Справа № 22ц-20874/2009 Головуючий у першій інстанції Тарасенко О.В.

Категорія - 37(4) Доповідач Савіна Г.О.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду

Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Неклеси В.І.

суддів: Савіної Г.О., Турік В.П.

при секретері: Кваша А.В.

за участю: позивача ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2, представника відповідача - Луньова Романа Веніаміновича

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за

апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернівського районного суду

м. Кривого Рогу від 25 лютого 2009 року за позовом ОСОБА_1 до

відкритого акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про

відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2008 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до ВАТ «Північний ГЗК» про відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що з 1960 р. до теперішнього часу він працює у відповідача, з яких 13 років та 8 місяців у шкідливих умовах праці, отримавши хронічне професійне захворювання.

Висновком МСЕК від 30.04.2008 року йому була встановлена втрата професійної працездатності в розмірі 25 % та третя група інвалідності безстроково у зв'язку з професійним захворюванням, у зв'язку з чим позивач просив стягнути з відповідача на його користь на відшкодування моральної шкоди 200000 грн.

Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 25 лютого 2009 року в позові ОСОБА_1 до ВАТ «ПЗГК» про відшкодування моральної шкоди відмолено у зв'язку з пропуском трьохмісячного терміну звернення до суду за вирішенням трудових спорів, передбаченого ст. 233 КЗпП України.

В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, оскільки рішення суду першої інстанції суперечить рішенню Конституційного Суду України, в якому роз'яснено, що скасуванням права застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасних випадків або профзахворювання на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст. 1167 ЦК України, ст. 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця), тому суд безпідставно відмовив йому в позові.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги і заперечень на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач тривалий час працював у шкідливих умовах у ВАТ «ПівнГЗК», внаслідок чого отримав хронічне професійне захворювання .

Згідно акту №7 від 04.03.2008 року причиною професійного захворювання є робота позивача протягом 13 років 8 місяців в умовах пилу, що перевищує ГДК, у зв'язку з порушенням керівництвом ст. 153 КЗпП України, якою передбачено створення безпечних і нешкідливих умов праці, ст. 13 Закону України «Про охорону праці». Відповідно до висновку МСЕК від 30.04.2008 року позивачу встановлено стійку втрату професійної працездатності у розмірі 25% та третю групу інвалідності безстроково. За таких обставин та у відповідності до положень ст. ст. 153, 237-1 КЗпП України, абзацу 9 пункту 5 рішення №20-рп/2008 (справа про страхові виплати) Конституційного Суду України, судом першої інстанції вірно зроблено висновок про те, що ОСОБА_1. має право на відшкодування відповідачем моральної шкоди.

Проте з висновком суду про відмову у позові позивачу у зв'язку з пропущеним трьохмісячного терміну звернення до суду з позовом, передбаченого ст. 233 КЗпП України, погодитися не можна з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 ЦК України положення цього кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства. Виходячи ж з положень п.3 ч. 1 ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимоги про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у відповідності до п.4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України.

Враховуючи роз'яснення, викладені у п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди (немайнової шкоди)» та беручи до уваги конкретні обставини справи, порушення відповідачем законних прав позивача на забезпечення безпечних нешкідливих умов праці, яке призвело до профзахворювання і спричинення моральних страждань, втрати нормативних зв'язків і вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, а також ті обставини, що працевлаштовуючись, позивачу було відомо про наявність у відповідача шкідливих умов праці, що дає право працівнику на пільгову пенсію, та те що отримавши хронічне захворювання та третю групу інвалідності безстроково, він до цього часу продовжує працювати у шкідливих умовах, колегія суддів дійшла висновку, що розмір відшкодування моральної шкоди слід визначити в сумі 6000 грн.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Відповідно до вимог ст. ст. 79, 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню 8.50 грн. судового збору та 7.50 грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст.ст.303,307,п.4 ч.1ст.309,313,314,316 ЦПК України, колегія суддів , -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 25 лютого 2009 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 6000 грн. В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» судові витрати: 8.50 грн. судового збору на користь держави та 7.50 на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.