У Х В А Л А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

28 квітня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді Кірюхіної М.А.

суддів Адаменко О.Г.

Руснак А.П.

при секретарі Приходько Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до садівничого товариства «Машинобудівник», ОСОБА_6 про визнання незаконним рішення загальних зборів про виключення з членів кооперативу,  усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, за апеляційною скаргою  ОСОБА_5 на ухвалу  Залізничного районного суду м.Сімферополя Автономної Республіки Крим від 22 лютого 2010 року,                                                    

В С Т А Н О В И Л А:

     21 жовтня 2009 року  ОСОБА_5 звернулась до Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим з позовом до садівничого товариства «Машинобудівник», ОСОБА_6 про визнання незаконним рішення загальних зборів про виключення з членів кооперативу,  усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.  

     Ухвалою судді Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від  22 лютого 2010 року цивільна справа за позовом  ОСОБА_5 передана на розгляд до Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим за місцем  знаходження земельної ділянки.

     ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати цю ухвалу  і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права щодо визначення підсудності, оскільки ця справа може розглядатись за місцем знаходження одного з відповідачів.

     Заслухавши суддю-доповідача,  дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги,  колегія суддів вважає,  що апеляційна скарга  є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.

     Передаючи  цивільну справу за позовом  ОСОБА_5 до садівничого товариства «Машинобудівник», ОСОБА_6 про визнання незаконним рішення загальних зборів про  виключення з членів кооперативу, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, суд  виходив з  того, що даний спір виник з приводу земельної ділянки, яка розташована в Київському районі м. Сімферополя, а отже, відповідно до вимог частини 1 ст. 114 Цивільного процесуального кодексу  України, має розглядатися за місцезнаходженням цього майна.

     Колегія суддів погоджується з  таким висновком суду першої інстанції, оскільки він відповідає обставинам справи і вимогам закону.

     Відповідно до загального правила, встановленого частиною 2 ст. 109 Цивільного процесуального кодексу України, позови до юридичних осіб пред’являються в суд за їхнім місцезнаходженням.

     Проте,  частиною 1 ст. 114  Цивільного процесуального кодексу України  встановлено, що позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Згідно роз’яснень пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України  від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ в суді першої інстанції», якщо після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду (розгляду справи по суті – стаття 173 ЦПК) виявиться, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності, суд передає справу на розгляд належному суду незалежно від волевиявлення сторін (пункт 2 частини першої статті 116 ЦПК). У разі виявлення під час проведення попереднього судового засідання чи під час судового розгляду справи по суті порушення правил виключної підсудності суд ухвалою передає справу на розгляд іншому суду (частина четверта статті 116 ЦПК).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем пред’явлено позов про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, яка знаходиться в Кам’янському масиві міста Сімферополя, тобто на території Київського району м. Сімферополя.

Згідно з ч.1. ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці,  переміщення яких є неможливим без їх  знецінення та зміни їх призначення.

Отже, даний позов є таким, що  виник з приводу нерухомого майна, яке розташоване в Київському районі м. Сімферополя.

     За таких обставин звернення позивача з даним позовом до Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим суперечить вимогам частини 1 ст. 114 Цивільного процесуального кодексу України. Отже, заяву було прийнято з порушенням правил виключної підсудності.

     З огляду на зазначене колегія суддів вважає,  що ухвала  Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від  22 лютого 2010 року про передачу справи до Київського районного суду м. Сімферополя постановлена з додержанням вимог закону, а тому, відповідно до вимог  пункту 1  ст. 312 Цивільного процесуального кодексу України,  відхиляє апеляційну скаргу  і залишає ухвалу без змін.

     На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, пунктом 1 ст. 312, ст. ст. 313, 314, 315, 317 Цивільного процесуального кодексу  України, колегія суддів  

У Х В А Л И Л А:

     Апеляційну скаргу  ОСОБА_5 відхилити.

     Ухвалу  Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від  22 лютого 2010 року  залишити без змін.

     Ухвала не оскаржується.    

     Судді: