УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Іменем України

22 квітня 2009 року

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді: Худякова A.M.,

суддів: Франовської К.С, Павицької Т.М.,

при секретарі

судового засідання Никончук О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну . скаргу представника Закритого акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" (далі-ЗАТ КБ „ПриватБанк") на ухвалу судді Житомирського районного суду від 12 березня 2009 року по матеріалам заяви ЗАТ КБ „ПриватБанк" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості,

встановила:

У березні 2009 року ЗАТ КБ „ПриватБанк" звернулося із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в сумі 5597 грн. 24 коп. В обгрунтування своїх вимог заявник зазначав, що в порушення умов кредитного договору, укладеного 15.10. 2007 року не виконує взяті на себе зобов'язання, щодо повернення чергової частини суми кредиту, тому борг в сумі 5597 грн. 24 коп., який складається з заборгованості по кредиту - 3759 грн. 50 коп.; заборгованості по відсотках за користування кредитом - 1095 грн. 01 коп.; судового штрафу (фіксована сума) - 500 грн.; судового штрафу (процент) - 242 грн. 73 коп. Крім того, заявник просив стягнути з боржника судові витрати.

Ухвалою судді Житомирського районного суду від 12 березня 2009 року відмовлено у прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.

Відмовляючи у прийняті заяви, суддя виходив з того, що із заяви та доданих до неї документів вбачається, що між сторонами має місце спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження.

У поданій апеляційній скарзі представник ЗАТ КБ „ПриватБанк" просить скасувати ухвалу судді і передати питання до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття заяви, посилаючись на порушення суддею норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст.ст.207, 526,1050,1054 ЦК України та ст.100 ЦПК України. Зазначає, що вимога про стягнення боргу ґрунтується на письмовому правочині у вигляді кредитного

Справа №22ц/1062 Головуючий в суді 1ї інст. Єзерська І.В.

Категорія 27 Доповідач Худяков А.М.

договору, який за формою повністю відповідає вимогам ст.207 ЦК України. Також зазначає, що суд помилково вважав, що в даному випадку існує спір про право.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали судді суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до чинного цивільного процесуального законодавства України судовий наказ, за вимогою, яка ґрунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі, може бути виданий при наявності наступних умов:

- правочин має бути оформлений відповідно до закону;

- заявник повинен надати оригінал документа про безспірність його вимог, де була б

зафіксована згода боржника;

- у цьому письмовому документі повинен бути чітко визначений розмір вимог, який не потребує додаткової оцінки та дослідження у сукупності з іншими доказами.

Як вбачається із змісту заяви, ЗАТ КБ „ПриватБанк" просить видати судовий наказ про дострокове стягнення з позичальника ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором та по відсотках за користування кредитом, а також штрафу за невиконання зобов'язання.

Відмовляючи у видачі судового наказу за даною заявою, суддя першої інстанції правильно вважав, що вимоги можуть бути розглянуті тільки в порядку позовного провадження. Так, для визначення суми штрафу за невиконання зобов'язань, яка, хоча і передбачена умовами договору, необхідно встановити ряд обставин: причини невиконання умов договору, кількість днів прострочки платежів, вину боржника, обґрунтованість вимог про дострокове погашення кредиту. Крім того, визначений розмір штрафу (неустойки) може бути зменшений за рішенням суду за наявності обставин, які мають істотне значення (ч.3 ст. 551 ЦК України).

За таких обставин, суд першої інстанції правильно вважав, що підстави для видачі судового наказу за даною заявою стягувача, відсутні.

Постановлена ухвала є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст.303-304, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника Закритого акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" відхилити.

Ухвалу судді Житомирського районного суду від 12 березня 2009 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.