Справа № 22ц-2543/10 р. Головуючий у 1 інстанції – Шестопалова Я.В.
Категорія – Доповідач – Папоян В.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 квітня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді: Рибалко Л.І.
суддів: Папоян В.В., Дем’яносова М.В..
при секретарі: Шуляк Я.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу по апеляційній скарзі ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м.Донецька від 12 січня 2010 року по справі за скаргою ОСОБА_1 на дії відділу державної виконавчої служби по виконанню рішення суду та заявою про розстрочку виконання рішення суду, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м.Донецьку. На обґрунтування своїх вимог зазначала, що 28 травня 2009 року державним виконавцем відділу ДВС Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на виконання рішення Ленінського районного суду м.Донецька від 23 січня 2009 року, яким з неї на користь ОСОБА_2 стягнуто 15 000 грн., та надано строк до 3 червня 2009 року для добровільного виконання рішення суду. Проте зазначена постанова на її адресу була відправлена лише 5 червня 2009 року та отримана нею 7 липня 2009 року, що позбавляло її можливості добровільного виконання рішення суду. 5 червня 2009 року державним виконавцем, винесено постанову про накладення арешту на все належне їй рухоме та нерухоме майно. Тобто арешт було накладено на двокімнатну квартиру розташовану за адресою АДРЕСА_1, та автомобіль Тойота, 2006 року випуску д/н НОМЕР_1. 9 червня 2009 року державним виконавцем була винесена постанова про розшук майна. Вважає, що діями державного виконавця порушуються вимоги закону, оскільки вартість майна на яке накладено арешт значно перевищує суму, яка підлягає виконанню.
Просила скасувати постанови про відкриття провадження, про арешт майна та про розшук майна боржника і оголошення заборони на його відчуження.
Крім того нею надано заяву про розстрочку виконання рішення суду у зв’язку з майновим становищем, оскільки вона навчається в аспірантурі Національного інституту стратегічних досліджень м.Київа та її середній заробіток за місяць складає 1466 грн. 20 коп.
Ухвалою Ленінського районного суду м.Донецька від 12 січня 2010 року у задоволені скарги відмовлено та частково задоволено заву про розстрочку виконання рішення суду. Розстрочене виконання рішення суду на шість місяців шляхом щомісячної сплати суми у розмірі 2500 грн.
Не погодившись з ухвалою суду ОСОБА_1 надала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, постановити нову про задоволення її вимог у повному обсязі.
На обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального законодавства. Судом не в повному обсязі з’ясовані обставини справи, не було перевірено її доводи. Державним виконавцем порушено вимоги Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції по проведенню виконавчих дій. Зазначала, що їй несвоєчасно направлена копія постанови про відкриття. Державний виконавець, не пересвідчився у отриманні нею цієї копій і безпідставно виніс постанову про арешт майна, вартість якого значно перевищує стягнуту суму, та про розшук майна. Крім того, посилається на відсутність її вини у заподіяні шкоди потерплому та наявність страхового полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, яким передбачено часткове відшкодування моральної шкоди потерпілому.
При вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду просила врахувати її заробіток та розстрочити шляхом сплати рівними частками у розмірі 30% від її заробітку щомісяця.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника зацікавленої особи, який заперечував проти доводів скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до ч.2 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.
Відповідно до п.3ч.1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок встановлений для його вирішення.
Як убачається з матеріалів справи заявник звернуся до суду зі скаргою на дії державного виконавця та, як на обґрунтування своїх вимог, посилався на ст.ст. 383-385 ЦПК України, якими передбачено право учасників виконавчого провадження та осіб, які залучаються до проведення виконавчих дій, звертатися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, діями або бездіяльністю державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права та свободи.
Відповідно до ст.. 385 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли сторона дізналася, або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод. Пропущений з поважних причин строк може бути поновлено судом.
Як убачається з матеріалів справи заявник звернулась до суду з скаргою 10 серпня 2009 року та зазначала, що 10 липня 2009 року їй стало відомо про порушення її прав. Таким чином, скарга ОСОБА_1 подана до суду першої інстанції з пропуском встановленого законодавством строку.
Відповідно до ст.72 ЦПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд не знайде підстав для поновлення або продовження строку.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26 грудня 2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» скарга (заява), пропущений строк на подання якої не поновлено в порядку передбаченому цивільно-процесуальним законодавством, залишається без розгляду.
Статтею 73 ЦПК України передбачений порядок поновлення та продовження пропущеного строку, відповідно до якого, суд вирішує питання про поновлення строку за клопотанням сторони. Питання про поновлення строку вирішується судом, у якому належить вчинити процесуальні дії або до якого потрібно додати документ чи доказ. Про час та місце розгляду цього питання повідомляються особи, які беруть участь у справі. З питань зазначених у цій статті судом постановлюється ухвала.
З матеріалів справи убачається, що заявником не надавалося відповідного клопотання про поновлення пропущеного нею строку, який встановлений ст. 385 ЦПК України, судом не з’ясовувалися причини пропуску та можливість його поновлення, не перевірялися обставини, які підлягають з’ясуванню, з цього питання не приймалося відповідне рішення.
Оскільки суд першої інстанції порушив порядок встановлений для вирішення питання, розглянувши скаргу ОСОБА_1 не визначившись з питанням про поновлення строку на вчинення процесуальних дій, та не зробивши з цього приводу висновків, і ці недоліки не можуть бути усунені постановленням додаткового рішення, то за таких обставин ухвала суду в частині розгляду скарги на дії державного виконавця підлягає скасуванню з передачею справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції
Доводи апеляційної скарги заявника відносно того, що при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду судом першої інстанції не в повному обсязі враховані її майнове становище, апеляційним судом не приймаються до уваги, оскільки розглядаючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно і об’єктивно перевірив доводи і заперечення сторін відносно цього питання, встановленим фактам і доказам дав вірну правову оцінку та у відповідно до ст.. 373 ЦПК України дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення вимог ОСОБА_1
Таким чином, апеляційний суд вважає, що ухвала суду в частині розстрочки виконання рішення суду постановлена з додержанням вимог матеріального та процесуального права і підстав для її скасування немає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 312, 313, 314, 315 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Ленінського районного суду м.Донецька від 12 січня 2010 року в частині відмови у задоволенні скарги на неправомірні дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції м.Донецька під час виконання рішення Ленінського районного суду м.Донецька від 23 січня 2009 року по справі з позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, скасувати, справу направити до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.
Ухвалу Ленінського районного суду м.Донецька від 12 січня 2010 року в частині розстрочки виконання рішення суду, залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання чинності.
Головуючий: Судді: