Судове рішення #9237936

0555                                                         Справа № 2- 688/2010

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

 06 травня 2010 р.                                    м. Ясинувата

Ясинуватський міськрайонний суд  Донецької області у складі судді Жаботинської С.В., при секретарі Костенко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільної справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління  Пенсійного фонду України в м. Ясинувата про визнання незаконним рішення про відмову у виплаті державної соціальної допомоги „Дітям війни” і стягнення державної соціальної допомоги „Дітям війни”,  -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка  звернулась до суду  із позовною заявою про визнання незаконним рішення про відмову у виплаті державної соціальної допомоги „Дітям війни” і стягнення державної соціальної допомоги „Дітям війни” за 2008 - 2009 рік до  Управління  Пенсійного фонду України в  м.  Ясинувата Донецької області, посилаючись на те, що  вона відноситься  до категорії дітей війни і відповідно до ст. 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р., має право на щомісячне  підвищення пенсії на 30 %, однак сума соціальної допомоги їй виплачується не у повному обсязі. Просить визнати незаконними дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Ясинувата Донецької області щодо не нарахування щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 22.05.2008 по 31.12.2008 р., з 01.01.2009 р. по  день розгляду справи, зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м.  Ясинувата Донецької області здійснити нарахування та виплати їй щомісячної соціальної допомоги „Дітям війни” з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. та з 01.01.2009 р., зобов’язати  кожен місяць проводити нарахування та виплату їй щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком для непрацездатних осіб відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Ухвалою суду в якості другого відповідача залучено  Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області.

В судове засідання позивачка  не з’явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутністю.

Відповідач (УПФУ) про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заперечення в яких проти задоволення позову заперечував, просив розглядати справу без його представника, застосувати строки позовної давності.

Відповідач Головне управління  Державного казначейства України про час і місце розгляду справи повідомлено, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов  підлягає задоволенню частково.

Стаття 10 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які  вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни” до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, належить до соціальної групи „діти війни”, що підтверджується посвідченням, знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м.  Ясинувата Донецької області та отримує пенсію за віком. На неї розповсюджуються права і пільги, встановлені Законом України „Про соціальний захист дітей війни”.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ( 2195-15 ), який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Вирішуючи   дані правовідносини, суд  керувався  нормами Конституції України,   Законами України  „Про соціальний захист дітей війни” від  18.11.04 за № 2195-1У (далі Закон № 2195), який набрав  чинності  з 01.01.06 р.; „Про загальнообов’язкове державне пенсійне  страхування” від  09.07.03 р. за № 1058-1У із змінами  ( далі Закон № 1058); „Про Державний бюджет на 2006 р.” від  20.12.05 за № 3235-1У із змінами (далі Закон № 3235); „Про внесення змін  до Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 19.06.06 р. за № 3367 (далі Закон №3367); „Про  Державний бюджет на 2007р.” від  19.12.2006 р.  за № 489-У  із змінами (далі Закон № 489); „Про  Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.” від  28.12.2007 р.  за № 107-У1  із змінами (далі Закон № 107); „Про статус ветеранів  війни, гарантії їх соціального  захисту” від 22.10.1993 р. за № 3551-Х11 із змінами (далі Закон № 3551), Бюджетним  кодексом України (далі БК України); постановами  КМУ   від 22.04.08 р. за № 407 „Про  порядок надання пільг, компенсацій та гарантій” ( далі  ПКМУ № 407);   від 24.10.07 за № 1261 „Про затвердження  Положення Пенсійного Фонду України”  (далі ПКМУ № 1261); постановою ПФУ  від 30.04.02 за № 8-2 із змінами ( далі  по ППФУ № 8-2); рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.07 за № 6-рп/2007 та від 22.05.08 за №  10рп/2008 ( далі рішення КСУ за № 6-рп та за № 10-рп) та іншими  законодавчими актами.

За положенням ст. ст.  6, 7 Закону № 2195 в первісній редакції  з моменту набрання  чинності цим  законом „діти війни” набували права на підвищення  пенсії або щомісячного довічного  грошового утримання чи  державної соціальної допомоги, що виплачується замість  пенсії,  у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за рахунок Державного бюджету України.  Але на 2006 рік  дію ст. 6 Закону №2195  було зупинено  згідно п. 17ст. 77 Закону № 3235, а ст. 110  цього Закону  було встановлено новий порядок  надання „ дітям війни” державної соціальної підтримки.   За  порядком  встановленим ст. 110 Закону України № 3235 в редакції від 19.01.06 (ЗУ№2267) пільги  передбачені ст. 6 Закону № 2195 запроваджувалися поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку визначеному Кабінету Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

На 2007 рік п. 12  ст.  71  Закону  № 489  дію ст. 6 Закону №2195 також   було зупинено, а ст. 111 Закону № 489    визначено  новий порядок  виплати  підвищення „дітям війни”, а саме, у розмірі  50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни (крім тих, на яких  поширюється  дія  Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”).   Однак, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп /2007  п.12. ст. 71 та ст. 111  Закону №489  визнано неконституційними, тому суд визнає, що з дня  ухвалення  даного   рішення  дія п. 12. ст. 71 та ст. 111 Закону № 489 втратила чинність.

Пунктом 41 розділу 2 „Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону № 107  редакція  ст. 6 Закону № 2195 була  змінена і визначено, що   „дітям війни”, (крім  тих, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів  війни, гарантії їх соціального  захисту”) до пенсії або  щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення  у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії відповідно до цього Закону  та Закону України „Про статус ветеранів  війни, гарантії їх соціального  захисту”, дане підвищення провадиться за їх  вибором згідно з одним із законів.

Рішенням Конституційного Суду України  за № 10рп/2008 пункт 41 розділу  2  „Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закон № 107  визнано  таким, що не  відповідає Конституції України і з моменту ухвалення цього рішення  така редакція ст. 6 Закону № 2195 втратила чинність, тобто  з 22.05.08  було відновлено дію даної статті   в її первісній  редакції.

  Ст. 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки,  якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або могла довідатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Позивачка звернулась до суду  11  березня 2010 року, тому не пропустила строк звернення до суду, суд приходить до висновку, що  позивачка має право на отримання  підвищення пенсії у розмірі  встановленому ст. 6 Закону № 2195 з 22.05.2008 року.

 

До  повноважень Управління Пенсійного фонду України в м.  Ясинувата належать питання нарахування  „дітям війни” підвищення пенсії відповідно до ст. 6 ЗУ № 2195, і для його отримання від позивача не вимагається додатково звернення  та надання  будь яких документів.

Тому суд, враховуючи порядок сплати пенсії громадянам, визначений ст. 47 ч.1 Закону №1058 ( пенсія сплачується не пізніше 25 числа поточного  місяця), визнає неправомірними дії відповідача щодо не нарахування та не сплати позивачці з 22 травня 2008 року  підвищення  пенсії.    

    Таким чином, для  відновлення порушеного права позивачці на отримання несплаченої соціальної допомоги  у розмірі визначеному  Законом № 2195,  суд визнає  за необхідне  зобов’язати відповідача провести позивачці  перерахунок  та сплату  до пенсії в розмірі 30 %  мінімальної пенсії за віком для  непрацездатних осіб з  22 травня 2008 року з урахуванням фактично здійснених виплат.  

    Що стосується позовних вимог в частині зобов’язання відповідача в подальшому  нараховувати і проводити зазначені виплати, вони задоволенню не підлягають, оскільки вирішувати спори на майбутнє суди не вправі.

З урахуванням того, що позивачці відстрочено сплату судових витрат до ухвалення судового рішення, а відповідача – Управління Пенсійного фонду звільнено від сплати судового збору, з відповідача – УПФ необхідно стягнути  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень.  

Керуючись ст. ст. 10, 88, 212, 214-216 ЦПК України,   ст. 6 Закону України „Про  соціальний захист дітей війни”,   суд, -

В И Р І Ш И В :

    Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати  неправомірними бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в  м.  Ясинувата щодо  не нарахування та не сплати ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  з  22 травня 2008 року.  

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Ясинувата Донецької області   провести ОСОБА_1 перерахунок  та сплату  до пенсії в розмірі 30 %  мінімальної пенсії за віком для  непрацездатних осіб з  22 травня 2008 року відповідно статті 6 Закону України „Про соціальний захист  дітей війни” з урахуванням  фактично здійснених виплат.

В задоволені  решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України  в місті Ясинувата Донецької області  (р/р 256043012058 в ДОУ „Держаний ощадний банк України” МФО 335106, ЄДРПОУ 21970665) витрати на  інформаційно-технічне забезпечення  у розмірі 120 (сто двадцять) гривень  на р/р 31216259700004, МФО 834016, ЄДРПОУ 34686537, отримувач Державний бюджет Ворошиловського району м. Донецьк,  Банк ГУ ДКУ у Донецькій області, призначення платежу - Ясинуватський міськрайонний суд – 40.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано до суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація