АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц-975 -2009 р. Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 20 - Журба C.O.
Доповідач в апеляційній інстанції - Гончар Н.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" травня 2009 р. Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Бурлаки В.О.
суддів Гончар Н.І., Корнієнко Н.В.
при секретарі Пономаренко Ю.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 березня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу 1/2 частини будинку дійсним та визнання права власності,
встановила:
В серпні 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу 1/2 частини будинку дійсним та визнання права власності на 1/2 частину будинку, посилаючись на те, що в червні 2004 року між ним та ОСОБА_2 було досягнуто усної домовленості щодо купівлі-продажу 1/2 частини будинку, який розташований по АДРЕСА_1. Вони домовились про продаж будинку за 8 000 доларів США після закінчення розгляду судами спору між відповідачем та сім'єю ОСОБА_4 щодо визнання права власності на зазначене житлове приміщення за умови вирішення вказаного спору на користь відповідача. При цьому він повинен був оплатити послуги адвоката при розгляді вказаного спору в суді, погасити заборгованість ОСОБА_2 за спожитий газ по цьому будинку та оплатити підключення газопроводу до будинку. Всі прийняті на себе зобов'язання він виконав.
Крім того, у квітні 2005 року на прохання відповідачки він передав їй 500 доларів США на поховання свекрухи, вважаючи, що ця сума є частиною платежу за майбутню покупку будинку.
В травні 2006 року ОСОБА_2 стала єдиним власником 1/2 частини будинку по АДРЕСА_1. На його вимогу юридично оформити купівлю-продаж належної їй частини будинку на раніше досягнутій домовленості ОСОБА_2 відмовилася це робити, заявивши, що її частина будинку коштує 35 000 доларів США і вона погоджується оформити договір лише за таку ціну.
Оскільки між ним та відповідачкою ОСОБА_2 була досягнута домовленість по всіх істотних питаннях купівлі-продажу будинку, які він частково уже виконав, просив визнати такий договір дійсним та визнати за ним право власності на Уг частину будинку по АДРЕСА_1.
05 грудня 2008 року представник ОСОБА_2 за довіреністю ОСОБА_5 подав суду зустрічний позов до ОСОБА_1 про визнання права власності на Уг частину будинку по АДРЕСА_1, від якого в судовому засіданні 04 лютого 2009 року відмовився.
Ухвалою суду від 04 лютого 2009 року ОСОБА_3 залучена до участі у справі в якості третьої особи.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 березня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначене рішення суду першої інстанції, оскільки вважає, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають наявним в матеріалах справи доказам. Просить ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.
Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухваленого по даній справі рішення в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, виходячи із наступного.
Відповідно до роз»яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 1 Постанови від 29.12.1976 року № 1 «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на повному і об»єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦПК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
Письмовими доказами відповідно до ч. 1 ст. 64 ЦПК України є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що позивачем не надано суду належних /письмових/ доказів досягнення сторонами в червні 2004 року домовленості з приводу усіх істотних умов договору купівлі-продажу 1/2 частини будинку по АДРЕСА_1, а саме умови про ціну продажу 1/2 частини будинку.
Посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що письмовими доказами наявності домовленості між ним та відповідачкою ОСОБА_2 про купівлю частини будинку саме за 8 000 доларів США є витяг з журналу «ОТ і ДО», квитанція про перерахування коштів за газ та розписка чоловіка відповідачки ОСОБА_6 про отримання від позивача грошей в сумі 500 доларів США в рахунок виплати за купівлю будинку, колегія суддів оцінює критично, оскільки ні в одному із них не іде мова щодо ціни спірного будинку за якою сторони домовились про його купівлю-продаж. Крім того надана в матеріали справи розписка написана від імені особи, який не була його власником, в квитанції про сплату коштів за газ відсутня вказівка про те, що дані кошти вносяться в рахунок вартості будинку, а у витягах із журналу «ОТ і ДО» взагалі іде мова про продаж інших будинків та іншими особами.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 вірно визначив спірні правовідносини між сторонами та матеріальний закон який їх регулює і за наданими сторонами доказами ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги про неповноту дослідження судом першої інстанції обставин справи, та ухвалення рішення всупереч наявним в матеріалах справи доказам є безпідставними та не спростовують висновків суду.
Колегія суддів також не може прийняти до уваги твердження ОСОБА_1, про те, що судом першої інстанції рішення суду було ухвалене без оцінки наведених ним фактів, оскільки вони були враховані судом при ухваленні рішення і на його законність не впливають.
Ст. 308 ЦПК України передбачає, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 303, 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 березня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу 1/2 частини будинку дійсним та визнання права власності - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців після її проголошення.