Судове рішення #9263093

Справа № 22ц-2008/2010 рік                       Головуючий 1 інстанції Румілової Н.М.

Категорія: 20                                 Доповідач Папоян В.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

23 квітня 2010 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Рибалко Л.І.

      суддів: Папоян В.В., Дем’яносова М.В.

при секретарі: Шуляк Я.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Центрально-Міського районного суду м.Горлівки Донецької області від 7 грудня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання угод недійсними та виселення, -    

В С Т А Н О В И В :

    ОСОБА_1 завернулась до суду з позовом до відповідачів про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, посилаючись на те, що між нею та відповідачем ОСОБА_2 26 жовтня 2006 року було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, який посвідчено нотаріально. Проте грошові кошти за цім договором відповідач їй не передав та вподальшому, а саме 9 листопада 2006 року, написав розписку якою зобов’язався повернути їй грошові кошти у сумі 3000 доларів США, але зобов’язання не виконав. Вважає, що внаслідок цього укладений договір купівлі-продажу є недійсним оскільки не відповідає вимогам ч.5 ст. 203 ЦК України. Тому просила визнати недійсним цей договір купівлі-продажу та договір купівлі-продажу який було вподальшому укладено між ОСОБА_2 та ОСОБА_3

    Рішенням Центрально-Міського районного суду м.Горлівки Донецької області від 7 грудня 2009 року було відмовлено в задоволенні позовних вимог про визнання договорів купівлі-продажу недійсними та виселення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити. На обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Судом не в повній мірі встановлені обставини справи, не враховано, факт не виконання ОСОБА_2 зобов’язань по договору купівлі-продажу підтверджується розпискою на суму 3000 доларів США, що фактично еквівалентно сумі, яка зазначена в договорі.

Судом 1 інстанції було встановлено, що 26 жовтня 2006 року приватним нотаріусом Горлівського міського нотаріального округу посвідчено договір купівлі-продажу відповідно до якого позивачка ОСОБА_1 продала ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1, яка належала їй на праві власності відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 17 серпня 2006 року. Відповідно до договору купівлі-продажу від 15 жовтня 2007 року, який було посвідчено приватним нотаріусом Горлівського міського нотаріального округу, спірна квартира була ОСОБА_2  продана ОСОБА_3  

Апеляційний суд, заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає відхиленню, рішення суду підлягає залишенню без змін, з таких підстав.

Відповідно до копії нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 26 жовтня 2006 року позивачка ОСОБА_1 здійснила продаж  квартири АДРЕСА_1, яка належала їй на праві власності, за 10 620 грн., які продавець отримала від покупця під час оформлення договору.

Звертаючись до суду з позовом про визнання недійсними договорів купівлі-продажу  ОСОБА_1 як на підставу своїх позовних вимог посилалась на те, що нею не отримані грошові кошти за цім договором, що на її думку є підставою для визнання договору недійсним. Протягом усього часу розгляду справи судом першої інстанції позивач не змінював предмет та підстави позову згідно ст. 31 ч.2 ЦПК України.  За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що підстави для визнання правочину недійсним, встановлені ст. 203 п.5 ЦК України, на яку посилався позивач, як на обґрунтування своїх позовних вимог, відсутні і тому нема підстав для задоволення позову.

 Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

В ідповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу для своїх вимог, та апелянтом не доведено обґрунтованість її позовних вимог, що підтверджується матеріалами справи. З розписки від 9 листопада 2006 року на яку посилається позивачка, як на доказ своїх вимог, убачається, що відповідач зобов’язався віддати позивачці 3000 доларів США (третю частину до кінця листопада 2006 року, а решту протягом першого кварталу 2007 року). Проте з тексту розписки не убачається, що вона стосується спірних правовідносин. Наявність зазначеної розписки н є підставою для визнання правочину недійсним. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що нема підстав для задоволення позовних вимог.

Виходячи з наведеного, та враховуючи доводи апеляційної скарги, рішення суду відповідає вимогам діючого законодавства. Доводи апеляційної скарги, які не спростовують правильність правових висновків суду і підстав для його скасування немає.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України, апеляційна скарга позивача підлягає відхиленню як необґрунтована, а рішення суду підлягає залишенню без змін як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд –

                                                                 У Х В А Л И В :

           Апеляційну скаргу скаргою ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Центрально-Міського районного суду м.Горлівки Донецької області від 7 грудня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий:

   Судді

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація