Справа № 2-а-25/10

                                                                        ПОСТАНОВА                                                                          

                                                                   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2010 року                                                      м. Апостолове

    Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

у складі:   головуючого судді - Петренко А.П.    

                  при секретарі- Ровній Н.А.

                  за участю представника позивача – ОСОБА_1  

                  за участю представника  відповідача -Крушеницької-Фролової О.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Апостолове, залі суду № 4 справу за позовом ОСОБА_3 до Управління пенсійного фонду України в Апостолівському районі про визнання неправомірними дій відповідача, про стягнення недоодержаних сум пенсії, -

                                                         ВСТАНОВИВ:                          17.09.2009 року до Апостолівського районного суду Дніпропетровської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління пенсійного фонду України в Апостолівському районі про визнання неправомірними дій відповідача, про стягнення недоодержаних сум пенсії.                                 В обґрунтування позовних вимог позивач пояснила, що в 1971 році проживала в                       АДРЕСА_1 На момент аварії, що сталася на Чорнобильській АЕС, позивач знаходилась в м. Прип'ять. В 1994 році ОСОБА_3 була визнана інвалідом ІІІ групи в зв'язку з захворюваннями пов'язаними з Чорнобильською катастрофою. 15.06.2007 року ОСОБА_3 визнана інвалідом           ІІ групи  безстроково.                                 Позивач зазначила, що згідно ст. ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року                 № 796-ХІІ, вона мала право на одержання пенсії з інвалідності в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, а з 15.06.2007 року в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком. Крім того позивач вказала, що  має право на одержання додаткової пенсії за шкоду заподіяну  здоров'ю в розмірі 50 % від мінімальної пенсії за віком.                                   Позивач вважає, що відповідач повинен виплачувати їй пенсію відповідно до вимог Закону України № 796-ХІІ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, тим більше, що ст. 15 Закону України “Про пенсійне забезпечення” чітко визначено порядок нарахування  пенсій вказаній категорії громадян, тобто пенсія, нараховується виключно за Законом України № 796 – ХІІ.                 Позивач просить: визнати неправомірними дії Управління пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області щодо відмови у перерахуванні основної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю внаслідок Чорнобильської катастрофи, які передбачені чинним законодавством.                             Зобов'язати відповідача – Управління ПФУ в Апостолівському районі  Дніпропетровської області зробити  відповідні  дорахування основної пенсії та додаткової пенсії  за шкоду, заподіяну здоров'ю внаслідок Чорнобильської катастрофи, які передбачені чинним законодавством за період з 01 січня 2006 року до 31 грудня 2007 року.                             Зобов'язати відповідача- Управління ПФУ в Апостолівському районі Дніпропетровської області виплатити різницю між донарахованою та виплаченою основною та додатковою пенсією за шкоду, заподіяну здоров'ю внаслідок Чорнобильської катастрофи, які передбачені чинним законодавством за період з січня 2006 року по грудень 2007 року.                     Зобов'язати відповідача – Управління Пенсійного Фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області  провадити  нарахування основної та додаткової  пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю внаслідок Чорнобильської катастрофи, в розмірах, які передбачені чинним законодавством.                                     Звільнити її від сплати судового збору як інваліда ЧАЕС першої категорії згідно декрету КМУ “Про державне мито”.                                 В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі.         Представник позивача в судовому засіданні  позовні вимоги підтримала, позов просить задовольнити.                                     Представник відповідача з заявленими вимогами не погодилась, зазначила, що Законами України “Про Державний бюджет України” на відповідні роки, внесені зміни до Державного бюджету України на ці роки, тому представник відповідача вважає, що Управлінням пенсійного фонду України в Апостолівському районі позивачу було нараховано та виплачено пенсію відповідно до чинного законодавства України.  Крім того представник відповідача наполягає на відмові в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 в зв'язку з пропуском нею строку для звернення до суду. Представник відповідача вважає, що підстави для перерахунку пенсії позивачу відсутні, тому у задоволенні позовних вимог позивача має бути відмовлено.                 Враховуючи вище викладене, вислухавши позивача, представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи: суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.                         Судом встановлено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 виданим Дніпропетровською обласною державною адміністрацією безстроково (а.с. 8), інвалідом ІІІ групи з 1994 року, інвалідом ІІ групи з 14.06.2007 року безстроково, захворювання якої пов'язано з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, що посвідчується довідкою виданою обласною МСЕК № 3 серії НОМЕР_3 та довідкою виданою обласною МСЕК № 3 серії НОМЕР_2.     Відповідно до ст. 50 Закону України  “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, особам віднесеним до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком – інвалідам ІІ групи та 50 % - інвалідам ІІІ групи. Нормами ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, які розповсюджуються на позивача.                             Як встановлено в судовому засіданні, позивачу щомісячна додаткова пенсія нараховувалась на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року та               № 563 від 12.07.2005 року.                             Кабінет Міністрів України встановив розмір сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, при тому, що  ці суми не відповідають  розмірам  мінімальної пенсії за віком.  Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами, суд вважає, що при розрахунку державної та  додаткової пенсії, передбачених ст. ст. 50, 54 Закону України  “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з якого визначається  мінімальний розмір пенсії за віком.                                         Із змісту  статті 1 Закону № 796-ХІІ не вбачається будь яких обмежень щодо застосування розміру мінімальної пенсії з метою реалізації положень статей 50 та 54 Закону України     № 796-ХІІ     Відповідно до ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим по ІІ групі інвалідності 8 мінімальних пенсій за віком, по ІІІ групі інвалідності 6 мінімальних пенсій за віком.         Суд вважає, що правовою підставою позовних вимог є частина 3 ст. 67 зазначеного Закону, відповідно до якого у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для  осіб які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам віднесеним до першої категорії. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.                                     Згідно ч.3 ст. 4 Закону України “Про прожитковий мінімум” передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також для тих хто відноситься  до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується  Верховною радою України в Законі про державний бюджет України на відповідний рік.                          За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині визнання дій відповідача протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплатити заборгованість за період з 01 січня 2006 року до 31 грудня 2007 року.                 Підставою для звернення до суду позивача є дії відповідача щодо застосування  ним правових актів при нарахуванні соціальних виплат. Взнаючи дії протиправними, суд зобов'язує відповідача здійснити дії спрямовані на поновлення прав позивача, як особи,  яка має право на державну соціальну підтримку передбачену зазначеним вище законом.                 Суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що позивачем було пропущено  строк звернення до суду, оскільки згідно частини 2 ст. 46 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь яким строком. Частиною                   2 статті 87 Закону України “Про пенсійне забезпечення” також передбачено що суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь яким строком.                             Суд не знаходить підстав для задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача провадити нарахування основної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю внаслідок Чорнобильської катастрофи, в розмірах, які передбачені чинним законодавством, оскільки відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій  на основі законодавства, в тому числі на виконання  делегованих  повноважень.                             Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах     повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.                                     Таким чином у суду немає законних підстав  встановлювати на майбутнє обов'язки для будь-яких осіб вчиняти ті чи інші дії у певній формі, обсягах та у спосіб.                 Суд вважає, що необхідно задовольнити вимогу позивача стосовно звільнення її від сплати державного мита,  оскільки відповідно до  ст. 88 КАС України та Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, громадяни, що віднесені до першої та другої  категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи звільняються від сплати державного мита.         Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАСУ України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно  для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.                                 Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне конкретніше сформулювати  резолютивну частину постанови з метою можливості  її виконання в подальшому.        

   Керуючись ст. ст. 160-163, 256 КАС України, -

                                                             ПОСТАНОВИВ:

    Адміністративний позов задовольнити частково: визнати неправомірними дії Управління пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області щодо не здійснення перерахунку та виплати пенсії та додаткової пенсії як інваліду 3-ї групи, а з 14.06.2007 року 2-ї групи, ОСОБА_3  за період з 01 січня 2006 року до 31 грудня 2007 року у відповідності до вимог  п. 4 ст. 54, ст. 50 Закону України  “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.                 Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Апостолівському районі  Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплатити пенсію та додаткову пенсію, як інваліду 3-ї групи, а з 14.06.2007 року – 2-ї групи, за період з  01 січня 2006 року до 31 грудня 2007 року, відповідно до вимог  п. 4 ст. 54, ст. 50 Закону України  “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з урахуванням сум, які були виплачені ОСОБА_3 Управлінням пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області.                         В задоволенні іншої частини позову відмовити.                     Піддати постанову суду негайному виконанню відповідно до ст. 256 КАС України в межах суми стягнення за один місяць.                              На постанову може бути подана апеляційна  скарга до апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області.                                 Заява про оскарження постанови суду подається до Апостолівського районного суду упродовж десяти днів з дня складання  постанови в повному обсязі.                 Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Апостолівського районного суду упродовж двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:                                                                                       А.П. Петренко