Справа № 2- 151/10

                                Р І Ш Е Н Н Я

                    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2010 року Апостолівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

    головуючого    - судді  Чумак Т.А.

при секретарі      Жандарук В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Апостолове справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення авансу та позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди та стягнення абонплати,

                            встановив:

      18.08.09 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення авансу (а.с.3-4).

    15.10.09 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про виселення, стягнення моральної шкоди та абонплати (а.с.16-18).

    В судовому засіданні ОСОБА_2 відмовилася від позову в частині виселення відповідачів (а.с.43).

В обґрунтування позову ОСОБА_1 пояснив, що  він для своєї сім»ї вирішив придбати будинок, розташований в АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_2 Відповідач погодилася продати будинок за 18 000 гр., при цьому вони домовилися, що він буде сплачувати вартість будинку частинами в зв’язку з відсутністю коштів. 26.08.08 року він передав ОСОБА_2 аванс в сумі 2 900 гр., 28.08.08 року він передав ще 2 100 гр. Про отримання вказаних коштів відповідач склала розписку. Зі згоди відповідача він із сім’єю заселився до будинку, зробив ремонт. В грудні 2008 року він приніс відповідачці ще 3 500 гр. в рахунок оплати, але та відмовилася брати гроші, вимагаючи всю суму, при цьому вона підвищила вартість будинку до 20 000 гр. Оскільки в нього не було всієї суми грошей, вони домовилися з відповідачкою, що він із сім»єю буде проживати в будинку до того часу,   поки не буде іншого покупця на будинок, так як у відповідачки не було коштів для повернення авансу в розмірі 5 000 гр. Покупців на будинок не знайшлося, але в серпні 2009 року вони виселилися з будинку, так як найшли інше житло. До цього часу відповідачка не повернула аванс, тому просить стягнути з відповідачки аванс в розмірі 5 000 гр. та витрати по справі.

Позов ОСОБА_2 не визнає, оскільки за час проживання у вищевказаному будинку вони передавали ОСОБА_2 кошти за комунальні послуги. Можливо існує невелика заборгованість по оплаті за газ, але вони не мають можливості це перевірити, оскільки у них не має абонентської книжки, а на їх заяву Апостолівське УЕГГ не надає інформації, так як будинок їм не належить. Моральної шкоди вони ОСОБА_2 не завдавали, оскільки проживали в будинку з її згоди. Просить відмовити ОСОБА_2 у позові.

    ОСОБА_2 позов не визнала та пояснила, що  дійсно вона домовилася з ОСОБА_1 про продаж належного їй будинку в АДРЕСА_1, за 18 000 гр., при цьому між ними була домовленість про проведення оплати за будинок частинами в строк до лютого 2009 року. З її згоди позивач зі своєю сім»єю вселився до будинку після отримання нею авансу в сумі 5 000 гр. В 2009 році дружина позивача принесла їй 3 500 гр. в рахунок оплати за будинок, але вона відмовилася брати ці кошти, оскільки позивач повинен був повністю розрахуватися за будинок. Вона вирішила шукати інших покупців на будинок, так як їй потрібні були гроші. З її згоди позивач зі своєю сім»єю залишився проживати у будинку, так як у неї не було коштів, щоб повернути аванс. В листопаді 2009 року позивач виселився з будинку. З позовом  не згодна і вважає, що не повинна повертати позивачу аванс, оскільки позивач майже рік проживав у будинку, користувався майном, не сплачуючи ніяких коштів, тому вважає, що позивач повинен компенсувати вказані збитки. Просить відмовити у позові.

    Свій позов ОСОБА_2 підтримала та пояснила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за час проживання у будинку не повністю розрахувалися за комунальні послуги і заборгованість за електропостачання складає 32, 45 гр. за газопостачання – 77,84 гр. Про наявність заборгованості їй стало відомо після звернення до вказаних організацій, що підтверджується довідками. Вказану заборгованість за комунальні послуги вона не сплатила, але буде змушена сплатити, тому просить стягнути вказану заборгованість на загальну суму 111 гр. Також просить стягнути з відповідачів моральну шкоду в розмірі 1 700 гр., яка полягає в тому, що відповідачі тривалий час проживали в належному їй будинку без будь-яких підстав, перешкоджали їй продати будинок, вона змушена брати гроші в борг, які своєчасно не могла віддати, в зв»язку з чим хвилювалася, стан здоров»я її погіршився.

    Відповідач ОСОБА_3 позов не визнала та пояснила, що оплату комунальних послуг вони проводили своєчасно, передавивши кошти за послуги ОСОБА_2, яка самостійно їх оплачувала. Перевірити наявність заборгованості не мають можливості, оскільки вони не є власниками вищевказаного будинку і їм не дають такої інформації комунальні підприємства. Моральної шкоди ОСОБА_2 також не було завдано, так як вона зі своєю сім»єю проживала в будинку ОСОБА_2 з її згоди. Після анулювання домовленості щодо купівлі вказаного будинку вони проживали в будинку також зі згоди ОСОБА_2, так як остання не могла повернути їм 5 000 гр. авансу. Ніяких перешкод під час продажу будинку вони ОСОБА_2 не чинили, натомість вони надавали можливість усім бажаючим у будь-який час оглянути будинок. Просить відмовити у позові.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення авансу підлягає задоволенню, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди та стягнення абонплати задоволенню не підлягає з наступних підстав.

 В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 написала розписку (а.с.44), в якій зазначено, що вона 26.08.08 року отримала від ОСОБА_1 гроші в сумі 2 900 гр. в рахунок авансу за хату по АДРЕСА_1; в даній розписці також зазначено, що 28.08.08 року ОСОБА_2 отримала 2 100 гр.

Вказана обставина підтверджена сторонами в судовому засіданні.

Згідно з ч.2 ст. 570 ЦК України аванс – це певна грошова сума, яку боржник передає кредитору у рахунок майбутніх платежів.

Таким чином, судом встановлено, що  сторони домовилися про купівлю-продаж будинку, на виконання якого в рахунок майбутніх платежів позивач сплатив відповідачці ОСОБА_2 5 000 гр., що підтверджується розпискою. Оскільки в подальшому домовленість про здійснення вищевказаної угоди  було анульовано, суд приходить до висновку, що з відповідачки ОСОБА_2 підлягає стягненню аванс в розмірі 5 000 гр. на користь позивача. Також з відповідачки підлягають стягненню понесені позивачем витрати по справі – державне мито (судовий збір) в сумі 51 гр. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 250 гр. (а.с.1-2).

Суд не може взяти до уваги заперечення відповідача в тій частині, що нею зараховано суму авансу в рахунок оплати позивачем за користування будинком та майном, оскільки відповідачем не надано доказів на підтвердження своїх заперечень у відповідності до ст. 60 ЦПК України.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди та стягнення абонплати задоволенню не підлягає з наступних підстав.

На підтвердження позову в частині стягнення абонплати ОСОБА_2 надано довідки: Апостолівського РЕМ про наявність боргу в сумі 32, 45 гр. (а.с.19) та Апостолівського УЕГГ – про наявність заборгованості в сумі 77,84 гр. (а.с.26).

Судом встановлено, що вказана заборгованість на теперішній час ОСОБА_2 не сплачена, що підтвердила ОСОБА_2 в судовому засіданні.

Ч.1 ст. 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, судом встановлено, що майнова шкода ОСОБА_2 діями відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не завдана, оскільки заборгованість за комунальні послуги ОСОБА_2 не сплачено, тому позов в даній частині задоволенню не підлягає.

Ч.1 ст. 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_2 є власником будинку АДРЕСА_1 (а.с.21-25). Також судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з дітьми проживали у вказаному будинку з серпня 2008 року по серпень 2009 року зі згоди ОСОБА_2, оскільки між сторонами була домовленість про продаж позивачем вказаного будинку відповідачам. Після анулювання домовленості про продаж будинку відповідачі і надалі проживали в будинку зі згоди ОСОБА_2 в зв’язку з відсутністю у ОСОБА_2 коштів для повернення авансу в сумі 5 000 гр. Вказану обставину ОСОБА_2 підтвердила в судовому засіданні.

На підтвердження позовних вимог щодо перешкоджання в реалізації права власності щодо розпорядження вищевказаним будинком позивачем не надано доказів.

Таким чином, позивачем не надано належних доказів на підтвердження позовних вимог, в зв"язку з чим суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 10,11, 60, 209, 213, 215, 218 ЦПК України, суд    

                                   вирішив:

Позов  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення авансу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аванс у розмірі 5 000 гр. та витрати по справі в розмірі 351 гр., всього в розмірі 5 351 гр.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди та стягнення абонплати відмовити.

      На рішення може бути подана апеляція в апеляційний суд Дніпропетровської області через Апостолівський районний суд. Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

    Рішення в повному обсязі складено 26 лютого 2010 року.

                Суддя: