ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
16.08.06 Справа № 5/321-12/64А
УХВАЛА
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого судді Орищин Г.В.
суддів Бобеляк О.М.
Якімець Г.Г.
при секретарі судового засідання Чубатюк О.В.
розглянув апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства
«Українська промислова компанія «Добромиль», м.Івано-Франківськ (далі –
ЗАТ) від 09.06.2006 р. № 126
на постанову господарського суду Львівської області від 18.05.2006 р.
у справі № 5/321-12/64А
за позовом ЗАТ «Українська промислова компанія «Добромиль», м.Івано-
Франківськ
до відповідача ДПІ у Сокальському районі, м.Сокаль
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень
за участю представників сторін:
від скаржника – Фещенко Ю.Ю. –предст. (дов. від 27.06.2006 р.)
від відповідача – Сольвар О.М. –зав. юр. сект. (дов. № 3462/100 від 20.07.2006р.)
Права і обов”язки сторін, встановлені ст.ст.49,51 КАС України, представникам роз”яснені.
Постановою господарського суду Львівської області від 18.05.2006 р. у справі
№ 5/321-12/64А (суддя Запотічняк О.Д.) відмовлено в задоволенні позовних вимог закритого акціонерного товариства «Українська промислова компанія «Добромиль», м.Івано-Франківськ (далі –ЗАТ) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 02.08.2005 р. №№ 0007511530/0, 0007521530/0, 0007531530/0. Дана постанова мотивована судом тим, що безпідставним є посилання позивача на ст. 250 Господарського кодексу України, оскільки п.2 ст.241 даного Кодексу визначено, що перелік порушень, за які з суб»єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнень визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення, в даному випадку, таким законом є Закон України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Позивач у справі –ЗАТ «Українська промислова компанія «Добромиль», подав апеляційну скаргу на згадану постанову господарського суду, оскільки, на його думку, господарським судом порушено норми матеріального права, зокрема, п.2 ст.8, ст.217 ст.239, ч.1,2 ст.241, ст.250 Господарського кодексу України, п.10,11 Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001 р. №110, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.03.2001 р. за № 268/5459 (із змінами і доповненнями) (далі –Інструкція), Порядок оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб»єктами підприємницької діяльності –юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженого наказом ДПА України від 16.09.20002 р. № 429 (діючий на момент прийняття податкових повідомлень-рішень). Також, в порушення п.3 ст.159 та п.3 ст.163 Кодексу адміністративного судочинства України, в рішенні суду не відображено мотивів неврахування відповідачем вимог вищезазначеної Інструкції відносно відсутності акта перевірки і т.і.
Відповідач з вимогами скаржника не погоджується з підстав, викладених у
запереченнях на апеляційну скаргу (а.с.126-128) та в усних поясненнях в судовому засіданні.
При розгляді апеляційної скарги та матеріалів справи судовою колегією встановлено наступне:
Червоноградською ОДПІ податковим повідомленням-рішенням від 02.08. 2005 р. за № 0007511530/0 за затримку на 588 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов»язання по земельному податку ЗАТ „Українська промислова компанія „Добромиль" було нараховано штраф в сумі 76498,41 грн. на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"; повідомленням-рішенням № 0007521530/0 від 02.08.2005 р. за затримку на 72 календарних дні граничного строку плати узгодженої суми податкового зобов'язання по земельному податку позивачу було нараховано штраф в сумі 3642,00 грн. на підставі п.п.17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"; повідомленням-рішенням № 0007531530/0 від 02.08.2005 р. за затримку на 11 календарних днів граничного строку плати узгодженої суми податкового зобов'язання по земельному податку позивачу було нараховано штраф в сумі 2725,70 грн. на підставі п.п.17.1.7 п. 17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Позивач, не погоджуючись з даними податковими повідомленнями-рішеннями, оскаржив їх в адміністративному порядку до Червоноградської ОДПІ; рішенням від 12.10.2005р. № 9439/10-014 скаргу залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін. За наслідками оскарження до ДПА у Львівській області та до ДПА України податкові повідомлення-рішення залишені без змін і 06.03.2006 р. були прийняті податкові повідомлення-рішення за №№ 0007511530/3, 0007521530/3, 0007531530/3, які долучені до матеріалів справи (а.с.81-83).
Заслухавши поясненням представників сторін, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія відзначає наступне:
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (із змінами і доповненнями, далі –Закон № 2181-ІІІ) - податкове зобов'язання платника податків вважається узгодженим із дня подання платником податків податкової декларації.
Згідно з п.п. 5.3.1. п.5.3. ст. 5 цього ж Закону - платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов"язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України № 2181-ІІІ.
Вищезазначений Закон дає визначення штрафної санкції як плати у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов"язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами. Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
В даному випадку, позивачем самостійно, у відповідності до п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України № 2181-ІІІ, обчислено суми податкових зобов'язань у розрахунках по платі за землю № 108 від 01.02.2002 р., № 156 від 31.01.03р., № 453 від 27.01.05. р., тобто платником податків самостійно узгоджено суму податкового зобов”язання (п.5.1. ст.5 Закону № 2181-ІІІ), а сплачені зазначені суми з порушенням встановлених строків сплати. Тому, вони визнаються сумою податкового боргу платника податків, у відповідності із п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 даного Закону.
Таким чином, податковим органом правомірно нараховано позивачу штрафні (фінансові) санкції за несвоєчасну сплату до бюджету задекларованих сум плати за землю.
Що стосується посилання скаржника на порушення податковим органом при прийнятті оспорюваних податкових повідомлень-рішень, п.2 ст. 8, ст.ст. 217, 239, ч.1 та 2 ст. 241, ст. 250 Господарського кодексу України, слід зазначити наступне:
В даному випадку, до платника податків застосовано штрафні санкції по Закону України № 2181-ІІІ, який є спеціальним Законом, що регулює податкові правовідносини, в сфері яких платником податків вчинено правопорушення.
Здійснення контролю за своєчасністю розрахунків з бюджетом з боку платника плати за землю, у відповідності із ст.27 Закону України “Про плату за землю”, яка передбачає, що контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, покладено на органи державної податкової служби.
Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи скаржника, не спростовують висновків господарського суду, викладених в оскаржуваній постанові, тому, апеляційна інстанція не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції, як такої, що прийнята у відповідності з вимогами чинного законодавства, на підставі фактичних обставин і матеріалів справи.
Слід зазначити також, що, у відповідності із ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, а скаржник у своїй апеляційній скарзі по суті порушення, тобто щодо несвоєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов”язання, не заперечує.
Отже, керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 209 п.п.6,7 р.УІІ Кодексу адміністративного судочинства України, -
Львівський апеляційний господарський суд У Х В А Л И В:
Постанову господарського суду Львівської області від 18.05.2006 р. у справі
№ 5/321-12/64А залишити без змін, апеляційну скрагу –без задоволення.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути
оскаржена в касаційному порядку, у відповідності із ст.ст. 211, 212 КАС України.
Справу повернути в господарський суд Івано-Франківської області.
головуючий суддя Г.В. Орищин
судді О.М. Бобеляк
Г.Г. Якімець