ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
м. Носівка 26 травня 2010 р.
Носівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого – судді Киреєва О.В.
з участю секретаря Верби О.С.,
позивача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти Носівської РДА, Носівської РДА про визнання незаконним наказу, стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди,
встановив:
14 квітня 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що з 2002 року вона працює на посаді бухгалтера відділу освіти Носівської РДА, не притягувалася до дисциплінарної відповідальності, не мала зауважень щодо виконання своїх функціональних обов’язків. Керівник відділу освіти без будь-яких на те причин не включила її до наказу про виплату надбавки за складність та напруженість. Вона (позивач) тричі зверталася до керівника з письмовими заявами, щоб довідатись чому їй не виплатили надбавку, але відповіді не отримала. В розмовах керівник дала зрозуміти, що якщо вона буде звертатися до суду, то всі працівники бухгалтерії відділу освіти не отримають надбавки. 30 березня 2010 року вона (позивач) отримала заробітну плату, але без надбавки за складність та напруженість. Вважаючи, що її незаконно позбавили доплати вона звернулася до суду про стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди.
В судовому засіданні позивач відмовилася від позову в частині визнання наказу № 18 від 17 березня 2010 року незаконним та стягнення надбавки за складність та напруженість, пояснила, що відповідно до наказу № 24 від 29 березня 2010 року їй виплатили надбавку за березень 2010 року. Вона (позивач) наполягає на відшкодуванні їй моральної шкоди, тому що дії керівника порушили її законні права, призвели до моральних страждань. Їй (позивачу) довелося докладала додаткових зусиль для організації свого життя. Вона змушена була ходити до керівника з письмовими та усними заявами, щоб довідатись чому їй вчасно не виплатили надбавку. Керівник давала відписки, але дійсної причини не вказала. В колективі двічі проводилися збори, на яких її (ОСОБА_1) намагалися схилити до того, щоб вона забрала заяву з суду. 29 березня 2010 року керівник видавала наказ, яким позбавляла надбавки всіх бухгалтерів. Керівник ОСОБА_2 пропонувала їй (позивачу) написати заяву на звільнення. 19 квітня 2010 року ОСОБА_2 не мала наміру виплачувати їй надбавку, їздила в м. Чернігів для консультації. Звідти дали вказівку головному бухгалтеру провести виплату надбавки.
В судове засідання представник відділу освіти Носівської РДА та представник Носівської РДА не з'явилися, на адресу суду надійшла заява начальника відділу освіти, в якій вона зазначила, що позов не визнає, просила відмовити у задоволенні позову, так як 29 березня 2010 року видано новий наказ № 24 про встановлення надбавки працівникам відділу освіти, в тому числі і ОСОБА_1, просила справу розглядати без її участі, зазначила, що підстави для подальшого розгляду та задоволення позову відсутні.
Суд розглядає справу у відсутності представників відповідачів, оскільки в матеріалах справи достатньо документів для її розгляду по суті, позивач погодилась на заочний розгляд справи.
Вислухавши пояснення позивача, вивчивши письмові докази, допитавши свідків, суд приходить до наступного.
В судовому засіданні встановлено, що належним відповідачем являється відділ освіти Носівської райдержадміністрації, оскільки позивач прийнята на роботу та отримує заробітну плату в даній установі, перебуває з нею в трудових відносинах.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.
Позивач звернулася до суду в зв’язку з тим, що вважає свої трудові права порушеними через невиплату надбавки за складність та напруженість в роботі.
Відповідач до прийняття рішення судом добровільно видав наказ про встановлення позивачу даної надбавки, здійснив її виплату, що підтверджується копією наказу та розрахунково-платіжною відомістю від 23 квітня 2010 року (а.с. 15; 16).
Відповідно до ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Між сторонами по справі відсутній спір, а тому провадження по справі в частині визнання незаконним наказу та стягнення надбавки підлягає закриттю.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 дала показання про те, що в другій половині березня 2010 року вона подала керівнику проект наказу про упорядкування оплати праці працівників відділу освіти, до якого була включена ОСОБА_1, але ОСОБА_2 викреслила прізвище позивача із наказу, нічого не пояснюючи. До 24 березня 2010 року ОСОБА_2 не передавала наказ у бухгалтерію для нарахування надбавки. 09 квітня 2010 року вона (свідок) підготувала наказ на виплату надбавки за березень 2010 року тільки на ОСОБА_1 ОСОБА_2 розкричалась на неї (свідка) і змусила підготувати наказ № 24 датований 29 березня 2010 року про виплату надбавки позивачу та іншим працівникам. 19 квітня 2010 року накази не були підписані, а лише 20 квітня 2010 року вона (ОСОБА_3.) виявила їх у сейфі. ОСОБА_4 віднесла їх в бухгалтерію для нарахування надбавки.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 дала показання про те, що наказ № 18 від 17 березня 2010 року надійшов у бухгалтерію відділу освіти 20 березня 2010 року. Працівниками бухгалтерії було нараховано заробітну плату всім працівникам по всіх школах, розмір заробітної плати, який підлягав виплаті 22 березня 2010 року був зареєстрований в управлінні Державного казначейства та райфінвідділі. Фактично заробітну плату за березень 2010 року було виплачено 30 березня 2010 року. До бухгалтерії надходили накази № 21 від 29 березня 2010 року про скасування виплати надбавок, які встановлювались наказом № 17, але виконати його практично було не можливо. 29 березня 2010 року ОСОБА_2 видала наказ про виплату всім працівникам відділу освіти надбавки, в тому числі й ОСОБА_1 Фактично накази від 29 березня 2010 року № 21 та № 24 надійшли в бухгалтерію 20 квітня 2010 року. По наказу № 24 виплата була проведена лише ОСОБА_1 Інші працівники відділу освіти мали отримувати цю надбавку повторно, але така надбавка не нараховувалася.
В судовому засідання свідок ОСОБА_4 дала показання про те, що у зв’язку з невиплатою ОСОБА_1 надбавки в колективі відділу освіти склались напружені стосунки. Неодноразово проводилися загальні збори колективу. Вона намагалася врегулювати конфлікт між позивачем та керівником, але пізно довідалася про те, що ОСОБА_1 звернулася з заявою до суду.
Згідно ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
В судовому засіданні достовірно встановлено та підтверджується добутими доказами, що позивач мала право на одержання надбавки, відповідач надбавку за складність та напруженість в роботі за березень 2010 року виплатив з запізненням – 23 квітня 2010 року.
У зв’язку з невиплатою надбавки позивач змушена була хвилюватися, звертатися з письмовими заявами до керівника для отримання відповіді. Поведінка відповідача у зв’язку з невиплатою надбавки вимагала від ОСОБА_1 додаткових зусиль для організації свого життя. У зв’язку з несвоєчасним отриманням позивачем надбавки змінилися її усталені життєві зв’язки.
Враховуючи принципи розумності, виваженості і справедливості при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, а також характер і обсяг душевних страждань, яких зазнав позивач, суд вважає необхідним позов в частині відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір та збір на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Керуючись ст. 237-1 КЗпП України, ст. ст. 205, 212, 215, 226, 228 ЦПК України, суд, –
вирішив:
Закрити провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти Носівської РДА в частині визнання незаконним наказу та стягнення надбавки.
Позов ОСОБА_1 до відділу освіти Носівської РДА про стягнення моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з відділу освіти Носівської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 450 (чотириста п’ятдесят) грн.
Стягнути з відділу освіти Носівської районної державної адміністрації державне мито в сумі 17 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.
На рішення позивачем може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення, а апеляційна скарга – протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заяву про перегляд заочного рішення відповідачем може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя О.В.Киреєв