Справа №22-1026/09 головуючий у 1-й інстанції: Волошин В.О.

 доповідач: Штелик С.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого судді: Штелик С.П.

суддів: Горелкіної Н.А., Ратнікової В.М.

при секретарі Ленській І.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 15 лютого 2008 року за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві, житлово-експлуатаційної організації № 1015, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

встановила:

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 15.02.2008 року позовна заява ОСОБА_1 була визнана неподаною та повернена позивачу.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 оскаржила дану ухвалу в апеляційному порядку.

Ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва від 10 липня 2008 року апеляційна скарга ОСОБА_1 була відхилена, ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 15.02.2008 року залишена без змін.

Не погодившись з ухвалами суду першої та апеляційної інстанції, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу до Верховного Суду України.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 26.11.2008 року касаційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено частково, ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 10.07.2008 року скасовано, справу передано на новий апеляційний розгляд.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції. Апелянт зазначає, що у суду першої інстанції не було підстав для повернення позовної заяви. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що позовна заява не може бути визнана неподаною з мотивів пред»явлення позову до неналежного відповідача та ненадання доказів.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість постановленої ухвали в цій частині, враховуючи висновки касаційної інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, суддею Шевченківського районного суду м. Києва ухвалою від 24.12.2007 року позовну заяву ОСОБА_1 до Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві, житлово-експлуатаційної організації № 1015, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди було залишено без руху та надано строк позивачу для усунення недоліків до 25.01.2008 року. Згідно ухвали суду від 15.02.2008 року, позовна заява ОСОБА_1 була визнана неподаною та повернена заявнику із зазначенням того, що недоліки позовної заяви не усунені.

Колегія суддів не може погодитися з ухвалою суду першої інстанції від 15.02.2008 року, оскільки ті недоліки, які зазначив суд першої інстанції в ухвалі від 24.12.2007 року, а саме те, що позивачкою в якості відповідача зазначена житлово-експлуатаційна організація № 1015, яка не є юридичною особою, та те, що позивачкою не надано документів, які підтверджують вартість втраченого майна, не перешкоджали суду відкрити провадження у справі. Що стосується тієї обставини, що позивачка при зверненні до суду не сплатила державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді та звернулася до суду з проханням про звільнення її від цих витрат з врахуванням її майнового стану, то суду першої інстанції слід було своєю ухвалою вирішити це питання (задовольнити клопотання позивачки або відмовити в його задоволенні та надати строк для усунення саме цього недоліку апеляційної скарги).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду підлягає скасуванню, справу слід направити на новий розгляд.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 313, 314, 315 НІЖ України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Шеченківського районного суду м. Києва від 15 лютого 2008 року скасувати.

Справу направити на новий розгляд до Шевченківського районного суду м. Києва.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подання до цього суду касаційної скарги.