ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
____________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
Іменем України
14.08.2006 року Справа № 9/192
Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі :
головуючого судді Якушенко Р.Є.
суддів Іноземцевої Л.В.
Перлова Д.Ю.
Судова колегія призначена розпорядженням заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 02.06.06. Розпорядженнями від 07.07.06 та 11.08.06 склад судової колегії змінено.
при секретарі Мартинцевій Н.М.
за участю представників сторін:
від позивача Федотова Н.Б., довіреність №16 від 07.07.06,
головний державний податковий ревізор –
інспектор відділу оподаткування фізичних осіб;
Черевко Н.О. довіреність №2 від 10.01.2006
головний державний податковий інспектор юридичного відділу;
від 1-го відповідача не прибув;
від 2-го відповідача Ключнікова С.І., дов. №40 від 21.01.06;
Розглянувши Обласного комунального підприємства
апеляційну скаргу „Луганськводпром”, м. Луганськ
на постанову
господарського суду Луганської області
від 03.05.06
у справі №9/192 (суддя Ворожцов А.Г.)
за позовом Антрацитівської об’єднаної державної податкової
інспекції Луганської області
до 1-го відповідача Антрацитівського управління обласного
комунального підприємства „Луганськводпром”,
м. Антрацит
2-го відповідача Обласного комунального підприємства
„Луганськводпром”, м. Луганськ
про стягнення 193855 грн. 38 коп.
Постановою господарського суду Луганської області від 05.05.06 у справі №9/192 (суддя Ворожцов А.Г.) задоволено позов Антрацитівської об’єднаної державної податкової інспекції Луганської області до 1. Антрацитівського управління обласного комунального підприємства „Луганськводпром”, м. Антрацит, 2. Обласного комунального підприємства „Луганськводпром”, м. Луганськ, стягнуто з Обласного комунального підприємства „Луганськводпром” 189858 грн. 07 коп. заборгованості з податку з доходів фізичних осіб та 3997 грн. 31 коп. пені та штрафу
Постанова господарського суду з посиланням на норми Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” №889-IV від 22.05.03 (далі –Закон 889), статей 16, 17 Закону України „Про погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181 від 21.12.00 (далі –Закон 2181) мотивована обґрунтованістю заявлених вимог.
Місцевий господарський суд дійшов висновку, що заборгованість зі сплати прибуткового податку не є, а ні узгодженою сумою податкового зобов’язання, а ні податковим боргом, направлення платнику податків вимоги чинним законодавством не передбачено, вона могла бути виявлена тільки під час проведення перевірки податковим органом, а тому строк позовної давності за вимогою про стягнення прибуткового податку та пені не порушено.
Обласне комунальне підприємство „Луганськводпром”, 2-й відповідач у справі, не погодилось з прийнятою місцевим господарським судом постановою від 03.05.06 та подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену постанову в частині стягнення з нього податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 126891 грн.81 коп., де основна заборгованість складає 126615 грн. 97 коп. та 275 грн. 84 коп. –штрафна санкція та постановити нове рішення.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказав, що господарським судом при постановлені оскарженої постанови порушені норми матеріального права, а саме п. 15.2 ст. 15 Закону №2181, якою передбачено граничні строки стягнення податкового боргу 1095 календарних днів від дня узгодження його з податковим органом.
Дійсно згідно п. 5.1 ст. 5 Закону податкове зобов'язання самостійно визначене платником податків вважається узгодженим з дня подання податкової декларації та законодавством України не передбачено подання декларації для узгодження заборгованості по прибутковому податку.
ОКП "Луганськводпром" вважає, що свої зобов'язання по перерахуванню до бюджету нарахованого і утриманого прибуткового податку за 2000-2002 р.р. задекларувало шляхом пред'явлення органу податкової інспекції розрахунку встановленої форми №8-ДР. Цей факт підтверджується відмітками органу податкової служби в їх прийнятті, (копії документів у справі). Таким чином, податкова інспекція знала про заборгованість ОКП "Луганськводпром" не після перевірки 200Зр., як зазначено у позовної заяві та постанові господарського суду, а з моменту узгодження цієї заборгованості, а саме 15 числа місяця наступного за звітним періодом (п.4.1 Наказу).
Крім того, місцевим господарським судом не в повній мірі досліджені матеріали справи в частині погашення ОКП „Луганськводпром” заборгованості за 2005 рік –99 грн. 97 коп. і штрафу –275 грн. 84 коп., п.п. 6.3.3 п. 6.3 ст. 6 Закону №2181, на які посилається місцевий господарський суд не існує, норми вказані в оскаржуваній постанові суду передбачені в п.п. 16.3.3 п. 16.3 ст. 16 Закону №2181.
Антрацитівська об’єднана державна податкова інспекція в Луганської області, позивач у справі, подала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначила, що довідка форми 8-ДР „Про суми виплачених доходів, утриманих з них податків та інших обов’язкових платежів фізичних осіб юридичними особами всіх форм власності та фізичними особами –суб’єктами підприємницької діяльності” затверджена наказом ДПА України №473 від 30.12.97р., в редакції наказу ДПА України від 06.01.99р. №10 зареєстрованого Міністерством юстиції України №63/3456 від 15.03.99р. не є документом, згідно з яким податковою службою нараховується прибутковий податок та відкриваються особові рахунки підприємства. Ця довідка вводилась на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 06.11.97р. №1232 „Про міри по введенню ідентифікаційних номерів фізичних осіб –платників податків та других обов’язкових платежів” та відповідно зі ст. 9 Закону України „Про державний реєстр фізичних осіб –платників податків, а не як звітність по прибутковому податку. Ця довідка має довідковий характер, та не прирівнюється до декларації про доходи.
Що стосується порушення позивачем процесуальних строків для звернення з позовною заявою, то це спростовується ст. 261 ЦК України, у якій зазначено, що перебіг строків позовної давності починається з дня, коли особа дізналась або могла дізнатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Тому, неперерахування відповідачем прибуткового податку з громадян виявлено під час проведення перевірки Антрацитівською ОДПІ АУ ОКП „Луганськводпром”, результати зазначені у довідці про результати позапланової документальної перевірки №162/17 від 01.04.03. Зазначені порушення не могли бути виявлені раніше, оскільки картки особових рахунків цього податку податковим органом не ведуться, подання податкових декларацій чи розрахунків з цього податку не передбачено.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін дослідивши матеріали справи та подані апеляційному суду документальні підтвердження, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду
ВСТАНОВИЛА:
Антрацитівське управління ОКП „Луганськводпром”, 1-й відповідач, є структурним підрозділом 2-го відповідача, обласного комунального підприємства „Луганськводпром” та створено на підставі рішення Луганської обласної ради № 4/15 від 15.12.98 і статуту ОКП „Луганськводпром”. 1-й відповідач не є юридичною особою, що підтверджується довідкою Луганського обласного управління статистики № 13-48/653 від 28.03.06 (а.с. 59).
1-відповідач взятий на податковий облік в Антрацитівській ОДПІ з 03.01.1995 та відповідно до п.1.15 ст. 1 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” № 889-IV від 22.05.1993 (далі Закон №889) є податковим агентом.
Відповідно до довідки про результати позапланової документальної перевірки № 162/17 від 01.04.03 при перевірці своєчасності перерахування прибуткового податку з зарплати робітників встановлено несвоєчасне перерахування прибуткового податку за період з 01.01.2000 по 01.01.2003, до бюджету не перераховано 126516, 00 грн.
На підставі п.п. 16.4.1 п. 16.1 ст. 16 Закону 2181 нарахована пеня за несвоєчасне перерахування прибуткового податку до бюджету в сумі 19267 грн., яка на дату звернення з позовом складає 2924 грн. 65 коп. (а.с. 19-25).
Відповідно до довідки про результати позапланової документальної перевірки № 45/17 від 31.01.05 при перевірці своєчасності перерахування прибуткового податку з зарплати робітників встановлено несвоєчасне перерахування прибуткового податку за період з 01.01.2003 по 31.12.2004, до бюджету не перераховано 63242,10 грн. (а.с. 35-44).
У 2005 році податковим органом донараховано прибуткового податку за період 3 01.01.2003 по 31.12.2003 з сум заробітної плати робітників, які прийняті на роботу або звільнилися з підприємства, не відпрацювавши повний місяць і яким надана пільга з прибуткового податку на суму 34 грн., неутримання з платників податку у період з 01.01.2004 по 31.12.2004 внаслідок надання соціальної пільги в порушення п.п.6.3.2 п. 6.3 ст. 6 та п. 19.2 ст. 19 Закону №889 на суму 103,92 грн. загальна сума донарахувань складає 137 грн. 42 коп., з них 37, 95 грн. відповідачем було сплачено.
Відповідно до п.п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону 2181 податкової інспекцією нарахована штрафна санкція в сумі 275 грн. 84 коп.
Відповідно до п.п. 16.4.1 п. 16.4 ст. 16 Закону 2181 податковим органом нарахована пеня за несвоєчасне перерахування прибуткового податку до бюджету за період з 01.01.2003 по 31.12.2003 в сумі 796 грн. 82 коп.
09.03.06 Антрацитівська ОДПІ подала позов до господарського суду Луганської області до 1. Антрацитівського управління обласного комунального підприємства „Луганськводпром” та 2. Обласного комунального підприємства „Луганськводпром”, про стягнення 193855 грн. 38 коп.
05.04.06 позивач подав уточнення до апеляційної скарги, в якому зазначив, що належним відповідачем у даній справі є Обласне комунальне підприємство „Луганськводпром” (а.с. 57).
Справа розглядалась за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Постановою господарського суду Луганської області від 03.05.06 позов задоволено.
Під час апеляційного провадження між позивачем та 2-м відповідачем складено акт звірення розрахунків, який 2-й відповідач підписав із запереченням сум за 2000-2002 роки –126516 грн. податку, 2924 грн. 65 коп. пені та суми штрафних санкцій –275 грн. 84 коп.
Судовою колегією досліджено картку особового рахунку по платежу прибуткового податку з робітників та службовців 1-го відповідача у справі та довідку про перерахування пені за період 2003-2005 років.
Судовою колегією встановлено, що за платіжними дорученням №61 від 20.04.05 на суму 413 грн. 76 коп. 1-го відповідача у справі позивачем відповідно до п.п. 6.3.3 п. 6.3 ст. 6 Закону 2181 зараховано 375 грн. 81 коп. в рахунок погашення боргу по пені (довідка № 819 від 10.08.06), а 37 грн. 95 коп. –в рахунок погашення податкового боргу.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як свідчать матеріали справи, проведеними податковою інспекцією перевірками встановлено, що відповідач у період з 2000 по 2004 рік нараховував, утримував податок з доходів фізичних осіб при виплаті заробітної плати, проте не перераховував його в бюджет, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 189858 грн. 07 коп.
Відповідно до підпункту 3.2.1 пункту 3.2 статті 3 Закону 2181 у будь –яких випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов’язковий платіж), яким оподатковуються інші особи, у тому числі податки на доходи фізичних осіб, дивіденди, репатріацію, додану вартість, акцизні збори, а також будь –які інші податки, що утримуються з джерел виплат, сума таких податків, зборів (обов’язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюються від їх імені.
На кошти бюджетного фонду не може бути накладено стягнення за причинами, відмінними від стягнення такого податку, збору (обов’язкового платежу).
За таких умов, враховуючи наведену норму Закону 2181 суд першої інстанції правомірно постановив рішення про стягнення з відповідача заборгованості з податку з доходів фізичних осіб.
Доводи 2-го відповідача, заявника апеляційної скарги, щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме статті 15.2 Закону 2181, якою передбачено граничні строки стягнення податкового боргу 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання, судовою колегією відхиляються, оскільки подання декларацій до податкового органу по прибутковому податку не передбачено, як не передбачено нарахування цього податку податковим органом.
Отже, граничні строки стягнення податкового боргу передбачені статтею 15.2 Закону 2181 в даному випадку не застосовуються.
Судова колегія вважає помилковим посилання суду першої інстанції на статтю 261 Цивільного кодексу України в обґрунтування строків звернення позивача до суду з даним позовом, оскільки згідно ч.2 статті 1 Цивільного кодексу України до бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується.
Як свідчать матеріали справи і встановлено судом першої інстанції за результатами перевірки 1-го відповідача за період з 01.01.2000 по 01.01.2003 (довідка № 162/17 від 01.04.03) позивачем на підставі п.п. 16.4.1 п. 16.4 ст. 16 Закону 2181 нарахована пеня за несвоєчасне перерахування прибуткового податку до бюджету в сумі 19267 грн., залишок не сплаченої суми пені на дату звернення позивача з позовом до суду складає 2924 грн. 65 коп.
У період з 01.01.2003 по 31.12.2004 згідно довідки про результати позапланової документальної перевірки № 45/17 від 31.01.05 позивачем нарахована пеня за несвоєчасне перерахування прибуткового податку до бюджету в сумі 796 грн. 82 коп. та відповідно до п.п. 17.1.9 п. 17.1. ст. 17 Закону 2181 нарахована штрафна санкція в сумі 275 грн. 84 коп.
Наявність порушень, встановлених позивачем під час перевірки відповідачем не спростовано.
Заперечення 2-го відповідача, що ним погашено заборгованості по прибутковому податку та штрафу в сумі 275 грн. 84 коп., а тому вона не підлягає до стягнення, спростовуються матеріалами справи, оскільки судом першої інстанції було досліджено питання оплати 1-м відповідачем 413 грн. 76 коп. платіжним дорученням № 61 від 20.04.05 та зроблено обґрунтовані висновки. При визначенні ціни позову позивачем враховано сплачені суми.
Відповідно до статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач, якими можуть бути підприємства, установи, організації (юридичні особи).
Матеріали справи свідчать, що 1-й відповідач у справі не є юридичною особою, а відтак не може бути стороною в адміністративному процесі.
05.04.06 позивач подав уточнення до апеляційної скарги, в якому зазначив, що належним відповідачем у даній справі є Обласне комунальне підприємство „Луганськводпром”.
Суд першої інстанції задовольняючи позов цілком обґрунтовано стягнув з 2-го відповідача, юридичної особи, заявлену позивачем суму 193855 грн. 38 коп., що складається з боргу по податку з доходів фізичних осіб в сумі 189858 грн. 07 коп., пені в сумі 3721 грн. 47 коп. та штрафу в сумі 275 грн. 84 коп.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга Обласного комунального підприємства „Луганськводпром” на постанову господарського суду Луганської області від 03.05.06 у справі № 9/192 задоволенню не підлягає, суд з’ясувавши фактичні обставини прийняв обґрунтоване рішення, таке, що відповідає діючому законодавству.
Судовий збір згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України за апеляційною скаргою покладається на заявника апеляційної скарги.
Результати апеляційного провадження оголошені в судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 94, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206 п. 6, 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд,
У Х В А Л И В :
1. Апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства „Луганськводпром” на постанову господарського суду Луганської області від 03.05.06 у справі №9/192 залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Луганської області від 03.05.06 у справі №9/192 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя Р.Є. Якушенко
Суддя Л.В. Іноземцева
Суддя Д.Ю. Перлов