АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД  КІРОВОГРАДСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

Справа №  22-2017/2010                          Головуючий у 1-й інстанції  - Павелко  І.Л.

 Категорія –   57                                       Доповідач – Пономаренко В.Г.                            

 У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2010 року     Колегія суддів судової  палати в цивільних справах  апеляційного  суду  Кіровоградської   області   у складі :

головуючого -  судді Авраменко Т.М.,                                                

суддів   -  Суровицької Л.В., Пономаренко В.Г.,

при секретарі  -  Ткач І.В.                                                          

розглянувши  у  відкритому судовому засіданні в місті  Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді на постанову  Кіровського районного суду  м. Кіровограда від 18  січня 2010 року  у справі за  позовом   ОСОБА_1    до  управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді  про визнання бездіяльності протиправною  та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, - .

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2009 року    ОСОБА_1     звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді  про  визнання бездіяльності  протиправною та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст.. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за 2006-2008 роки.

Зазначала, що вона має статус дитини війни та відповідно до ст.. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії їй не виплачувалось, просила поновити строк звернення до суду,  зобов’язати відповідача нарахувати на виплатити  недоплачену щомісячну соціальну допомогу  як дитині війни відповідно  до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за 2006-2008 роки в сумі 4463.10 грн.    

Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18 січня 2010 року  позов задоволено частково. Суд встановив, що причини пропуску звернення до суду є поважними, тому порушене право підлягає захисту.   Суд визнав протиправною  бездіяльність відповідача у період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року  та  зобов’язав відповідача  здійснити щомісячне нарахування позивачці підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, з урахуванням ст. 28 Закону України  „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” за період з  09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.   В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Управління Пенсійного фонду України  в м.  Кіровограді подало апеляційну скаргу, в якій просить  рішення суду першої інстанції  в частині задоволення позовних вимог скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права. У решті рішення суду не оскаржується.  

 Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи і перевіривши  законність та обґрунтованість рішення суду  в межах  визначених ст. 303 ЦПРК України, колегія суддів вважає, що  апеляційна скарга не підлягає задоволенню  з  таких підстав.  

Судом установлено, що позивачка  є громадянкою України,  якій  до 02 вересня 1945 року було менше 18 років, тобто, відповідно до ч.1  ст. 1 Закону України  „Про соціальний захист дітей війни” вона має статус дитини війни.  

Відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” дітям війни  пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Отже, відповідно до положень вказаного Закону пенсія позивача повинна виплачуватися із збільшенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Що ж стосується  розміру мінімальної пенсії  за віком, з якої має обчислюватися зазначене підвищення до пенсії, то суд обґрунтовано визнав, що розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.  

Відповідно до вимог статті 7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни  фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно з п.п. 7 п.2.1 Положення про управління Пенсійного фонду  України в районах, містах і районах у містах управління відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства.

Такими чином, суд дійшов правильного висновку, що позивачка має право на перерахунок пенсії з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України „ Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування”, а бездіяльність відповідача щодо не нарахування вказаного підвищення є  протиправною.  

Крім того, враховуючи положення ч.2 ст. 152 Конституції України та рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 і рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, суд дійшов правильного висновку,   що перерахунок пенсії позивачці необхідно здійснювати з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року, оскільки з цього часу права позивачки підлягають захисту.      

Доводи апеляційної скарги щодо відмови в позові з підстав відсутності бюджетних асигнувань на виплату соціальної надбавки дітям війни не можуть бути прийняті до уваги, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлене у залежність від бюджетних асигнувань.  

 Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не свідчать про неправильність судового рішення, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити          

Керуючись ст..ст.303, 304, п.1 ч.1 ст. 307,  ст. 308, 313-315  ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді    відхилити.

Постанову  Кіровського районного суду міста Кіровограда від 18 січня 2010 року    залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду  набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена  в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців  з дня набрання  нею  законної сили.

Головуючий-суддя:

Судді: