РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

12 травня 2010 року                                    Франківський районний суд м. Львова

в складі:     головуючого-судді         Мартинишин М.О.

        при секретарі                 Кметь Г.М.

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

з участю тртьої особи без самостійних вимог на  стороні позивача ОСОБА_3

 про стягнення завдатку

 та зустрічний позов ОСОБА_2

 до ОСОБА_1, ОСОБА_3

 про витребування державного акту та усунення перешкод,

встановив:

Позивачка звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, третьої особи ОСОБА_3 про стягнення суми. В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що вона мала намір придбати земельну ділянку. На початку травня між нею та ОСОБА_3, який діяв від імені відповідача згідно довіреності було укладено договір завдатку від 19.05.2009 року. Згідно умов договору про завдаток вони домовились про укладення в майбутньому договору купівлі-продажу земельної ділянки, що розташована на території Ставчанської сільської ради в садовому товаристві „Будівельник” площею 0,1043 га та належить відповідачу на праві власності на підставі державного акту. З метою забезпечення виконання зобов’язань нею було передано - ОСОБА_3, як представнику відповідача грошові кошти в сумі еквівалентній 1800 доларів США, які в подальшому були передані відповідачу. Згідно договору завдатку договір купівлі-продажу земельної ділянки повинен був бути укладений в термін до 15.06.2009 р.. Проте, договір купівлі-продажу земельної ділянки у визначений термін укладений не був, на її звернення ОСОБА_3 повідомив, що відповідач скасував довіреність, без повідомлення причин. Оскільки, відповідач не виконав взяті на себе зобов’язання, та не уклав в установлений термін договір, а тому просить стягнути з останнього подвійний розмір завдатку. Щодо зустрічних позовних вимог то зазначила, що державного акту в неї на спірну земельну ділянку немає, оскільки відповідачем їй такий не передавався, та зазначила, що нею не чиниться відповідачу жодних перешкод в користуванні земельною ділянкою.  

Відповідач ОСОБА_2 проти позову заперечив та звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про витребування державного акту та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

В судовому засіданні представник відповідача первісний позов заперечив та підтримав зустрічний. В обгрунтування зустрічних позовних вимог зазначив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 забрали в нього оригінал Державного акту на право приватної власності на спірну земельну ділянку та відмовляються такий повернути, внаслідок чого йому чиняться перешкоди в користуванні земельною ділянкою, а тому, просить суд такий витребувати в ОСОБА_1 та ОСОБА_3, та зобов’язати останніх не чинити йому перешкод в користуванні спірною земельною ділянкою, якою він володіє згідно Державного акту на право приватної власності на землю. Також, зазначив, що дійсно відповідачем було видано на ім’я ОСОБА_3 довіреність з правом розпорядження земельною ділянкою, в тому числі і з правом продажу, однак дійсними намірами останнього було не продаж спірної земельної ділянки, а її придбання. Продаж земельної ділянки не відбувся з тих підстав, що було введено мораторій на продаж земельних ділянок під час кризи. Також, вказав, про те, що відповідачу нічого не було відомо про укладення договору завдатку, та вказав, що договір завдатку є нікчемним, та не може прийматись до уваги. Щодо стягнення коштів вказав, що ОСОБА_2 не отримував від позивачки жодних грошових коштів, а тому така не має правових підстав для звернення до суду з відповідним позовом. Просив в задоволенні первісного позову відмовити та задоволити зустрічний.

Третя особа – ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав первісний позов, проти зустрічного заперечив, та пояснив, що оригінал державного акту відповідача на спірну земельну ділянку нього відсутній, а лише наявні копії, також вказав на те, що ним не чиниться відповідачу жодних перешкод в користуванні земельною ділянкою. Просив первісний позов задоволити в задоволенні зустрічного відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача і представника відповідача, третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими і таким, що підлягають до задоволення, а позовні вимоги ОСОБА_2 безпідставними та таким, що не підлягають до задоволення  з наступних підстав:

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.  

З копії Державного акту на право приватної власності на землю серія ЛВ 15694, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 680 Ставчанської сільської ради народних депутатів від 07.07.1997 р., виданого на підставі рішення виконавчого комітету Ставчанської сільської ради народних депутатів від 13.02.1997 р. №17 вбачається, що відповідач ОСОБА_2 являється власником земельної ділянки площею 0,1043 га, яка знаходиться на території Ставчанської сільської ради в с/т «Будівельник».

З копії довіреності посвідченої приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу 19 травня 2009 року ОСОБА_4 вбачається, що ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_3 представляти його інтереси з питань відчуження земельної ділянки площею 0,1043 га, яка знаходиться на території Ставчанської сільської ради в с/т «Будівельник», за ціну та на умовах на його розсуд.

З договору про завдаток від 19.05.2009 року укладеного між ОСОБА_3, який діяв на підставі довіреності від імені відповідача ОСОБА_2 та позивачкою ОСОБА_1 вбачається, що сторони зобов’язались укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1043 га, яка знаходиться на території Ставчанської сільської ради в с/т «Будівельник». З метою забезпечення виконання зобов’язань позивачка передала ОСОБА_3 грошові кошти в еквіваленті 1 800 доларів США.

З розписки від 19.05.2009 року вбачається, що ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_3 грошові кошти в еквіваленті 1 800 доларів США за земельну ділянку площею 0,1043 га, яка знаходиться на території Ставчанської сільської ради в с/т «Будівельник», що спростовує твердження відповідача про його необізнаність про укладення договору про завдаток.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 було розпочато виготовлення відповідних документів необхідних для укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1043 га, яка знаходиться на території Ставчанської сільської ради в с/т «Будівельник». Зокрема, ним було отримано в управлінні держкомзему у Пустомитівському районі довідку № 2928 від 21.05.2009 року про кількісні і якісні характеристики спірної земельної ділянки; довідку № 765 від 21.05.2009 року про нормативно грошову оцінку земельної ділянки; довідку № 990 від 21.05.2009 року про правовий статус про обмеження прав на земельну ділянку гр. ОСОБА_2; витяг з бази даних автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру серії ААА № 164619.  

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 скасував видану ним на ім’я ОСОБА_3 довіреність, при цьому як зазначив ОСОБА_3, відповідач не пояснив причини.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ст. 239 ЦК України, правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

З п. 2 договору про надання завдатку від 19.05.2009 року укладеного між ОСОБА_3, який діяв на підставі довіреності від імені відповідача ОСОБА_2 та позивачкою ОСОБА_1 вбачається, що сторони зобов’язались в термін до 15 червня 2009 року укласти договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки.

А отже, в даному випадку договір про надання завдатку від 19.05.2009 року, який було укладено між ОСОБА_3, який на підставі довіреності діяв від імені відповідача ОСОБА_2 та позивачкою ОСОБА_1 створював цивільні права та обов'язки і для відповідача ОСОБА_2.

У відповідності до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог  цього  Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що  звичайно ставляться.

Судом встановлено, що відповідач не виконав взяті на себе зобов’язання та не уклав з позивачкою у визначений термін договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки.

З п. 5 договору про надання завдатку від 19.05.2009 року у разі відмови продавця укласти договір купівлі-продажу, він зобов'язаний повернути покупцю завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку в строк п’яти робочих днів з моменту такого порушення.

Згідно положень ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Згідно абзацу другого частини першої  ст. 571 ЦК України, якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості, а відповідно до вимог ст. 547 ЦК України правочини щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Як підставу для відмови в укладенні договору купівлі-продажу земельної ділянки відповідач зазначає те, що у відповідності до ст. 12 ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання негативним наслідкам впливу світової фінансової кризи на розвиток агропромислового комплексу» від 04.02.2009 р. №922-VІ було передбачено заборону на продаж земель сільськогосподарського призначення до 1 січня 2010 року.

Проте, вказане покликання не заслуговує на увагу оскільки, статтею 12 ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання негативним наслідкам впливу світової фінансової кризи на розвиток агропромислового комплексу» не було введено мораторій, а лише було зазначено про необхідність передбачити заборону на продаж земель сільськогосподарського призначення до 1 січня 2010 року, що не являється забороною, оскільки жодних змін в відповідні законодавчі акти внесено не було.

Також, представник відповідача вказував, що договір про завдаток, який було укладено 19.05.2009 року між ОСОБА_3, який діяв на підставі довіреності від імені відповідача ОСОБА_2 та позивачкою ОСОБА_1 являється попереднім договором та у відповідності до вимог чинного законодавства такий належало укладати у формі у якій слід укладати основний, а тому такий є нікчемним, та не може прийматись до уваги.  

Згідно ч. 1 статті 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого   зобов'язуються протягом певного строку (у певний  термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Як вбачається з договору про завдаток, наслідком укладення такого не являвся перехід права власності на земельну ділянку, що потребує нотаріального посвідчення, а сторони лише домовились про укладення в майбутньому договору купівлі-продажу. При цьому, сторонами не було визначено умови майбутнього договору купівлі-продажу земельної ділянки, та не було визначено необхідні істотні умови такого договору, а тому такий не може являтись попереднім.

З огляду на зазначене не заслуговує на увагу і покликання відповідача на те, що недійсне зобов’язання не підлягає забезпеченню.

Крім того, стаття 546 ЦК України визначає, що договором або законом можуть бути  встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

А отже, судом встановлено, що договір про завдаток, який було укладено 19.05.2009 року між ОСОБА_3, який на підставі довіреності від імені відповідача ОСОБА_2 та позивачкою ОСОБА_1 відповідає вимогам чинного законодавства.

Таким чином, виходячи із встановлених судом обставин та відповідних їм правовідносин та зважаючи на те,  що позивачем на підтвердження укладення договору завдатку надано суду письмову розписку від 20.09.2006 року,  а порушення зобов'язання сталося по вині відповідача суд знаходить,  що позовні вимоги являються обгрунтованими, доказаними і такими, що підлягають повному задоволенню.

У відповідності до ч. 3 статті 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів тих обставин на які він покликається в своїх позовних вимогах, щодо витребування у ОСОБА_1 та ОСОБА_3 оригіналу Державного акту на право приватної власності на спірну земельну ділянку та усунення йому перешкод в користуванні земельною ділянкою, а тому такі судом до уваги не приймаються, та в задоволенні таких слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 80, 81, 169, 209, 212, 215 218, 256, 257, 258 ЦПК України, ст.ст. 11, 14, 15,16,202, 237-239,244,245,248,249, 570, 571 ЦК України,

вирішив:

           Позов  ОСОБА_1 задовольнити.

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1

(інд.  №  -  НОМЕР_1) завдаток в сумі   3 600,00 доларів США, що в гривневому еквіваленті

становить 28512,00 (двадцять вісім тисяч п’ятсот дванадцять)  грн.,    275,00 грн.  сплаченого

державного  мита  та  120,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення,    що всього

разом становить 28907,00 ( двадцять вісім тисяч дев»ятсот сім) грн..

    В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовити за безпідставністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк х дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя                                                 Мартинишин М.О.