АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22 - 1713 / 2009р.     Головуючий у 1 інстанції: Гнатик Г.Є.

Суддя-доповідач: Осоцький І.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

" 22 " квітня 2009 року     м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:        Мануйлова Ю.С., Осоцького І.І.,

Суддів:     Денисенко Т.С.,

При секретарі:      Карацюпі О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від «28» листопада 2008 року по справі за скаргою ОСОБА_2 до Інституту титану про визнання недійсним наказів, стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

11 травня 2004 року ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою до Інституту титану про визнання недійсним наказів, стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20 травня 2004 року скаргу ОСОБА_2 залишено без руху, а скаржнику надано строку до 02 червня 2004 року для усунення недоліків.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09 червня 2004 року скаргу ОСОБА_2 визнано неподаною.

У листопаді 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про перегляд ухвали судді від 09 червня 2004 року за нововиявленими обставинами, зазначивши, що на виконання ухвали судді від 20 травня 2004 року він 01 червня 2004 року надав суду позовну заяву, яка до матеріалів справи долучена не була, а було заведено нову цивільну справу.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 28 листопада 2008 року відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні заяви про перегляд ухвали судді за ново виявленими обставинами.

ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вислухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Постановляючи ухвалу про відмову у задоволені заяви ОСОБА_2 про перегляд ухвали суду за нововиявленими обставинами, суд виходив з того, що для її задоволення відсутні підстави передбачені ст. 361 ЦПК України, зокрема тому, що заявлені обставини вже були предметом розгляду суду.

Вказаний висновок суду підтверджується матеріалами справи.

З рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25.11.2008 року, яким відмовлено ОСОБА_2 у задоволені його позову до відповідача про поновлення строку звернення до суду, поновленні на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, визнання наказів недійсними, стягнення матеріальної і моральної шкоди і яке вступило в законну силу 27.01.2009 року після його перегляду в апеляційному порядку, вбачається, що ОСОБА_2 давав пояснення щодо виправлення ним у встановлені судом строки недоліків своєї скарги і подав виправлені позовні вимоги до суду 01.06.2004 року /а.с.35/.

Згідно п.5 абзаца 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.1981 року „Про практику перегляду судами у зв"язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" зазначено, що не можуть бути визнані нововиявленими обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях.

Вказане свідчить, що заявлені обставини не є нововиявленими.

Окрім того ці обставини не є і істотними, так як з вказаного вище рішення від 25.11.2008 року, первинної скарги ОСОБА_2 поданої до суду 11.05.2004 року / а.с.1-4 / вбачається, що останнім тримісячний строк звернення до суду щодо визнання недійсними наказів № 291-к від 20.11.2003 року та № 29-к від 06.02.2004 року було пропущено на час цього звернення, а саме на 11.05.2004 року, щодо інших позовних вимог строк звернення до суду ОСОБА_2 правових наслідків не мав.

Тобто прийняття до розгляду суду позову ОСОБА_2 не як нового, а поданого як скаргу з 11.05.2004 року не мало істотного значення і не могло вплинути на вирішення спору по суті заявлених останнім позовних вимог.

Враховуючи наведене, а також те, що позовні вимоги ОСОБА_2 щодо трудового спору було розглянуто і повторне відкриття провадження по розглянутим у суді вимогам за нормами цивільно-процесуального законодавства неможливе, підстав для скасування ухвали суду першої інстанції від 28.11.2008 року судова колегія не вбачає.

Керуючись ст., ст. 307, 312, 313, 317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від «28» листопада 2008 року в цій справі залишати без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.