Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гладишевої Т.Я.,

суддів Савицького Я.Ф., Лавренюк О.Т.

при секретарі судового засідання Іоффе С.Б.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, паспорт серія КЕ  № НОМЕР_1,  дата видачі: 05.09.96;

від відповідача: Романадзе Л.Д., довіреність  № 368 исх,  дата видачі: 29.06.06

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1

на рішення господарського суду Одеської області від 21.06.2006 року

по справі №  22/234-06-4718

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1

до відповідача Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради

про відшкодування матеріальної та моральної шкоди на суму 9818 грн.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2006 року Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради матеріальної та моральної шкоди на загальну суму 9 818 грн., спричиненої неправомірними діями співробітників Інспекції архітектурно-будівельного контролю.

Рішенням господарського суду Одеської області від 21.06.06 року по справі № 22/234-06-4718 /суддя Торчинська Л.О./ у позові відмовлено повністю. Судове рішення мотивоване недоведеністю позивачем знаходження у демонтованому об'єкті майна, переліченого в позовній заяві. Суд також вказав, що моральна шкода, яка оцінена позивачем в сумі 5000 грн., спричинена йому як фізичній особі, а не як суб'єкту підприємницької діяльності.

Не погоджуючись з рішенням суду від 21.06.06 року, позивач  звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, оскаржуване рішення суду є неправомірним, тому підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і оцінивши всі фактичні обставини справи, судова колегія дійшла до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами  в  судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть  бути  підприємства  та  організації,  зазначені у статті 1 цього Кодексу. Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в  інтересах  яких  подано  позов  про  захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Стаття 1 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що підприємства, установи,  організації, інші юридичні особи (у тому  числі  іноземні),  громадяни,  які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької  діяльності  (далі - підприємства  та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх  порушених  або  оспорюваних прав і  охоронюваних  законом  інтересів,  а  також  для  вжиття передбачених  цим  Кодексом  заходів,  спрямованих  на запобігання правопорушенням.

З наданого на вимогу суду апеляційної інстанції Положення про інспекцію державного архітектурно -будівельного контролю, затвердженого наказом № 13 від 07.10.2005 року Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, вбачається , що Інспекція ДАБК діє у складі Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, здійснює державний архітектурно - будівельний контроль на території міста Одеси і не є юридичною особою. 

Як вбачається з матеріалів справи , позивач звернувся з позовом до Інспекції ДАБК Управління архітектури та містобудування, а місцевий господарський суд, в порушення ст. ст. 1, 21 ч.1 Господарського процесуального кодексу України, розглянув спір по суті відносно відповідача, який не є юридичною особо, тому не може бути ані позивачем, ані відповідачем в господарському процесі.

Викладене зумовлює скасування судового рішення від 21.06.06 року як постановленого з порушенням норм процесуального права, та припинення провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачу на підставі ст. 47 Господарського процесуального кодексу України, ст. 8 п. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 21.01.93 року № 7-93 (із змінами) повертається з державного бюджету України оплачене державне мито за подачу позовної заяви в сумі 102,00 грн. з видачею відповідної довідки.

Керуючись ст.ст. 47, п.1 ч.1 ст. 80, 99, 101; 103-105 ГПК України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

          Апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 21.06.2006 року по справі № 22/234-06-4718 -скасувати.

Провадження у справі № 22/234-06-4718 за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради - припинити

Видати СПД -фізичній особі ОСОБА_1 довідку на повернення з Державного бюджету України державного мита в сумі 102,00 грн. сплаченого за квитанцією № НОМЕР_2.

          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя:                                                                      Т.Я. Гладишева

Суддя:                                                                                 Я.Ф. Савицький

Суддя:                                                                                О.Т. Лавренюк