Справа № 22 - 10303/2008 року

Головуючий у 1-ій інстанції - Безименна Н.В.

Доповідач - Кравець В.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого судді - Кравець В.А.

суддів - Мараєвої Н.Є., Кабанченко О.А.

при секретарі - Козачук О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом »янського районного суду м. Києва від 06 листопада 2008 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна Українська Спілка» до ОСОБА_1, третя особа ТОВ «ВВС-ЛТД» про відшкодування шкоди, заподіяної ДТП, -

встановила:

В жовтні 2007 року позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що 21.08.2007 року о 10 год. 10 хв. по вул.. Богатирська та вул.. Резервна в м. Києві сталася дорожньо-транспотрна пригода, в результаті якої належний на праві власності ТОВ «БУС» автомобіль марки «TOYOTA Camry», рік випуску 2007 p., д.н.з. НОМЕР_2, отримав механічні пошкодження. Зазначали, що пригода сталася з вини відповідача ОСОБА_1, який управляв автомобілем марки «Мерседес Бенц MB-100D», д.н.з. НОМЕР_1., а тому просили стягнути з відповідача 85 276 грн . в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Рішенням Солом»янського районного суду м. Києва від 06 листопада 2008 року позов ТОВ «Будівельна Українська Спілка» задоволено частково.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна Українська Спілка» матеріальну шкоду в розмірі 82006, 21 грн., судовий збір в розмірі 820 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпеченні розгляду справи в розмірі 30 грн., а всього стягнути 82856 ( вісімдесят дві тисячі вісімсот п»ятдесят шість) грн. 21 коп.

В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити рішення суду та відмовити позивачу в позові в частині задоволення позовних вимог, що стосуються стягнення суми витрат позивача, пов»язаних з виконанням умов Договору оренди легкового автомобіля з екіпажем в розмірі 48 000 грн. та суми ПДВ, що входила до вартості ремонту автомобіля позивача в розмірі 5667,70 грн., посилаючись на те, що рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, ОСОБА_1 зазначає, що витрати по договору оренди 22/08/07 - О від 22.08.2007 року не мають причинно-наслідкового зв»язку з ДТП та не є збитками і заявлені позивачем умисно, щоб збільшити розмір збитків, які були йому завдані насправді, вважає, що факт укладення договору оренди та його умови не доводить його вину, а навпаки спростовує.

В судовому засіданні апелянт скаргу підтримав.

Заслухавши доповідь судді Кравець В А., пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, колегія суддів приходить до висновку , що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав:

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходив з того, що вина відповідача у вчиненні ДТП доведена та підтверджується Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 19.09.2007 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності.

Висновок суду відповідає обставинам справи та ґрунтується на законі.

Відповідно до ст. 1166 ЦК Україні майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе , що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до п. 2 статі 1187 ЦК шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об»єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Судом встановлено, що 21.08.2007 року о 10 год. 10 хв. на автодорозі по вул.. Богатирській в м. Києві та вул.. Резервна в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «TOYOTA Camry» НОМЕР_2, який належить позивачу на праві власності та автомобілем «Мерседес Бенц MB-100D», д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, в результаті вказаного зіткнення дані транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою судді Оболонського районного суду м. Києва від 19.09.2007 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34 грн. в доход держави .Зазначену постанову ОСОБА_1 не оскаржував.

Відповідно до п. 9 Постанови № 6 від 27.03.92 Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» при визначенні розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, незалежно від форм власності, судам слід враховувати, що коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди.

Згідно звіту про оцінку автомобіля «TOYOTA Camry» д.н. НОМЕР_2, СПД Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 за № 1364 від 05.09.2007 року матеріальний збиток, завданий автомобілю становить 34006,21 грн. Отже, стягуючи з відповідача фактичні витрати на ремонт автомобіля в сумі 34006,21 грн. , суд вірно виходив з того, що вина відповідача у заподіянні шкоди доведена.

Відповідно до ч. 2 ч.3 ст.. 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права ( реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержані за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Як вбачається з матеріалів справи, на період ремонту автомобіля із 22.08.2007р. до 28.09.2007р позивач змушений був брати в оренду автомобіль аналогічного класу, що підтверджується договором оренди №22/08/07-0 від 22.08.2007року.(а.с. 35-36).Відповідно до наданих позивачем доказів, фактична сплата оренди становить 48000 грн. що підтверджується платіжним дорученням (а.с.34).

Між тим, відшкодування збитків є основною формою компенсації заподіяної шкоди, можливість використати відшкодування збитків як засобу захисту порушених прав виникла у позивача із самого факту порушення цивільних прав. Тому суд цілком законного та обґрунтованого висновку дійшов про наявність підстав до задоволення позову в цій частині , зважаючи на доведеність вимог відповідно до ст.. 60 ЦПК України.

Суд повно , всебічно та об»єктивно дослідив всі обставини справи , зібраним доказам дав вірну правову оцінку й постановив рішення , що відповідає вимогам закону.

Оскільки рішення суду постановлено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, підстав до його скасування колегія суддів не вбачає.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і на суть прийнятого рішення не впливають.

Керуючись ст..ст. 303,304,307,308,313-315 ЦПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Солом»янського районного суду м. Києва від 06 листопада 2008 року в даній справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двох місяців до Верховного Суду України шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.