РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

     19 травня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді Яковенко Л.Г.

Суддів Адаменко О.Г.

Руснак А.П.

при секретарі Приходько Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом   ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про збільшення розміру аліментів на утримання одного з подружжя, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Київського районного суду м.Сімферополя Автономної Республіки Крим від 4 лютого 2010 року,

ВСТАНОВИВ:

     27 травня 2008 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6  про збільшення розміру аліментів на утримання одного з подружжя.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Київського районного суду м.Сімферополя Автономної Республіки Крим від 21 грудня 2006 року на його користь з його колишньої дружини ОСОБА_6 стягнуто аліменти у розмірі 100 грн. щомісячно на його утримання. Вважаючи, що з 2006 року матеріальне становище ОСОБА_6 значно покращилось, оскільки збільшилась її заробітна плата і  пенсія, він просить збільшити розмір аліментів до 300 грн. щомісячно.

     Рішенням Київського районного суду м.Сімферополя Автономної Республіки Крим від 4 лютого 2010 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 аліменти у розмірі 250 грн. щомісячно, починаючи з 27 травня 2008  року до зміни матеріального та сімейного стану сторін.

     В апеляційній скарзі  ОСОБА_6 ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

     Зокрема, відповідач  зазначає, що суд,  задовольнивши частково позов ОСОБА_5 про збільшення розміру аліментів, не врахував, що його доходи перебільшують встановлений законом прожитковий мінімум, отже, відповідно до закону він не може вважатися таким, що потребує матеріальної допомоги з боку колишньої дружини, яка сама є інвалідом 3 групи і потребує  лікування.

     Крім того, суд не взяв до уваги те, що позивач крім пенсії отримує ще й заробітну плату, а також аліменти від повнолітньої дочки.

     У запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_5 просить рішення суду залишити без змін.

     Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача і представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню з наступних підстав.

     Відповідно до вимог ст. 213 Цивільного процесуального кодексу України  рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

     Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

     Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

     Задовольняючи частково позов ОСОБА_5 до ОСОБА_6  про збільшення розміру аліментів зі 100 грн. до 250 грн. на місяць, суд керувався частиною 3 ст. 80 Сімейного кодексу  України і  виходив з того,  що розмір доходів відповідача ОСОБА_6 у порівнянні з доходами на час ухвалення судом рішення про стягнення аліментів збільшився у 2,5 рази, отже, пропорційно має бути збільшений і розмір аліментів, що стягуються з неї на утримання колишнього чоловіка.

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду, оскільки він  не відповідає  вимогам закону.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від  21 грудня 2006 року  з ОСОБА_6 на користь непрацездатного  колишнього чоловіка ОСОБА_5 стягнуто аліменти в сумі 100 грн. щомісячно.

Згідно з частиною 3 ст. 80 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану.

З моменту стягнення аліментів розмір доходів відповідача ОСОБА_6 дійсно збільшився  у 2,5 рази. Зокрема, на даний час ОСОБА_6  отримує пенсію у розмірі  2637,72 грн. і заробітну плату в сумі 2500 грн. на місяць.

     Разом з цим, за минулий час збільшились і доходи відповідача. Зокрема, розмір його пенсії  з 400 грн. у 2006 році зріс до 894,15 грн. у  лютому  2008  року і до 1033,65 грн. у жовтні 2009 року. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 працює в  управлінні капітального будівництва Кримського Республіканського об’єднання інвалідних організацій Союзу організацій  інвалідів України і його посадовий оклад складає 605 грн. на місяць. Також позивач отримує аліменти від повнолітньої дочки в сумі 50 грн. щомісячно.

Відповідно до частини 2 ст. 75 Сімейного кодексу України право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Частиною 4 ст. 75 Сімейного кодексу України передбачено, що один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» прожитковий мінімум на одну  особу, яка  втратила працездатність, встановлений у 2008 році : з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.

Статтею 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» прожитковий мінімум у 2009 році на одну особу, яка втратила працездатність, встановлений у  такому ж розмірі, як і з 1 жовтня 2008 року,  а з 1 листопада – у розмірі 573 грн.

     Отже, розмір доходів позивача протягом 2008 і 2009 років значно перебільшував встановлений законом  прожитковий мінімум, а тому він не може вважатися таким, що потребує матеріальної допомоги  від колишньої  дружини ОСОБА_6

     Виходячи з цього, колегія суддів приходить до висновку, що передбачених законом підстав  для збільшення розміру аліментів, які стягуються з відповідача на користь позивача на підставі  ст. 75 Сімейного кодексу  України, немає, у зв’язку з чим  рішення суду, відповідно до вимог пункту  4 частини 1 ст. 309 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

     Та обставина, що позивач фактично не отримував нараховану йому заробітну плату, не є підставою для задоволення позову, оскільки розмір пенсії, яку він отримує,  перевищує встановлений законом прожитковий мінімум.

     Відповідно до вимог  ст. 88  і частини 3 ст. 81  ЦПК України з позивача ОСОБА_5 підлягає стягненню  на користь відповідача ОСОБА_6 судові витрати в сумі  145,50 грн., а також на користь держави збір на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

     На підставі викладеного, керуючись ст. ст.  303, 304, 307, пунктами 3, 4 частини 1 ст. 309, ст. 313, 314, 316, 317 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

ВИРІШИЛА:

     Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

     Рішення   Київського районного суду м.Сімферополя Автономної Республіки Крим від 4 лютого 2010 року скасувати. Ухвалити у справі нове рішення.

     У задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про збільшення розміру аліментів на утримання одного з подружжя відмовити.

     Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6  на відшкодування судових витрат 145, 50 грн.

     Стягнути з ОСОБА_5  на користь держави збір на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в  сумі 120 грн.

     Рішення  апеляційного суду набирає законної сили з моменту його  проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку  безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

     Судді: