УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
Іменем України
15 квітня 2009 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого Франовської К.С.
суддів Широкової Л.В., Худякова A.M.
при секретарі судового Чичирко В.А.
засідання
з участю . .
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Коростенського міськрайонного суду від 13 лютого 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про повернення коштів за придбаний товар, стягнення понесених витрат та неустойки, відшкодування моральної шкоди, -
встановила:
У серпні 2008 р. ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до приватного підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача, посилаючись на те, що у жовтні 2005 року він придбав у належному відповідачу магазині „Мелодія,, холодильник „Snaige 275,, , який виявився неякісним і вийшов з ладу у травні 2008 року, чим йому заподіяно шкоду у результаті зіпсуття продуктів. Оскільки відповідач не замінив йому придбаний неякісний товар на інший, а холодильник після гарантійного ремонту, який виконувався з 9 червня по 6 серпня 2008 року так і не працює, позивач просив стягнути з відповідача 1900 грн. вартості холодильника, неустойку 1235грн., 1300 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 1500грн.на відшкодування моральної шкоди.
У листопаді 2008 року позивач змінив позовні вимоги, співвідповідачами вказав
приватних підприємців ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які здійснювали
гарантійний ремонт холодильника понад встановлені строки, просив стягнути з відповідача
ОСОБА_2 вартість холодильника „Snaige 275,, у цінах на дату звернення з даним позовом
2849грн., та 1300грн. на відшкодування збитків, заподіяних зіпсуттям продуктів у
холодильнику, з співвідповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та з ОСОБА_2
2250 грн. неустойки за 79 днів прострочки виконання гарантійних зобов»язань та 1500грн. на
відшкодування моральної шкоди.
Справа №22ц/1012 Головуючий у 1-й інстанції Волкова Н.Я.
Категорія 55 Доповідач Франовська К.С.
Рішенням Коростенського міськрайонного суду від 13 лютого 2009 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 959 грн. 31 коп. неустойки, в решті вимог відмовлено. Звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п.10 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито". Стягнуто з ОСОБА_4 09 грн. 60 коп. судового збору.
У апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить рішення скасувати з підстав неповного встановлення обставин, що мають значення для справи.
Так, зазначає позивач, судом неправильно визначено термін прострочки виконання гарантійних зобов»язань, і , внаслідок, неправильно розрахована сума неустойки .На думку ОСОБА_1, на підставі ч.1 ст.8 Закону України „ Про захист прав споживачів" він має право на розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми, тому суд безпідставно відмовив йому у задоволенні позову в цій частині. Крім того, позивач вважає, що суд безпідставно відмовив йому у відшкодуванні матеріальної і моральної шкоди.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Суд встановив, що 7 жовтня 2005 року ОСОБА_1 купив у приватного підприємця ОСОБА_2, що орендує відділ у магазині «Мелодія» по вул.Кірова,2 у м.Коростені, холодильник „Snaige 275,, за 1683 грн., що підтверджено товарним чеком (а.с. 11). До холодильника покупцю був виданий гарантійний талон встановленого зразка з вказівкою про трирічний термін повної гарантії (а.с.12).
У зв»язку із виходом холодильника в період гарантійного терміну з ладу, ОСОБА_1, 26 травня 2008 року звернувся до сервісного центру „Приватний підприємець ОСОБА_4,, з заявою про ремонт холодильника. Факт звернення підтверджено записом у книзі реєстрації звернень (а.с.28) та у наряді на виконані роботи (а.с.27).
Матеріалами справи доведено, що ремонт виконано сервісним центром 6 серпня 2008 року (а.с.27).
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що права позивача ОСОБА_1, як споживача, у зв»язку з порушенням строків гарантійного ремонту є порушеними і підлягають захисту.
Відповідно до положень ст. 708 ЦК України та ст. 8 Закону України „ Про захист прав споживачів,, у разі виявлення покупцем (споживачем) протягом встановленого гарантійного строку недоліків, останній в порядку і в строки, що встановлені законодавством, має право вимагати :
1) від продавця або виготовлювача безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування здійснених витрат;
2) вимагати від продавця або виготовлювача заміни товару на аналогічний товар належної якості;
3) пропорційного зменшення ціни;
4) відмовитися від договору і вимагати поверненої сплаченої за товар грошової суми.
Вимога про безоплатне усунення недоліків товару пред»являється до продавця або виготовлювача за вибором покупця. Усунення недоліків здійснюється або шляхом ремонту всього виробу, або заміни окремих частин, деталей, що вийшли з ладу. Вимога покупця про безоплатне усунення недоліків підлягає задоволенню протягом 14 днів, чи за згодою сторін -
у інший строк (ст.709 ЦК). Якщо ця вимога не задоволена в 14-ти денний строк, споживач має право за своїм вибором пред»явити виготівникові інші вимоги у зв»язку з неналежною якістю товару (п.8 cm.14 Закону,, Про захист прав споживачів,,).
Відтак, якщо термін ремонту перевищив 14 днів, споживач має право вимагати розірвання договору та повернення сплаченої суми або заміни товару. Такі вимоги споживач вправі заявити, припинивши зобов»язання по гарантійному ремонту у односторонньому порядку, або за наявності відмітки сервісного центру про неможливість виконання гарантійного ремонту , або відповідного висновку експертизи про істотність недоліку товару.
Сам по собі факт невиконання сервісним центром гарантійного ремонту у визначений законом строк не дає підстав для використання інших, передбачених законом способів захисту прав споживача.
Відмовляючи у задоволенні позову до відповідача ОСОБА_2 (продавця), суд першої інстанції виходив з того, що позивач використав своє право на проведення гарантійного ремонту. Такий висновок суду є правильним, оскільки саме на цю обставину посилається позивач, вказуючи на довідку сервісного центру про прийняття заявки на гарантійний ремонт придбаного холодильника та відмітку майстра сервісного центру про вихід з ладу мотора-компресора холодильника (а.с. 27 ).
Таким чином, зобов»язання по усуненню недоліку придбаного товару взяв на себе сервісний центр приватного підприємця ОСОБА_4 ( без створення юридичної особи до 1.01.2009 року). Цей висновок підтверджено нарядом на виконані роботи (а.с. 27) та договором, укладеним між ОСОБА_4 та Акціонерним Товариством «Снайге» ( виробник) та ТОВ «Снайге-Україна» , за яким ОСОБА_4 взяв на себе зобов»язання по гарантійному обслуговуванню та гарантійному ремонту холодильників виробництва „Snaige,,. Пунктом 5.1 цього договору (а.с.57) передбачено обов»язок ОСОБА_4, як виконавця, тримати своєчасно поповнюваний запас оригінальних запасних частин для ремонту, при цьому резерв має бути достатнім для виконання гарантійних зобов»язань протягом 48 годин з моменту надходження заявки споживача.
Відтак, відповідальність за порушення термінів виконання гарантійного ремонту несе сервісний центр, який зобов»язаний був за умовами договору з Виробником виконати гарантійний ремонт протягом 48 годин, а відповідно до чинного законодавства - протягом 14 днів з дати пред»явлення вимоги про безоплатне усунення недоліків товару, або за згодою сторін у інший строк.
Оскільки відповідач не подав суду доказів про погодження із позивачем іншого терміну гарантійного ремонту ( квитанції ф.№7-гарант відповідно до Порядку гарантійного ремонту, затвердженого Постановою KM України №506 від 11 квітня 2002 року), суд правильно виходив з того, що гарантійний ремонт мав бути виконаний протягом 14 днів , починаючи з дати звернення 26 травня 2008 року.
Посилання відповідача про неможливість виконання ремонту у зв»язку із відсутністю необхідної запчастини ( мотора-компресора), безпідставні з огляду на положення договору, укладеного з виробником про необхідність запасу запчастин та обов»язку відповідача придбавати у виробника запасні частини за власні кошти за окремими договорами і своєчасно.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення неустойки за кожен день затримки виконання гарантійного ремонту , що становить 57 днів , в розмірі 1% вартості товару. Разом з тим, суд допустив помилку, обраховуючи суму неустойки з вартості холодильника на момент його придбання, тоді коли слід виходити з вартості товару на час пред»явлення вимоги. Приймаючи до уваги, що сторони погодили вартість холодильника „Snaige 275,, у 2200 грн., то розмір неустойки становитиме 1254 грн. У зв»язку з наведеним рішення суду в цій частині підлягає зміні.
Вирішуючи вимоги ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної зіпсуттям продуктів харчування, що зберігались у холодильнику, який вийшов з ладу і не виконував відповідної функції, суд правильно відмовив у позові за необґрунтованістю, оскільки вимоги позивача в цій частині належним чином не доведені.
Відмовляючи у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що дана вимога є похідною від вимоги про повернення коштів за придбаний товар, а оскільки у задоволенні основної вимоги у позові відмовлено, то підстав для задоволення похідної також немає.
Проте з таким висновком колегія суддів апеляційного суду погодитись не може, приймаючи до уваги наступне.
Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 вказував на те, що зазнав немайнових втрат внаслідок бездіяльності відповідачів по усуненню недоліків товару(а.с.36). Суд встановив, що права позивача порушені протиправною бездіяльністю відповідача ОСОБА_4, тому він зобов»язаний відшкодувати заподіяну такою бездіяльністю моральну шкоду позивачу. Факт завдання моральної шкоди позивачу підтверджується матеріалами справи про його звернення за захистом порушеного права до органів місцевої влади та до суду, з витратою на дії по захисту особистого часу , що пов»язане і з вимушеною зміною у звичному розпорядку. Імовірно, що внаслідок порушення прав позивач мав хвилювання, побутові незручності та знижений емоційний стан.
Виходячи з наведеного, колегія суддів скасовує рішення суду першої інстанції в цій частині з ухваленням нового про часткове задоволення позову про відшкодування моральної шкоди за рахунок ОСОБА_4 і визначає розмір морального відшкодування у 500грн. Колегія суддів вважає, що така сума відповідає глибині психотравмуючого фактору та є достатньою компенсацію втрат.
З ухваленням нового рішення та часткової зміни рішення, змінюється і розмір судових витрат, які належить відшкодувати відповідачу ОСОБА_4 Стягненню підлягає сума судового збору та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.
Крім того, вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно виклав висновки у мотивувальній частині рішення про відмову у позові до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, проте у резолютивній частині рішення суд вказав про часткове задоволення позову щодо цих відповідачів. Помилка виправляється шляхом скасування рішення в цій частині з відмовою у позові за безпідставністю.
Керуючись ст. ст. 303-304, 307, 309, 313-314,316 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково .
Рішення Коростенського міськрайонного суду від 13 лютого 2009 року в частині часткового задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про повернення коштів за придбаний товар, стягнення витрат, неустойки та відшкодування моральної шкоди скасувати, ухваливши нове, яким у позові ОСОБА_1 відмовити за безпідставністю вимог.
Рішення в частині стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 неустойки змінити, збільшивши розмір стягнення до 1254 грн.
Рішення про відмову ОСОБА_1 у позові про відшкодування моральної шкоди скасувати, ухваливши нове, яким позов ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково, стягнути на його користь з ОСОБА_4 500 грн. морального відшкодування.
В решті позову відмовити за необґрунтованістю.
Рішення в частині судових витрат змінити, стягнувши з ОСОБА_4 в дохід держави судовий збір 59грн.50 коп. та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили негайно і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.