Справа №22-3693/2009 року Головуючий у 1-ій інстанції -Умнова О.В.

Доповідач - Кравець В.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого судді - Кравець В.А.

суддів - Мороз Л.Л., Наумчука М.І.

при секретарі - Козачук О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 10 лютого 2009 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_3 про відшкодування збитків та моральної шкоди, -

встановила:

В червні 2008 року позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про відшкодування збитків та моральної шкоди, посилаючись на те, що 24.02.2008 року на перехресті вул.. Ш. Руставелі - Саксаганського у м. Києві з вини водія ОСОБА_1, яка управляла автомобілем «Хонда Сівік», д.н.з. НОМЕР_1, та порушила правила дорожнього руху, сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої його автомобіль «Тойота» д.н.з. НОМЕР_3 зазнав механічних ушкоджень та йому заподіяна матеріальна та моральна шкода.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 10 лютого 2009 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 матеріальні збитки у розмірі 37185,96 грн., 300 грн. витрат на правову допомогу, судовий збір -371,86 грн., 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В задоволенні іншої частини вимог ОСОБА_4 відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим рішенням суду, представник відповідача ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та направити справу на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, ОСОБА_2 зазначає, що суд постановив рішення, яке не відповідає обставинам справи, оскільки не надав належної оцінки доводам та поясненням відповідача та постановив рішення на підставі однобічних доказів, крім того, позивачем було заявлено клопотання про проведення по справі судової автотоварознавчої експертизи, проте, воно не було прийнято судом до уваги.

Заслухавши доповідь судді Кравець В.А., пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення , колегія суддів приходить до висновку , що апеляційна скарга

Задовольняючи частково позовні вимоги суд виходив з того, що вина відповідача у вчиненні ДТП доведена і встановлена в судовому засіданні, розмір заподіяної матеріальної шкоди визначений рахунком-фактурою та актом виконаних робіт.

Висновок суду

Відповідно до п. 2 статі 1187 ЦК шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об»єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як убачається з матеріалів справи, 24 лютого 2008 року на перехресті вул.. Ш.Руставелі - Саксаганського у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода з участю автомобіля «Хонда Сівік» д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Тойота» д.н. НОМЕР_3, який належить позивачу та яким на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 УДАІ ГУ МВС України у м. Києві керував ОСОБА_3, в результаті чого транспортні засоби зазнали механічних ушкоджень.

Відповідно до постанови Печерського районного суду м. Києва від 27.02.2008 року ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді 68 грн.

Відповідно до рахунку-фактури ТОВ «Автосаміт ЛТД» № С-0054250 від 09.05.2008 року вартість матеріального збитку, який був понесений позивачем внаслідок відновлювального ремонту автомобіля «Тойота» д.н. НОМЕР_3 та заміни пошкоджених запчастин складає 62175,96 грн., що підтверджується квитанцією про сплату зазначеної суми на рахунок виконавця - ТОВ «Автосаміт ЛТД».

Статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв»язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, , завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ст.. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати ( страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов»язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Як убачається з матеріалів справи та підтверджується видатковим касовим ордером, цивільна відповідальність відповідача перед третіми особами була застрахована в Київській філії ЗАТ «СК «Веско», яка 12.06.2008 року виплатила

позивачу ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну потерпілих у розмірі 24990 грн. відповідно до п.9.2 ст.9 ЗУ «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Задовольняючи позов, суд вірно виходив з того, що право позивача є порушеним і підлягає поновленню шляхом стягнення матеріальної шкоди з відповідача, оскільки позов є обґрунтованим доказами , наданими позивачем під час судового розгляду. Натомість доводи апеляційної скарги , на які посилається апелянт, є безпідставні і не ґрунтуються , всупереч вимогам ст.. 60 ЦПК України, на будь - яких фактичних даних або інших доказах, що містяться в справі.

Таким чином , на підставі наведеного колегія дійшла висновку, що суд повно, всебічно і об»активно дослідив обставини справи, зібраним доказам дав вірну правову оцінку й ухвалив рішення , що відповідає вимогам закону.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і на суть прийнятого рішення не впливають.

Керуючись ст..ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів , -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 10 лютого 2009 року в справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двох місяців до Верховного Суду України шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.