Справа № 2-2/2007 p. РІШЕННЯ
І М'Я М УКРАЇНИ
01 лютого 2007 року Коломацький районний суд Харківської області
в складі: головуючого судді - Гусар П.П.
при секретарі - Калюжній Л.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селі Різуненкове справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
В травні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, в якій вказує, що 09 лютого 2006 року на 403 кілометрі автодороги Київ - Харків мала місце дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої сталося зіткнення автомобілів ГАЗель державний номерний знак НОМЕР_1, який належить йому і яким управляв водій ОСОБА_4, і автомобіля "ІВЕКО" державний номерний знак НОМЕР_2, який належить відповідачу ОСОБА_2 і яким управляв водій ОСОБА_3. В результаті ДТП був пошкоджений його автомобіль і йому заподіяна матеріальна шкода у розмірі 42812 ( сорок дві тисячі вісімсот дванадцять) гривень 70 копійок. Оскільки його автомобіль був застрахований, строхова компанія " Оранта" відшкодувала йому шкоду в сумі 30537 (тридцять тисяч п"ятсот тридцять сім) гривень, Сума 12275 ( дванадцять тисяч двісті сімдесят п"ять) гривень 70 копійок залишилася не відшкодованою. Крім того, вказує позивач у позовній заяві, він ремонтував автомобіль протягом місяця і за цей час не одержав прибуток, розмір якого визначає в сумі 6292 ( шість тисяч двісті дев"яносто дві) гривні 92 копійки. Загальну суму заподіяної матеріальної шкоди визначає сумою 18568 ( вісімнадцять тисяч п"ятсот шістдесят вісім) гривень 62 копійки. Просить також стягти з відповідача моральну шкоду в розмірі 1000 ( однієї тисячі) гривень. Винним у ДТП позивач вважає водія автомобіля відповідача, тому відповідач , як власник автомобіля повинен відшкодувати заподіяну йому матеріальну і моральну шкоду.
Сторони в судове засідання з"явилися. Позивач свої заявлені вимоги підтримав.
Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав і пояснив, що в ДТП були пошкоджені автомобіль позивача і його автомобіль. Він вважає, що в ДТП винні водії як автомобіля ГАЗель, який належить позивачу, так і автомобіля "ІВЕКО", який належить йому. Крім того, він передав свій автомобіль у користування водію ОСОБА_3 і, на його думку, ОСОБА_3 повинен нести відповідальність за заподіяну шкоду. При цьому він пояснив, що ніякого документа про передачу свого автомобіля у користування ОСОБА_3, між ними укладено не було.
Суд, заслухавши пояснення позивача і відповідача, дослідивши надані суду докази і оцінивши в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню. Суд вважає доведеним, що шкода заподіяна позивачу винними діями водія автомобіля "ІВЕКО" ОСОБА_3, який порушив правила дорожнього руху України. Його вина підтверджується постановою про відмову
2
в порушенні кримінальної справи через відсутність діянні складу злочину від 18 лютого 2006 року, в якій вказано, що ДТП сталося з вини водія ОСОБА_3 і у відношенні нього складений протокол про адміністративне правопорушення, а також висновком автотехнічної експертизи від 23 серпня 2006 року, в якій вказано, що дії водія ОСОБА_3 не відповідали вимогам п.13.1 Правил дорожнього руху України і з технічної точки зору знаходились в причинному зв"язку з пригодою. ОСОБА_3 управляв автомобілем відповідача ОСОБА_2. Останній і повинен нести матеріальну відповідальність за завдану шкоду.
Пояснення відповідача ОСОБА_2 про те, що він передав ОСОБА_3 автомобіль у користування, суд не може визнати такою обставиною, при якій матеріальну відповідальність повинен нести ОСОБА_3, оскільки документа про передачу автомобіля у користування на законних підставах іншій особі відповідач суду не надав.
Заподіяну шкоду відповідач повинен відшкодувати позивачу частково, зокрема в частині витрат, пов"язаних з ушкодженням автомобіля і в частині відшкодування моральної шкоди. Не відшкодовані матеріальні збитки становлять 12275 (дванадцять тисяч двісті сімдесят п"ять) гривень 70 копійок, які підлягають повному відшкодуванню. Позивач визначив розмір моральної шкоди сумою 1000 ( однієї тисячі) гривень. Суд вважає необхідним задовільнити позов про відшкодування моральної шкоди у цьому розмірі. В частині стягнення суми не отриманого прибутку у сумі 6229 ( шість тисяч двісті двадцять дев"ять) гривень позов задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не надано достатніх доказів на обґрунтування позову у цій частині.
Судові витрати підлягають відшкодуванню пропорційно частині задоволеного позову у відповідності до ст.88 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 15,16,1166,1167,1168 ЦК України, ст.ст. 10,11,60,88,212-215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 задовільнити частково.
Стягти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 завдану матеріальну шкоду в сумі 12275 ( дванадцять тисяч двісті сімдесят п"ять) гривень 70 копійок.
Стягти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на проведення автотехнічної експертизи в сумі 320 (триста двадцять ) гривень 33 копійки.
Стягти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 1000 (однієї тисячі) гривень, витрати по сплаті судового збору (держмито) в сумі 122 (сто двадцять дві) гривні 75 копійок.
Всього стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 13718 ( тринадцять тисяч сімсот вісімнадцять) гривень 78 копійок.
Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення не отриманого прибутку в сумі 6292 (шість тисяч двісті дев"яносто дві) гривні 92 копійки.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного
суду Харківської області через Коломацький районний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.