Справа № 2-98/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2010 року                                                                                                                  м. Апостолове  

                 Апостолівський районний суд Дніпропетровської області                                

у складі: головуючого судді – Петренко А.П.

                при секретарі – Ровній Н.А.  

    Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Апостолове, в залі суду  № 4  справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання спільною сумісною власністю подружжя будинку з господарчими та побутовими будівлями і спорудами та визнання права власності на ? частину будинку з господарчими та побутовими будівлями і спорудами, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні будинком та вселення в будинок, -

ВСТАНОВИВ:  

     До Апостолівського районного суду надійшла справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання спільною сумісною власністю подружжя будинку з господарчими та побутовими будівлями і спорудами та визнання права власності на ? частину будинку з господарчими та побутовими будівлями і спорудами та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні будинком та вселення в будинок.

    В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 пояснив, що 27 серпня 1994 року між ним та відповідачем (ОСОБА_2) було укладений шлюб, актовий запис № 98.         18.07.1995 року у позивача та відповідача у шлюбі народився син – ОСОБА_4,  свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 видане відділом РАГС Апостолівського району Дніпропетровської області. Крім того, відповідач має сина від першого шлюбу –                   ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.     10 грудня 2008 року шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано.                                 Під час шлюбу, 20 червня 2004 року  позивачем та відповідачем був придбаний будинок, готовність якого складала 93%, про що свідчить розписка ОСОБА_6, який діяв на той час на підставі доручення  свого брата, ОСОБА_7,  власника вищевказаного будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 78,2 кв. метра. Даний будинок було придбано позивачем та відповідачем за  чотири тисяч доларів США, про що також зазначається в розписці від 20.06.2004 року.         Після придбання будинку, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 почали добудовувати будинок: були вставлені вікна, зроблено  ремонт у кімнатах. На підставі рішення Виконавчого комітету Апостолівської міської ради Дніпропетровської області від 25.01.2006 року          № 8/1 ОСОБА_2 визнано власником будинку з відповідними  господарчими та  побутовими будівлями і спорудами, розташованого в АДРЕСА_1, частка що належить ОСОБА_2 – 1/1. На момент подання позову  відповідач створила нову сім'ю, проживає  у будинку чоловіка з яким утворила нову сім'ю.  З листопада 2008 року              ОСОБА_1 проживає в будинку за адресою: АДРЕСА_1, сплачує всі комунальні послуги. Відповідач добровільно вирішувати питання  про поділ майна не бажає.  

    Позивач просить визнати будинок загальною площею 78,3 кв. м., житловою площею             47 кв. м. з відповідними господарчими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходиться в               АДРЕСА_1, Дніпропетровської області, об'єктом спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Поділити між ним та відповідачем вищевказаний будинок, та визнати за    ОСОБА_1 право  ? частину цього будинку. Визнати за ОСОБА_1 право власності  на ? частину  будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1, Дніпропетровської області з відповідними господарчими та побутовими будівлями і спорудами.

    До Апостолівського районного суду надійшла зустрічна позовна заява                       ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні домоволодінням та вселенні в будинок.

    В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 пояснила, що з              ОСОБА_1 перебувала в шлюбі  з 27 серпня 1994 року. Від шлюбу  мають неповнолітнього сина – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження. Крім того від першого  шлюбу в           ОСОБА_2 є син – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження. Шлюб з  відповідачем, за її позовом, було розірвано 10 грудня 2008 року. 20 червня 2004 року позивач придбала будинок             АДРЕСА_1                         ОСОБА_2 зазначила, що восени 2008 року ОСОБА_1  вигнав її разом з дітьми з будинку, відібрав ключі, перешкоджає користуватися  власністю.                     ОСОБА_2 неодноразово  намагалася увійти до двору  домоволодіння для вирішення питання  про вселення мирним шляхом, однак відповідач відмовився розмовляти та не відчинив дверей. З грудня 2008 року відповідач без дозволу ОСОБА_2 вселив до будинку ОСОБА_8 з якою спільно мешкають та користуються вищезазначеним будинком.     Позивач, за зустрічним позовом, не надавала згоди на вселення ОСОБА_8 і вважає, що вона  повинна бути виселена з будинку.                         ОСОБА_2 вважає, що протиправними діями відповідачів порушено її права, як власника будинку, і завдано моральної шкоди, яка полягає в тому, що вона тривалий час  не має можливості вселитися в будинок та користуватися належною їй власністю.                               ОСОБА_2 проживає в будинку де мешкають ще 6 чоловік, на її  думку умов для розвитку  та навчання її дітей немає. ОСОБА_2 вагітна, створила іншу сім'ю, іншого житла не має.         ОСОБА_2  просить усунути перешкодив користуванні  будинком АДРЕСА_1 Вселити її із членами сім'ї  в  будинок АДРЕСА_1 Виселити ОСОБА_8 з належного їй будинку.     Стягнути з ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10 000 гривень.    

    Стягнути з ОСОБА_3  моральну шкоду в розмірі 10 000 гривень.

    Стягнути з відповідачів, за її позовом, в солідарному порядку судові витрати, пов'язані з  з поданням позову до суду.

    ОСОБА_1 в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

    ОСОБА_2 позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала в повному обсязі.

    Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що                     ОСОБА_1  та ОСОБА_2  в 2004 році придбали будинок за адресою АДРЕСА_1 та спільними зусиллями облаштовували його.

    Свідок ОСОБА_10 пояснив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 придбали та облаштовували будинок АДРЕСА_1

    Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні  зазначив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 разом купували будинок, при придбанні даного будинку матеріально допомагали  допомагали батьки ОСОБА_1 та  ОСОБА_2

    Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що будинок АДРЕСА_1  ОСОБА_1  та ОСОБА_2 придбали за 4000 доларів США, кошти передавала ОСОБА_2 та її мати.

    Свідок ОСОБА_12 зазначила, що АДРЕСА_1 було придбано за 4000 доларів США. Кошти за цей будинок були передані ОСОБА_2 та її матір'ю.                                         Свідок ОСОБА_13 пояснила, що для придбання її донькою будинку в             АДРЕСА_1, вона та ОСОБА_14 надали             їй 1300 доларів США які отримали від продажу квартири та  30 000 гривень.

    Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні зазначив, що для придбання  ОСОБА_2 будинку в пров. Сонячний б. 10, він та ОСОБА_13  надали їй 1300 доларів США які отримали від продажу квартири та 30 000 гривень.

    Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши позивача, відповідача, свідків, приходить до наступних висновків.

    Судом встановлено, що 27 серпня 1994 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1  було укладено шлюб, актовий запис № 98.             ІНФОРМАЦІЯ_2 року, у  шлюбі в ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народився син –ОСОБА_4,  свідоцтво про народження серії НОМЕР_1.             10 грудня 2008 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано, свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2, актовий   запис № 184.                                     20 червня 2004 року позивачем та відповідачем у ОСОБА_6 було придбано недобудований будинок за адресою АДРЕСА_1

    Відповідно до розписки  від 20 червня 2004 року,  ОСОБА_2 передала, а  ОСОБА_6 отримав, чотири тисячі доларів США, як плату за будинок в  АДРЕСА_1                             Згідно рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від                     17 серпня 2005 року, справа № 2-1143/05, за ОСОБА_2  визнано право власності на вищевказаний недобудований житловий будинок та огорожу до нього.

    Відповідно до свідоцтва про права власності на нерухоме майно серії НОМЕР_3 ОСОБА_2  належить на праві приватної власності, в частці 1/1, житловий будинок з відповідними господарчими та побутовими будівлями  і спорудами, розташований за адресою              АДРЕСА_1, загальною площею 78,3 кв. м., житлова площа 47,0 кв. м.

    Згідно ст. 10,11 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог  і на підставі доказів сторін, кожна сторона  повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.    

    Відповідно до ч. 3 ст. 368 Цивільного кодексу України «Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом», відповідно до ст. 370 ЦК України «Співвласники  мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. »                         Згідно  ст. 372 ЦК України «У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом».                         Судом встановлено, що АДРЕСА_1 було придбано позивачем та відповідачем за час їхнього спільного шлюбу, отже вищезазначений будинок  є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Таким чином суд вважає обґрунтованими вимоги ОСОБА_1 стосовно визнання будинку з відповідними господарчими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходиться  в                             АДРЕСА_1  об'єктом спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2; та про  поділ вищевказаного будинку і визнання за ОСОБА_1 права власності на ? частину даного будинку з відповідними господарчими та побутовими будівлями і спорудами.             Суд визнає обґрунтованими вимоги ОСОБА_2 стосовно усунення перешкод в користуванні  нею будинком АДРЕСА_1, вселення її із членами сім'ї в будинок за вищезазначеною адресою та виселення ОСОБА_3 з будинку АДРЕСА_1 оскільки даний будинок є майном що набуте ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за час їхнього шлюбу а отже є спільною власністю.                         У задоволенні вимог стосовно стягнення з ОСОБА_3,               ОСОБА_1, моральної шкоди у розмірі по 10 000 гривень з кожного, необхідно відмовити, оскільки ОСОБА_2 не було зазначено в чому саме полягала моральна шкода, якими неправомірними діями ОСОБА_3, ОСОБА_1 вона  заподіяна, з яких міркувань виходила ОСОБА_2 визначаючи розмір моральної шкоди (характер та обсяг страждань їх тривалість, можливість відновлення), крім того не було наведено докази які підтверджують заподіяння моральної шкоди позивачу за зустрічним позовом.                                         В частині задоволення позовних вимог стосовно стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 судових витрат необхідно відмовити, в зв'язку з відсутністю документального підтвердження понесених ОСОБА_2 судових витрат.          В зв'язку з тим, що  позивачем за зустрічним позовом не було сплачено  державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення справи при зверненні до суду, суд вважає, що необхідно стягнути з ОСОБА_2 державне мито в розмірі 51 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справив розмірі 120 гривень.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                            

    Керуючись  ст. ст. 10,11, 60, 209, 213, 215, 224, 226 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

    Позов задовольнити: визнати будинок  загальною площею 78,3 кв. м.  житловою площею 47,0 кв. м. з відповідними господарчими та побутовими будівлями та спорудами,  розташований за адресою:  АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя.

    Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину будинку з господарчими та і побутовими будівлями і спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1

    Зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнити частково: усунути перешкоди  в користуванні ОСОБА_2 будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1; вселити ОСОБА_2 із членами  її сім'ї в будинок  АДРЕСА_1

    Виселити ОСОБА_8 з будинку АДРЕСА_1

    В задоволенні позову ОСОБА_2  в частині стягнення  моральної шкоди  та судових витрат з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 – відмовити.

    Стягнути з ОСОБА_2  на користь держави державне мито в розмірі               51 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень.

    На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через Апостолівський районний суд.

    Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано позивачем до Апостолівського районного суду у продовж 10 днів після проголошення рішення.

    Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апостолівського районного суду у продовж 20 днів після подання заяви  про апеляційне оскарження рішення.

        Суддя:             А.П. Петренко