№ 2а-2552/09/1211
ПОСТАНОВА
Іменем України
23 липня 2009 року Краснолуцький міський суд у складі: Головуючого-судді Хоменко В.І., розглянувши в судовому засідання справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Луч Луганської області про бездіяльність та зобов’язання про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни,-
В С Т А Н О В И В:
У липні 2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Красний Луч Луганської області про зобов’язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни.
В обґрунтування позову зазначив, що управління Пенсійного фонду України в м. Красний Луч Луганської області в порушення вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп, неправомірно відмовлено в нарахуванні недоплаченої щомісячній державної соціальної допомоги як „дитині війни” за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
В судове засідання позивач не з’явився ,заявивши клопотання про розгляд справи без нього.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, надавши заперечення проти позов, заявивши клопотання про розгляд справи без їх присутності.
Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням від 2005 року .
Як вбачається із матеріалів справи, позивач просить суд, визнати дії Управління Пенсійного Фонду незаконними, зобовязати відповідача нарахувати щомісячну соціальну допомогу до пенсії за період з 22 травня 2008року по 31 грудня 2008 року включно в сумі 1158,60 грн. Аналізуючі матеріали справи та обгрунтування позовних вимог, суд приходить до висновну, що позов підлягає задоволенню.
Згідно із ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок — 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком
Статею 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнанні такими, що не відповідають Конституції України.
Враховуючи вищивикладене, суд вважає, що відповідач зобовязаний перерахувати та виплатити позивачу доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням підвищення прожиткового мінімуму на одну особу.
Розглядаючи позовні вимоги про визнання дій відповідача незаконними та зобов’язання здійснити підвищення пенсії як дитині війни у 2008 року суд виходить з наступного.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Однак, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Таким чином, відповідач зобовязаний був перерахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії як дитині війни з 22 травня 2008 року з урахуванням прожиткового мінімуму на одну особу , встановленого статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року .
На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише статтею 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановлених для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ст. 2 ч. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлених розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Статтею 147 Конституції України передбачено, що єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційного Суд України. Конституційного Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційного Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України. Наведене свідчить, що відповідач повинен був здійснювати нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії після винесення Конституційним судом рішень від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22.05.2008 року № 10-рп/2008.
З огляду на вищенаведене, у відповідності до статті 11 КАС України, для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог та визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Красний Луч Луганської області щодо невиплати позивачу підвищення до пенсії за віком, як дитині війни, незаконною та зобовязати Управління Пенсійного фонду України м.Красний Луч Луганської області зробити виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з 22 травня 2008 року.по 31 грудня 2008 року.
В ідповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено повністю, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 122, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд, Законом України «Про соціальний захист дітей війни”, Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», Законом України «Про прожитковий мінімум», суд-
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Луч Луганської області про бездіяльність Управління пенсійного Фонду України в м. Красний Луч та зобов’язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни задовольнити повністю.
Визнати незаконною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Луч Луганської області щодо невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії за віком, як дитині війни, у період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Луч Луганської області здійснити виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року за рахунок коштів Державного бюджету України.
Стягнути з Державного бюджету України на користь позивач судові витрати в розмірі 3 грн. 40 коп.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу — з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
ГОЛОВУЮЧИЙ