Судове рішення #9235386

                                                                                                                                            Справа № 2-а-65/09

                                                                               

                                                                        ПОСТАНОВА                                                                            

                                                                    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ    

29  грудня  2009 року                                                     м. Апостолове

           Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

у складі:   головуючого судді:     Петренко А.П.    

                  при секретарі:  Ровній Н.А.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Апостолове адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльності Управління пенсійного фонду в Апостолівському районі та зобов'язання здійснити виплату підвищення до пенсії  за віком як дитині війни, -

                                                                    ВСТАНОВИВ:                         24 березня 2009 року до Апостолівського районного суду Дніпропетровської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльності Управління пенсійного фонду в Апостолівському районі та зобов'язання здійснити виплату підвищення до пенсії  за віком як дитині війни.                     В обґрунтування позовних вимог позивач пояснив, що відповідно до ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” № 2195-14 від 18.11.2004 року, він відноситься до категорії громадян України, які мають статус “Діти війни”, згідно ст. 6 вищевказаного закону, позивачу повинні були виплачувати щомісячну соціальну надбавку в розмірі 30% мінімальної пенсії по віку,         Позивач вважає, що з  02 квітня 2006 року - з моменту набрання чинності Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік”, відповідач зобов'язаний був проводити нарахування та виплату державної соціальної допомоги йому в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.                             В 2007 році дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” відповідно до                 п. 12 ст. 71  Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року було зупинено. Однак рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнані неконституційними норми п. 12. ст. 71 З.У. “Про Державний бюджет України на 2007 рік” щодо зупинення дії ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” на 2007 рік.             Рішення Конституційного суду має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляданні ними позовів в зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дій положень статей  вказаних законів, які визнані неконституційними.             На підставі ч. 2 ст. 33 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені  або відмінені іншими нормативно- правовими актами.                             Розмір соціальної допомоги відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.                       Мінімальна пенсія за віком на підставі ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.                                 Позивач вважає, що відповідач не проводячи нарахування пенсії відповідно до                  ст. 6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” та виплату вказаних нарахувань грубо порушує Конституцію України та його права.                             Позивач просить визнати протиправною бездіяльність Управління пенсійного фонду України в м. Апостолове, зобов'язати здійснити виплату підвищення до пенсії за віком як дитині війни в розмірі 2733 грн. 30 коп..                             Від позивача надійшла заява з проханням справу слухати без його участі в зв'язку з похилим віком, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.                     Від відповідача надійшла заява з проханням справу слухати без представника  відповідача з заявленими позивачем вимогами відповідач не погоджується, мотивуючим це тим, що ч.  17 ст. 77 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” було зупинено. В 2007 році частиною 12 ст. 71 Закону України  “Про Державний бюджет України на 2007 рік” дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” також було зупинено  та  ст. 111 встановлено, що виплата  цього підвищення  провадиться лише особам, які є інвалідами, у розмірі 50 %  від розміру надбавки, встановленої  для учасників війни. Розмір зазначеної надбавки  учасникам війни  визначено   ст. 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, а саме 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність. Таким чином, відповідач вважає, що підстав для задоволення позову немає.                                     Враховуючи вище викладене,  дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку що: ОСОБА_1 дійсно має статус дитини війни і у відповідності до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” йому, як дитині війни,  пенсія або щомісячне довічне грошове утримання  чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на  30 відсотків  мінімальної пенсії за віком.                         Статтею 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті інших або нових законів, або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.                                         Конституційний Суд України в рішенні від 03 жовтня 1997 року № 4-зп                                 (справа про набуття чинності Конституцією України)     зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом  суперечать один одному. Загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується  однопредметний акт, який діяв у часі раніше.                         Дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” було зупинено на 2006 рік, згідно Закону України від 20.12.2005 року № 3235 – ІV (пункт 17 ст. 77) Законом України                        “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік”, пункт 17                 ст. 77 виключений, встановлено поетапне запровадження пільг дітям війни передбачених                                ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за результатами  виконання бюджету  у першому півріччі у порядку визначеному  Кабінетом Міністрів України  з погодженням  з комітетом Верховної Ради України  з питань бюджету, однак такий  порядок у 2006 році не був визначений, тому у відповідача відсутні підстави здійснювати позивачу перерахунок надбавки до пенсії за                 2006 рік.                                         В 2007 році дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” відповідно до   п. 12 ст. 71  Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року, було зупинено, однак рішенням Конституційного Суду України  від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнані неконституційними норми п. 12. ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на                2007 рік” щодо зупинення дії ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. Таким чином з 01 січня по 09 липня 2007 року до спірних правовідносин застосуванню підлягають  приписи ст. 111 Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-V “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, як такі, що прийняті пізніше в часі, у зв'язку з чим мали пріоритет порівняно з спеціальною нормою     ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. Після прийняття вищезазначеного рішення Конституційного Суду України знову почали діяти положення ст. 6     Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, тобто з часу прийняття цього рішення  відновлено право на підвищення до пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Отже з 01 січня  по 09 липня 2007 року до спірних правовідносин  застосуванню підлягали приписи ст. 111 Закону України  від 19.12.2006 року “Про Державний бюджет України  на 2007 рік”, а з 09.07.2007 року до 31.12.2007 застосуванню підлягає положення ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.                                     Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення  адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування  рішення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання  і захист прав і свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.                             Позивач в своєму позові просить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок у відповідній сумі. Проте в даному випадку суд не має можливості вирішити таку позовну вимогу, оскільки в даному випадку судом фактично буде самостійно здійснено перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1, що стане підміною функції Управління пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області, що неприпустимо відповідно до чинного законодавства.                                     На підстави вище викладеного адміністративний позов ОСОБА_1  до Управління Пенсійного Фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області про визнання дій Управління Пенсійного Фонду України в Апостолівському районі неправомірними, зобов'язання здійснити нарахування  щомісячного підвищення пенсії дитині війни та його виплату – підлягає частковому  задоволенню.                             Керуючись ст. ст. 90, 94, 160-163, 256 КАС України , -

                                                                     ПОСТАНОВИВ:                 Позов задовольнити частково:     визнати протиправною бездіяльності Управління пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області щодо не вчинення дій  стосовно перерахунку та виплати позивачу підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.     Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області виплатити ОСОБА_1  підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, з урахуванням здійснених виплат, за період з                  09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.                             У задоволенні позову в іншій частині  відмовити.                     На постанову може бути подана апеляційна скарга до апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області через Апостолівський  районний суд.             Заява про оскарження постанови суду подається до Апостолівського районного суду упродовж десяти днів.                                                                                                                                                                                                                                                                                           Апеляційна скарга на постанови суду подається до Апостолівського районного суду упродовж двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

                                Суддя :                                                                                  А.П. Петренко

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація