АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-2582/10                                       Головуючий у 1 інстанції: Кіяшко В.О.

                                                                                     Суддя-доповідач: Онищенко Е.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

25 травня 2010 року                                                                                      м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

          головуючого:        Онищенка Е.А.

          суддів:                   Подліянової Г.С.

                                         Маловічко С.В.

          при секретарі        Бабенко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 22 березня 2010 року по справі за позовом Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_4, ОСОБА_3, третя особа – ОСОБА_5 про відшкодування в порядку регресу витрат з виплатою страхового відшкодування,

В С Т А Н О В И Л А:

  У вересні 2009 року Моторно (транспортне) страхове бюро України звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_3, третя особа – ОСОБА_5 про відшкодування в порядку регресу витрат з виплатою страхового відшкодування, мотивуючи свої вимоги тим, що 09.11.2005р. біля 20.00год. на а-д Харків-Сімферополь, ОСОБА_4 керуючи автомобілем ВАЗ-21011, д.н. НОМЕР_2, рухаючись по другорядній дорозі, допустив зіткнення з автомобілем Тойота-Авенсіс, д.н. НОМЕР_1. На момент зіткнення у автомобілі ВАЗ-21011 знаходилась також ОСОБА_3, яка мала довіреність на право керування автомобілем, натомість ОСОБА_4 не мав жодних документів, які б свідчили про його право на керування даним транспортним засобом. Обидва відповідача знаходились у стані алкогольного сп'яніння.

Рішенням апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 26.06.2007р. визнано винними в ДТП, яке мало місце 09.11.2005р. на а-д Харків-Сімферополь між автомобілями ВАЗ-21011 д.н. НОМЕР_2, та Тойота-Авенсіс, д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рівних частках.

В результаті ДТП був пошкоджений автомобіль Тойота-Авенсіс, розмір завданих збитків становить 47629,09грн.

15.01.2007р. позивач відшкодував потерпілій особі збитки в розмірі 25500,00грн.

Тому, відповідно до ст. 1191 ЦК України та п. 38.2.1 ст. 38 Закону України після проведення виплат Потерпілій особі у Позивача виникло право зворотної дії до відповідачів.

Згідно розрахунку шкоди сума заборгованості станом на 30.06.2009р. складає 40988,62грн. у тому числі: матеріальна шкода - 25500,00грн., інфляція - 13637,96грн., три проценти річних -1850,68грн., послуги на правову допомогу в сумі 2000грн.

В ході судового розгляду справи, позивач  неодноразово уточнював позовні вимоги та остаточно просив стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь Моторно (транспортного) страхового бюро України кошти в розмірі понесених витрат – 40988,62 грн. у тому числі – матеріальну шкоду в розмірі 25500 грн., інфляцію в розмірі 13637,96 грн., три проценти річних в сумі 1850,68 грн. Судові витрати за оплату ІТЗ в сумі 120 грн., державне мито (судовий збір) 409,89 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 2000 грн.

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 22 березня 2010 року позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 25500,00грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_3 судові витрати: судовий збір 255грн., витрати на інформаційне технічне забезпечення в розмірі 120 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення яким позовні вимоги  задовольнити частково та стягнути тільки  з ОСОБА_4 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України матеріальну шкоду в розмірі 25500 грн., а також судові витрати. В іншій частині рішення залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України  суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд  першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог процесуального та матеріального права.

Задовольняючи позовні вимоги Моторно страхового бюро України суд першої інстанції виходив з того, що Страхове бюро на підставі ст. 1191 ЦК України як особа яка відшкодувала шкоду, завдану відповідачами у результаті дорожньої транспортної пригоди, має право зворотної вимоги до них як винних осіб у розмірі виплаченого відшкодування  потерпілому 25 500 грн.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом першої інстанції встановлено, що 09.11.2005 року біля 20.00 години на автодорозі Харків-Сімферополь, ОСОБА_4, керуючи автомобілем ВАЗ-21011, д.н. НОМЕР_2, рухаючись по другорядній дорозі, допустив зіткнення з автомобілем Тойота-Авенсіс, д.н. НОМЕР_1. На момент зіткнення у автомобілі ВАЗ-21011 знаходилась також ОСОБА_3, яка мала довіреність на право керування автомобілем, натомість ОСОБА_4 не мав жодних документів, які б свідчили про його право на керування даним транспортним засобом. Обидва відповідача знаходились у стані алкогольного сп'яніння.

Рішенням апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 26.06.2007р. визнано винними в ДТП ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рівних частках.

Згідно ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, щодо яких встановлені ці обставини.

В результаті ДТП був пошкоджений автомобіль Тойота-Авенсіс, загальний розмір завданих збитків становить 47629,09грн.

15.01.2007 року  Страхове бюро  відшкодувало потерпілій особі збитки в розмірі 25500,00грн.

    З огляду наведеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність Законних підстав для відшкодування відповідачами матеріальної шкоди в порядку регресу.

Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи  процесуального права , які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду  постановлено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 307, 308 , 317 ЦПК України, колегія суддів,

                        УХВАЛИЛА :

А пеляційну скаргу ОСОБА_3  відхилити.

Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 22 березня 2010 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.

Головуючий:

Судді: