Копія

Справа №2- 267 /2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

«27» квітня 2010 року Лисянський районний суд  в складі:

головуючого –судді:   Борисенка П.І.

при секретарі   :  Сіденко Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Лисянка справу за позовом  ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Вотилівської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в:

Позивачі звернулися до суду з позовом до відповідача з вимогою про визнання права власності на спадкове майно за законом померлої ОСОБА_3.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилаються на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть виданого відповідачем. ОСОБА_3 є спадкодавцем позивачів, оскільки вона своє майно заповіла ОСОБА_2 згідно заповіту від 03.09.08. р., а ОСОБА_1 має право на обов’язкову частку у спадщині, як непрацездатний вдівець незалежно від змісту заповіту. Після смерті спадкодавця відкрилася спадщина, яка складається з земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, грошових вкладів та житлового будинку. ОСОБА_1 фактично прийняв спадщину після смерті дружини, оскільки на день смерті і по даний час проживає у її спадковому будинку, а ОСОБА_2 подав заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини, що підтверджується витягом про реєстрацію у спадковому реєстрі. Проте незалежно від того, що позивачі прийняли спадщину, на частину спадкового майна згідно довідки сільської ради №350 від 16.12.09. відсутні правовстановлюючі документи, а саме на житловий будинок по АДРЕСА_1. За таких обставин позивачі не можуть оформити спадщину в нотаріальній конторі, а тому змушені звертатися до суду з даним позовом. Більше того, між ними як спадкоємцями за законом і заповітом досягнуто домовленості про розподіл спадкового майна, житловий будинок за ОСОБА_1, а інше майно за ОСОБА_2

В судовому засіданні позивачі свої позовні вимоги підтримали повністю, з підстав викладених у позовній заяві, а відповідач позов визнав посилаючись на те, що позивачі дійсно є спадкоємцями майна померлої, а тому мають право на спадщину.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення.

Згідно свідоцтва про смерть від 23.09.2008 року, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно заповіту від 03 вересня 2008 року померла все своє майно на випадок смерті заповіла ОСОБА_2, отже він є спадкоємцем за заповітом.

 Відповідно до ст. 1241 ЦК України, непрацездатні вдова (вдівець) спадкують незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка).  Згідно посвідчення серії ААБ №017854 від 03.12.2001 року, ОСОБА_1 являється пенсіонером за віком і отримує пенсію довічно, отже він є непрацездатним вдівцем, а отже є спадкоємцем померлої за законом.

Між сторонами досягнуто домовленості щодо визначення обов’язкової частки у спадщині другого позивача та розподілу спадщини, але через відсутність правовстановлюючих документів на частину спадкового майна, а саме житловий будинок, позивачі не можуть отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріальній конторі.

         Згідно ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 вказаного кодексу, він не заявив про відмову від неї.

 Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

 Відповідно до ст. 1218 цього кодексу, до складу спадщини входять всі права та обов’язки спадкодавця, а тому  прийняття спадщини частинами не можливе.

          Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За таких обставин, враховуючи той факт, що позивачі прийняли фактично спадщину так-як володіють спадковим майном і розділили його, суд вважає позов обґрунтованим.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 392, 1218, 1223, 1225, 1241 1265, 1272 ЦК України, ст.ст. 2, 3, 6. 7, 8, 10, 18, 57, 157, 158, 159, 174, 179, 196, 208, 209, 213, 214, 215, 367 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

1.   Визнати в порядку спадкування за законом право власності за  ОСОБА_1 на житловий будинок з надвірними спорудами в АДРЕСА_1,  що залишилось після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, та право користування присадибною земельною ділянкою площею 1 га.

2.   Визнати в порядку спадкування за заповітом за ОСОБА_2 право власності на таке майно:

       -  земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2,00    га. в с. Вотилівка Лисянського району Черкаської області, що належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на підставі державного акту ЯА №469512 виданого Лисянською РДА  17.05.2005 року;

       - грошові вклади на рахунках № НОМЕР_1 в сумі 4076,95 грн., №НОМЕР_2 в сумі 364,29 грн., відкритих на ім»я померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 у філії – Лисянське відділення №2971/011 ВАТ «Ощадбанк».

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Черкаської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження через Лисянський районний суд протягом десяти днів з дня прийняття рішення та наступною подачею апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.

                                            Головуючий- підпис

Копія вірна:

Суддя Лисянського

районного суду                                                                                                          П.І.Борисенко

Рішення набрало чинності «11»  травня  2010 року.

Оригінал рішення знаходиться в справі Лисянського районного суду.

Суддя Лисянського

районного суду                                                                                                           П.І.Борисенко