ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Носівка 17 травня 2010 р.
Носівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого – судді Киреєва О.В.,
з участю секретаря Драбиноги С.М.,
з участю представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до інспектора ДПС Ніжинського ВДАІ Поторочі Сергія Валентиновича про визнання протиправними дії, скасування постанови, закриття справи,
В С Т А Н О В И В:
24 березня 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи його тим, що 14 березня 2010 року він рухався на власному автомобілі по об’їзній автодорозі м. Ніжина. Поблизу залізничного переїзду його зупинив інспектор ДПС, склав протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП, виніс постанову, якою притягнув його до адміністративної відповідальності та наклав стягнення у виді штрафу в сумі 500 грн. за те, що він (позивач) керував автомобілем не був пристебнутий ременем безпеки, не мав при собі посвідчення водія відповідної категорії. Він (ОСОБА_2) пояснював інспектору, що 12 грудня 2009 року у м. Києві він потрапив у ДТП, в нього вилучили посвідчення водія, але інспектор ДПС не виписав на його ім’я тимчасового дозволу на право керування транспортними засобами, видав довідку, на якій зробив запис «рішення по ДТП не прийнято, проводиться дізнання», тобто в його (позивача) діях відсутнє адміністративне правопорушення.
ОСОБА_2 просив визнати дії інспектора ДПС протиправними, постанову скасувати та закрити справу.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав, пояснив, що 12 грудня 2009 року ОСОБА_2 в м. Києві потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, в результаті чого у нього було вилучено посвідчення водія. Але в порушення п. 7.1 «Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення дорожнього руху» інспектор ДПС не видав позивачу тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами. Протокол, який був складений відносно ОСОБА_2 повернуто суддею на доопрацювання, вина ОСОБА_2 у вчиненні ДТП не встановлена, йому повернуто посвідчення водія. 14 березня 2010 року позивач керував автомобілем і рухався в м. Ніжині. Його зупинив інспектор ДПС, склав протокол про адміністративне правопорушення за те, що позивач, керуючи транспортним засобом, не був пристебнутий ременем безпеки та керував без посвідчення водія відповідної категорії, виніс постанову, якою визнав ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення.
Інспектор ДПС Ніжинського ВДАІ Потороча С.В. в судове засідання не з’явився, про причини неявки до суду не повідомив, про час та дату розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України суд розглядає справу у відсутності відповідача за наявними у справі доказами.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до наступного.
Відповідно до п. 7.1 «Інструкції з оформлення працівника Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення дорожнього руху», затвердженої наказом МВС України у разі вчинення водієм правопорушення, за яке відповідно до ст. 265-1 КУпАП може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, працівник Державтоінспекції тимчасово вилучає посвідчення водія до набрання законної сили постанови в справі про адміністративне правопорушення і видає тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами терміном дії три місяці.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 не був притягнутий до адміністративної відповідальності по ст. 124 КУпАП у зв’язку з дорожньо-транспортною пригодою, яка мала 12 грудня 2009 року.
У ОСОБА_2 вилучалось посвідчення водія, але не видавався тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами.
09 лютого 2010 року адміністративні матеріали відносно ОСОБА_2 про притягнення до відповідальності за ст. 124 КУпАП було повернуто для належного дооформлення, що підтверджується копією постанови.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
В судовому засіданні встановлено, що з вини інспектора ДПС Подільського району м. Києва, ОСОБА_2 керував автомобілем без посвідчення водія.
Суд приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач заперечення проти позову не направив, не надав суду доказів про те, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом і не був пристебнутий ременем безпеки.
Суд приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП.
За таких обставин суд приходить до висновку про те, що позов обґрунтований на законі, знайшов своє підтвердження доказами добутими в судовому засіданні, а тому відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 293 КУпАП вказана постанова підлягає скасуванню, а справа закриттю.
Керуючись ст. 256, п. 3 ч. 1 ст. 293 КУпАП, ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати протиправними дії інспектора ДПС Ніжинського відділення ДАІ Поторочі Сергія Валентиновича, які виразилися в складанні ним 14 березня 2010 року протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про накладення стягнення у виді штрафу в сумі 500 гривень щодо ОСОБА_2
Скасувати постанову серії СВ № 091698 від 14 березня 2010 року про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 500 гривень і справу закрити.
На постанову може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а апеляційна скарга – протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.В.Киреєв