Справа № 22-10191/2008р
Головуючий у 1- інстанції: Клочко І.B.
Доповідач: Кравець В.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі: Головуючої - Кравець В.А. Суддів - Кабанченко О.А., Мараєвої Н.Є. При секретарі: Козачук О.М.
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_2 за дорученням ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок залиття, -
ВСТАНОВИЛА:
В серпні 2008 року позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, мотивуючи свої вимоги тим, що 31 липня 2007 року сталося залиття його квартири з розташованої поверхом вище квартири № 111 в будинку АДРЕСА_1, власником якої є відповідач. Відповідно акту ЖЕК № 311 залиття відбулося через розірвання гнучкої підводки імпортного виробництва на кухні, внаслідок чого позивачу завдано матеріальної шкоди яку він оцінює в 59951,82 грн. та моральної шкоди в розмірі 50 000 грн., яку просить стягнути з відповідача.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.
Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 10796 грн. 31 коп., моральну шкоду в розмірі 1000 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 350 грн. та судові витрати в розмірі 137 грн. 96 коп., а всього стягнути суму в розмірі 12284 грн. 27 коп.
Не погоджуючись з постановленим рішенням суду, представник позивача - ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те , що рішення постановлено з порушенням норм матеріального права. При цьому, апелянт вказує, що судом не було взято до уваги кошторис, складений будівельною компанією «Девайс-центр», що має відповідні ліцензії на здійснення ремонтних та будівельних робіт, який був необхідний для відновлювального ремонту його квартири, проте, судом було прийнято як належний доказ кошторис, складений працівниками ЖЕК, які взагалі не були присутніми в його квартирі та не могли судити про дійсний розмір шкоди, яка була заподіяна позивачу.
В судовому засіданні апелянт скаргу підтримав.
Заслухавши доповідь судді Кравець В.А., пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Задовольняючи позов частково, суд виходив з того, що позивачем надано кошторис, який стосується ремонту квартири, а не відновлювального ремонту після залиття квартири, крім того, позивачем не було доведено факту пошкодження меблів саме внаслідок залиття, пояснення щодо заміни шпалер та дверних коробок спростовуються дефектним актом та показами свідка ОСОБА_4
Висновок суду відповідає обставинам справи та ґрунтується на законі.
Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода , завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою , яка її завдала.
Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказуванню підлягають обставини , які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб , які беруть участь у справі, виникає спір.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, позивач зазначав, що 31 липня 2007 року відбулося залиття квартири № 105 в будинку АДРЕСА_1. Відповідно акту ЖЕК-311, залиття сталося з розташованої вище поверхом кв. № 111 через лопнувшу гнучку (гумову в оплітці) підводку імпортного виробництва на кухні, через яку була підключена холодна вода до змішувача.
Згідно з цим актом в квартирі позивача після залиття відклеїлись шпалери на стінах, стелі коридору, кімнат, набухли коробки по всій квартирі, замок, ламінат в коридорі.
Дефектним актом ЖЕК - 311 від 09.10.2008 року визначено обсяг ремонтних робіт, які необхідно виконати після залиття в квартирі позивача.
Зведений кошторисний розрахунок від 15.10.2008 року свідчить про те, що вартість відновлювальних робіт по ремонту квартири позивача становить 8281 грн. , даний розрахунок по цінах складений станом на 14.10.2008 року.
В судовому засіданні позивачем було надано кошторис на ремонт квартири, що складений будівельною компанією «Девайс-центр» відповідно до якого вартість будівельних робіт становить 39880, 56 грн., вартість матеріалів становить 17539 грн. Позивачем також надано специфікацію від 30.10.2008 року, згідно якої вартість заміни п»ятьох дверних коробів становить 3325, 00 грн.
В апеляційній скарзі апелянт вказує на неповне з»ясування судом обставин справи, посилаючись на те, що судом як доказ безпідставно відхилено кошторис , складений будівельною компанією «Девайс- центр».
Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03. 92 з подальшими змінами «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» при визначенні розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, незалежно від форм власності,судам належить враховувати, що коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювана шкоди.
Таким чином , приймаючи до уваги та покладаючи в основу доказів звідний кошторисний розрахунок, який складає 8281 грн. та наданий представником відповідача, суд вірно виходив з того , що даний розрахунок становить вартість ремонту квартири №105 саме після залиття квартири позивача. Інші ремонті роботи та вартість будівельних робіт, про які йдеться в кошторисі «Дейвас - центр» причинного зв»язку із заподіянням шкоди не становлять , а тому не можуть бути прийняті до уваги.
Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" відповідно до загальних підстав цивільно - правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Постановляючи рішення в частині відшкодування моральної шкоди, суд вірного висновку дійшов про наявність такої шкоди , яка заподіяна з вини відповідача та з урахуванням тих страждань, яких зазнав позивач, і в межах розумності визначив роз шкоди, який є співмірним тим втратам немайнового характеру, яких зазнав позивач.
Суд повно, всебічно та об»єктивно дослідив обставини спору, зібраним доказам дав вірну правову оцінку й постановив рішення, що відповідає вимогам закону.
Оскільки рішення суду постановлено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, підстав од його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.. ст.. 303, 304, 307,308, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2008 року вданій справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двох місяців до Верховного Суду України шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.