УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

МСП 03110 м. Київ, вул.Солом'янська,2-а

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду міста Києва

в складі: головуючого судді - Журавель О.О.

суддів - Дмитренко Г.М., Белан Н.О.

за участю прокурора - Рабінчук Т.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Солом»янського районного суду м. Києва від 27 січня 2009 року.

Зазначеним вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, працюючий на будівельній фірмі «Ліс» бетонником, зареєстрований та проживаючий АДРЕСА_1, раніше не судимий

засуджений за ст.186 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, з неповною середньою освітою, не одружений, не працюючий, зареєстрований АДРЕСА_2, прож. АДРЕСА_3, раніше судимий 22.01.2008 року Житомирським районним судом Житомирської області за ст.186 ч.1 КК України на 2 роки позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік,

Справа №11-а-715

категорія ст.186 ч.2 КК України

Головуючий у 1-й інстанції - Губко А.О.

Доповідач - Дмитренко Г.М.

засуджений за ст.186 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі, на підставі ст.71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково призначено покарання за вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 22.01.2008 року, яким ОСОБА_2 засуджений за ст.186 ч.1 КК України і остаточно призначено покарання 4 роки 6 місяців позбавлення волі.

Судом першої інстанції ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винними та засуджено за відкрите викрадення чужого майна (грабіж ), вчинений за попередньою змовою групою осіб, з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров»я потерпілого.

Як встановив суд злочин вчинено за таких обставин.

16 червня 2008 року приблизно о 23 год., раніше судимий неповнолітній ОСОБА_2 та ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння по вул.Кудряшова, 1 в м. Києві, побачили раніше незнайомого гр. ОСОБА_3, який ніс паліетиленовий пакет з продуктами харчування, вступивши між собою у злочинний зговір, підбігли ззаду до потерпілого ОСОБА_3, ОСОБА_1 наніс потерпілому удар в область плеча, від чого потерпілий впав обличчям на землю, завдавши потерпілому ОСОБА_3 фізичного болю, ОСОБА_1 продовжував утримувати потерпілого за шию та плечі, а неповнолітній ОСОБА_2, діючи спільно та узгоджено з ОСОБА_1, обшукував кишені потерпілого, а ОСОБА_1 ще раз наніс удар рукою в обличчя потерпілого ОСОБА_3, завдашви йому фізичного болю, і відкрито викрали майно потерпілого гроші в сумі 944 грн.78 коп., пакет з продуктами харчування та документи потерпілого. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заволоділи майном потерпілого на загальну суму 1000 грн., після чого з місця вчинення злочину зникли, викраденим розпорядилися на власний розсуд.

В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати та постановити новий вирок, яким пом»якшити йому покарання, призначити йому покарання 2 роки позбавлення волі, застосувавши ст.69 КК України, вважає, що таке покарання буде цілком достатнім для його виправлення.

Апелянт посилається на те, що висновки суду частково не відповідають фактичним обставинам справи, а призначене судом покарання ступеню тяжкості злочину, його наслідкам та особі засудженого.

Судом першої інстанції врахована така обтяжуюча обставина, як скоєння злочину в стані алкогольного сп»яніння, яка ні експертизою, ні Іншим доказом не підтверджена, що судом при призначенні покарання враховано тільки одну пом»якшуючу обставину, як щире каяття, а не враховані інші обставини, що характеризують особу винного позитивно, що він раніше не притягувався до будь-якої відповідальності, має постійну роботу, позитивно характеризується, матеріальна шкода потерпілому відшкодована, потерпілий не має ніяких претензій, що він в своїй родині є одним працюючим.

Інші особи, які мають право подавати апеляцію, апеляцію не подавали.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який заперечував проти апеляції засудженого, провівши судові дебати, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого підлягає задоволенню за таких підстав.

Висновок суду про доведенність вини засудженого ОСОБА_1 у вчинені ним інкримінованого йому злочину відкритого викрадення чужого майна (грабежі) вчиненого за попередньою змовою групою осіб, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров»я потерпілого за викладених у вироку обставин є правильним і апелянтом не оспорюється.

Відповідно до вимог ст.65 КК України при призначені поркарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом»якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та яке б запобігало вчиненню нею нових злочинів.

Щодо доводів апеляції засудженого про те, що судом першої інстанції при призначенні йому покарання не обгрунтовано врахована тільки одна обставина, що пом»якшує покарання, його щире каяття, а інші не враховані, не враховано добровільне відшкодування завданого збитку, що він раніше не притягувався до будь-якої відповідальності, позитивно характеризується, що є підставою для пом»якшення йому призначеного судом покарання і застосування ст.69 КК України, та призначення покарання у виді позбавлення волі, з меншим строком, то колегія суддів вважає їх слушними.

У ст.69 КК України передбачено виняток з одного із загальних принципів призначення покарання, сформульованих у ст.65 КК України.

Згідно з вимогами ст.69 КК Українип суд може призначити більш м»яке покарання, ніж передбачено законом, за наявності декількох обставин, що пом»якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також з урахуванням особи винного.

Відповідно до ст.66 ч.1 КК України при призначенні покарання обставинами, які його пом»якшують визнаються:

1) з»явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину,

2) добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіянної шкоди та інші..

Відповідно до ст.66 ч.2 КК України при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом»якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.

Як убачається з матеріалів справи /а.с.214 / згідно заяви потерпілого ОСОБА_3 відшкодовано завдані збитки, то судом першої інстанції , дана обставина, як пом»якшуюча покарання засудженому ОСОБА_1 не врахована не обгрунтовано.

З урахуванням наявності декількох обставин, що пом»якшують покарання, а саме щирого каяття та добровільного відшкодування завданого збитку, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, а також з урахуванням особи винного, що ОСОБА_1 раніше не притягувався до будь-якої відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, працює, на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, колегія суддів вважає за можливе до засудженого ОСОБА_1 застосувати ст.69 КК України та пом»якшити йому покарання.

За таких обставин вирок суду підлягає зміні, а апеляція засудженого задоволенню.

Керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду міста Києва, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити.

Вирок Солом»янського районного суду м. Києва від 27 січня 2009 року відносно засудженого ОСОБА_1 за ст.186 ч.2 КК України в частині призначеного покарання змінити.

На підставі ст.69 КК України засудженому ОСОБА_1 пом»якшити покарання до 2 (двох) років позбавлення волі.

В решті вирок залишити без зміни.