Справа № 2-136/10

                                                          ЗАОЧНЕ   РІШЕННЯ

                                                                                  ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

12 квітня 2010 року  Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

                головуючого - судді Чумак Т.А.

при секретарі - Жандарук В.В.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м. Апостолове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, про визнання права власності на житловий будинок,

            в с т а н о в и в:

    14.07.2009 року позивач звернувся  до суду з позовом до  ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, про визнання права власності на житловий будинок.

    В судовому засіданні позивач в обґрунтування позовних вимог пояснив, що у 2007 році між ним та ОСОБА_3 було укладено угоду купівлі-продажу житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1. У підтвердження домовленості ОСОБА_3 надав йому будинок у використання, забрав з нього всі свої речі. ОСОБА_3 пояснював, що будинок він успадкував після смерті матері і мав оформити на нього спадщину, тому розрахунок за будинок мали провести після отримання документів про право на спадщину.

              В лютому 2008 року ОСОБА_3 повідомив, що отримав свідоцтво про право на спадщину і 05.04.2008 року він передав обумовлену суму - 3000 гривень, про що написано розписку, а також зобов’язання у  місячний термін  оформити нотаріально документи  на право власності. На неодноразові вимоги оформити купівлю-продаж  будинку нотаріально  ОСОБА_3 ухилявся в зв»язку з відсутністю коштів. В липні 2008 року він дізнався, що ОСОБА_3 помер. За час проживання в будинку він проводив поточні ремонти, регулярно сплачував рахунки за комунальні послуги.

            Після смерті ОСОБА_3 дізнався, що є спадкоємиця ОСОБА_2 На неодноразові вимоги оформити купівлю-продаж  будинку нотаріально  відповідачка не реагує, пояснивши, що їй відомо про продаж будинку, до складу спадщини даний будинок не входить, тому спадщину вона оформляти не збирається.   За захистом своїх прав він вимушений  звернутися до суду.

             Фактично ним умови договору купівлі - продажу виконані повністю. ОСОБА_3  по справі прийняв оплату, передав в користування йому житловий будинок. Просить визнати  дійсним договір купівлі – продажу  житлового будинку від 05.04.2008 року, який розташований в АДРЕСА_1, та визнати за ним право власності на житловий будинок з відповідними господарчими та побутовими будівлями і спорудами.

    Відповідач  в  судове засідання не з»явилася про день слухання справи повідомлена, причину неявки суду не повідомила.

    Суд, заслухавши позивача,   дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню згідно ст. ст. 220, 655, 657 ЦК України.

    У відповідності до  ст. 655 ЦК України по договору купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов»язується передати майно (товар) у власність іншій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов»язується прийняти майно (товар) і заплатити за нього визначену грошову суму.

Ст. 657 ЦК України передбачено, що договір купівлі-продажу житлового будинку укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації.

Згідно ст. 220 ЦК України у разі недотримання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися відносно всіх важливих умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

В судовому засіданні встановлено, що згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с.6).

Згідно розписки від 05.04.2008 року ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_1 кошти в розмірі  3000 грн. в рахунок проданого будинку, розташованого в АДРЕСА_1 (а.с.16).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом спадкоємцем майна ОСОБА_4 є її син ОСОБА_3, до складу спадщини входить житловий будинок в АДРЕСА_1, (а.с.17).

З витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого КП «Апостолівське БТІ», власником житлового будинку з відповідними господарчими та побутовими будівлями і спорудами є ОСОБА_3 (а.с.18).

Згідно технічного паспорту власником будинку, який розташований в АДРЕСА_1 , являється ОСОБА_3 (а.с.9-14).

З  довідки Мар»янської сільської ради встановлено, що  в АДРЕСА_1, зареєстрований  ОСОБА_1, який зареєстрований на підставі заяви ОСОБА_3 від 09.10.07 року  (а.с.20,41).

 Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3  05.04.2008 року  продав будинок ОСОБА_1, за що  ОСОБА_1  передав йому обумовлену суму грошей, а він  передав йому будинок, документи на будинок, тобто сторони виконали всі умови даного договору, в зв»язку з чим даний договір може бути визнаний судом дійсним, а за  ОСОБА_1   необхідно визнати право власності на даний будинок з надвірними будівлями.

    Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 213, 215, 218 ЦПК України, суд

                                                       в и р і ш и в:

    Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, про визнання права власності на житловий будинок задовольнити.

            Визнати дійсним договір купівлі – продажу   житлового будинку з надвірними будівлями та господарськими спорудами, розташований в АДРЕСА_1, укладений 05 квітня 2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1.

            Визнати за  ОСОБА_1 право власності на   житловий будинок з надвірними будівлями та господарськими спорудами, розташований в АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі - продажу від 05.04.08 року.

     Заочне рішення може бути скасовано судом за заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання копії вказаного рішення.

    На рішення може бути подана апеляція  в апеляційний суд Дніпропетровської області через Апостолівський районний суд. Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду. Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.

      Рішення в повному обсязі складено 16 квітня 2010 року.

             Суддя: