Справа № 2-а-99/10

                                                                        ПОСТАНОВА                                                                              

                                                                    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ    

10 березня 2010 року                                                     м. Апостолове

           Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

у складі:   головуючого судді:  Петренко А.П.    

                  при секретарі:  Ровній Н.А.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Апостолове адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області про поновлення пропущеного строку, стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги з урахуванням індексу інфляції споживчих цін, -

                                                                    ВСТАНОВИВ:                         19 січня 2010 року до Апостолівського районного суду Дніпропетровської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області про поновлення пропущеного строку, стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги з урахуванням індексу інфляції споживчих цін.                                     В обґрунтування позовних вимог позивач пояснила, що відповідно до ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” № 2195-14 від 18.11.2004 року, вона відноситься до категорії громадян України, які мають статус “Діти війни”, згідно ст. 6 вищевказаного закону, позивачу повинні були виплачувати щомісячну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії по віку.                                         Позивач вважає, що з 01 січня 2006 року відповідач зобов'язаний був проводити нарахування та виплату державної соціальної допомоги їй в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.                                         В 2007 році дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” відповідно до                 п. 12 ст. 71  Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року було зупинено. Однак рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнані неконституційними норми п. 12. ст. 71 З.У. “Про Державний бюджет України на 2007 рік” щодо зупинення дії ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” на 2007 рік.             Відповідно до рішення Конституційного Суду України      від 22 травня 2008 року зміни щодо розміру пенсії дітям війни в 2008 році, визнано такими, що не відповідають Конституції України.                                         В 2009 році, після прийняття Рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року, ст. 6 З.У. “Про соціальний захист дітей війни” продовжує діяти у редакції згідно якої передбачена виплата щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни в розмірі                           30 відсотків мінімальної пенсії.                                 На підставі ч. 2 ст. 33 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або відмінені іншими нормативно- правовими актами.                             Розмір соціальної допомоги відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.                       Позивач вважає, що відповідач не проводячи нарахування пенсії відповідно до                  ст. 6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” та виплату вказаних нарахувань грубо порушує Конституцію України та її права.                             Позивач просить: відновити  пропущений строк для звернення  до суду  за захистом прав, свобод та інтересів. Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Апостолівському районі в частині невиплати підвищення  до пенсії ОСОБА_1 як дитині війни. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Апостолівському районі провести нарахування підвищення пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” враховуючи положення ст. 28 Закону України                              “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з урахуванням індексу інфляції за період із січня 2006 року по вересень 2009 року та здійснити виплату сум перерахунку позивачу. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України  в Апостолівському районі  надалі виплачувати  позивачу щомісячну соціальну державну допомогу до пенсії відповідно до вимог                                   ст. 6  Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.                     Від ОСОБА_1 надійшла заява з проханням справу слухати без її участі, позовні вимоги підтримує.                                 Від відповідача надійшла заява з проханням справу слухати без представника  відповідача з заявленими позивачем вимогами відповідач не погоджується, мотивуючим це тим, що частиною               17 ст. 77 Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік” дію ст. 6 Закону України   “Про соціальний захист дітей війни” було зупинено. В 2007 році частиною 12 ст. 71 Закону України  “Про державний бюджет України на 2007 рік” дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” також було зупинено та  ст. 111 встановлено, що виплата  цього підвищення  провадиться лише особам, які є інвалідами, у розмірі 50 %  від розміру надбавки, встановленої  для учасників війни. Законом України від 28.12.2007 року  “Про державний бюджет України  на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів  України”  внесено зміни до  ст. 6 Закону України “Про соціальний захист  дітей війни” визначено, що дітям війни до пенсії або щомісячного  довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, у 2008 році виплачується підвищення в розмірі надбавки встановленої  для учасників війни. Розмір зазначеної надбавки  учасникам війни  визначено ст. 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, а саме 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність. Крім того відповідач просить відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог в зв'язку з пропуском строку для звернення до суду. Таким чином, відповідач  вважає що підстави для задоволення позову відсутні.                                 Враховуючи вище викладене, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку що: ОСОБА_1 дійсно має статус дитини війни і у відповідності до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” їй, як дитині війни, пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на                       30 відсотків  мінімальної пенсії за віком.                         Статтею 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті інших або нових законів, або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.                                     Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення  до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який якщо не встановлено інше  обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав свобод та інтересів.                                 Відповідач в запереченні проти позову наполягає на відмові позивачу в задоволенні вимог в зв'язку з пропуском  строку звернення до суду.                         Згідно ч. 2 ст. 100 КАС України “Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення  до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом”.                                      Суд вважає, що позивач пропустила строк звернення до суду з поважних причин, оскільки вона дізналася про порушення своїх прав лише після висвітлення  рішень Конституційного Суду України в засобах масової інформації, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про поновлення пропущеного строку для звернення  з адміністративним позовом до суду                                 ОСОБА_1.                                 Конституційний Суд України в рішенні від 03 жовтня 1997 року № 4-зп                                 (справа про набуття чинності Конституцією України)     зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом  суперечать один одному. Загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується  однопредметний акт, який діяв у часі раніше.                     Дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” було зупинено на 2006 рік, згідно Закону України від 20.12.2005 року № 3235 – ІV (пункт 17 ст. 77) Законом України                        “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік”, пункт 17                 ст. 77 виключений, встановлено поетапне запровадження пільг дітям війни передбачених                                ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за результатами  виконання бюджету  у першому півріччі у порядку визначеному  Кабінетом Міністрів України  з погодженням  з комітетом Верховної Ради України  з питань бюджету, однак такий  порядок у 2006 році не був визначений, тому у відповідача відсутні підстави здійснювати позивачу перерахунок надбавки до пенсії за                 2006 рік.                                         Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.                                     В  2007 році дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” відповідно до   п. 12 ст. 71  Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року, було зупинено, однак рішенням Конституційного Суду України  від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнані неконституційними норми п. 12. ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на                2007 рік” щодо зупинення дії ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. Таким чином з 01 січня по 09 липня 2007 року до спірних правовідносин застосуванню підлягають  приписи ст. 111 Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-V “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, як такі, що прийняті пізніше в часі, у зв'язку з чим мали пріоритет порівняно з спеціальною нормою     ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. Після прийняття вищезазначеного рішення Конституційного Суду України знову почали діяти положення                        ст. 6  Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, тобто з часу прийняття цього рішення  відновлено право на підвищення до пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Отже з 01 січня  по 09 липня 2007 року до спірних правовідносин застосуванню підлягали приписи ст. 111 Закону України від 19.12.2006 року “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, а з 09.07.2007 року до 31.12.2007 застосуванню підлягає положення ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.                                     Законом України  від 28 грудня 2007 року “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення  змін до деяких законодавчих актів України” внесено зміни до Закону України                              “Про соціальний захист дітей війни” щодо розміру соціальної надбавки  дітям війни, однак рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Отже до набрання законної сили рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року підстав для перерахунку  підвищення до пенсії позивачу,  як дитині війни, за період з 01 січня по 22 травня 2008 року немає, оскільки вищевказане рішення Конституційного Суду України не має зворотної дії. Нарахування соціальної надбавки відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни ” в 2008 році здійснюється з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.                     Статтею 71 Закону України “Про Державний бюджет України  на 2009 рік” Кабінету Міністрів     України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Вищевказана норма передбачає     встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України “Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.             Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується  замість пенсії, повинні здійснюватись  відповідно до норм Закону України “Про соціальний захист дітей війни”         Суд не знаходить підстав  для задоволення позовної вимоги  щодо зобов'язання відповідача надалі вчиняти певні дії.                             Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів  фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання  делегованих  повноважень.                             Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах     повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.                                     Таким чином у суду немає законних підстав встановлювати обов'язки для будь-яких осіб вчиняти ті чи інші дії у певній формі, обсягах та у спосіб.                     Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача недоплаченої суми підвищень з урахуванням індексу інфляції, суд зазначає, що : постановою Кабінету Міністрів України від                          21 лютого 2001 року № 159 “Про затвердження порядку проведення  компенсації громадянам втрат частини грошових доходів у зв'язку з порушенням  термінів їх виплати” визначено, що компенсації підлягають такі грошові доходи разом з сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної  державної грошової допомоги та компенсації  виплат).                             Зважаючи на викладене, суд вважає, що відповідач повинен сплатити на користь  позивача суму компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, відповідно до п. 4 зазначеної постанови, де визначено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць                           (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення  суми компенсації, поділений на 100.                 За таких обставин  суд приходить до висновку про  необхідність     зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Апостолівському районі  Дніпропетровської області  здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії за відповідний період з урахуванням індексу інфляції     Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАСУ України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.                             Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне конкретніше сформулювати  резолютивну частину постанови з метою можливості її виконання в подальшому.             Отже, з урахуванням сукупності викладених обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.                                 Керуючись ст. ст. 90, 94, 160-163, 256 КАС України, -

                                                                     ПОСТАНОВИВ:                 Позов задовольнити частково: Поновити ОСОБА_1 пропущений строк для звернення з адміністративним позовом до суду.                     Визнати протиправною бездіяльність Управління пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області щодо не вчинення дій стосовно перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України                “Про соціальний захист дітей війни” та ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01січня по 30 вересня 2009 року включно.             Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення пенсії в розмірі  30 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, виходячи з розміру мінімальної пенсії по віку встановленої ч.1 ст. 28 Закону України  “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням здійснених виплат та з урахуванням  індексу інфляції  по день фактичної виплати, за періоди з  09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01січня по 30 вересня 2009 року включно.                                     У задоволенні позову в іншій частині  відмовити.                     На постанову може бути подана апеляційна скарга до апеляційного  суду Дніпропетровської області через Апостолівський  районний суд.                              Заява про оскарження постанови суду подається до Апостолівського районного суду упродовж десяти днів.                                                                                                                                                                                                                                                                                           Апеляційна скарга на постанови суду подається до Апостолівського районного суду упродовж двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

                                Суддя :                                                                                  А.П. Петренко