 2009 року скасувати.

ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, відмовити.

Рішення набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.