ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ  ОБЛАСТІ

                                             ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

                                                ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

11.02.2021                                                                                               Справа № 905/1780/20

Суддя - Говорун О.В.

Секретар судового засідання - Коновалова А.І.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мітра-С".

Відповідач - Фермерське господарство "Урожай - 2011".

Про стягнення заборгованості в розмірі 564869,68 грн.

Представники учасників справи:

від позивача – не з`явився;

від відповідача – Федорова В.П.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мітра-С" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фермерського господарства "Урожай - 2011" про стягнення заборгованості в розмірі 90154,64 грн, пені в розмірі 346615 грн та штрафу в розмірі 128100,04 грн.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 26.01.2021 позов задоволено частково, стягнуто з Фермерського господарства "Урожай - 2011" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мітра-С" заборгованість у розмірі 90154 (дев`яносто тисяч сто п`ятдесят чотири) грн 64 коп., пеню у розмірі 20000 (двадцять тисяч) грн, штраф у розмірі 42700 (сорок дві тисячі сімсот) грн 01 коп. та витрати з оплати судового збору в розмірі 4094 (чотири тисячі дев`яносто чотири) грн 94 коп. В задоволенні інших вимог відмовлено.                                            

25.01.2021 до суду подано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи,  відповідно до якого, позивач просить стягнути з відповідача 12000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

26.01.2021 до суду надійшла заява, в якій представник відповідача просить стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу та витрати на прибуття представника відповідача до Господарського суду Донецької області у розмірі 28500 грн.

Судом в рішенні суду від 26.01.2021 було вирішено питання щодо розподілу судового збору, витрати на професійну правничу допомогу, враховуючи дату надходження документів на підтвердження понесення сторонами таких витрат, з метою реалізації сторонами процесуальних прав, зокрема, щодо доведення не співмірності понесених сторонами витрат на професійну правничу допомогу, вказані витрати в рішенні суду розподілені не були.

Для вирішення вказаного питання, судом призначено судове засідання на 11.02.2021.

У позові представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 6000 грн, з подальшим можливим збільшенням розміру витрат у разі проведення судових засідань.

На підтвердження надання позивачу правничої допомоги до суду надано договір про надання правової допомоги №18/09/2020-01 від 18.09.2020, рахунок на оплату від 18.09.2020 №18/09/2020-01 на суму 6000 грн, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №6792/10, виданого на підставі рішення Ради адвокатів Київської області від 27.06.2018 №59 (т.1 а.с.32-34).

Також, представником позивача надано платіжне доручення №594 від 21.09.2020 про сплату 6000 грн за договором про надання правової допомоги №18/09/2020-01 від 18.09.2020, квитанцію №2122-4908-9356-3907 від 23.10.2020 про сплату 2000 грн за договором про надання правової допомоги від 18.09.2020, акт виконаних робіт про виконання договору про надання правової допомоги від 18.09.2020 №18/09/2020-01, у п.3 якого зазначено, що станом на день складання цього акту, гонорар сплачений клієнтом на користь повіреного складає 6000 грн. Гонорар сплачений клієнтом на користь повіреного станом на день складання цього акту у повному обсязі (т.1, а.с. 52-54).  

Крім того, представником позивача наданий: акт виконаних робіт від 18.01.2021 про виконання договору про надання правової допомоги від 18.09.2020 №18/09/2020-01, у п.3 якого, передбачено, що станом на день складання цього акту гонорар, сплачений клієнтом на користь повіреного складає 12000 грн. Гонорар сплачений клієнтом на користь повіреного станом на день складання цього акту в повному обсязі, з зазначенням опису наданих та виконаних послуг; квитанція №9220-5560-7004-1391 від 14.01.2021 про сплату 2000 грн відповідно до договору про надання правової допомоги від 18.09.2020; квитанцію №9220-5561-1658-9332 від 14.01.2021 про сплату 2000 грн згідно з договором про надання правової допомоги від 18.09.2020 (т.2, а.с. 44-48).

На підтвердження надання відповідачу правничої допомоги, представником відповідача надано договір про надання правничої допомоги від 06.11.2020 № 06/11/2020, додаткову угоду №2 від 06.11.2020 до договору №06/11/2020 про надання правничої допомоги, копію платіжного доручення №1071 від 13.11.2020, про сплату  рахунку №06/11 від 06.11.2020 (договір №06/11 від 06.11.2020) за надання адвокатських послуг на суму 28500 грн.

Згідно з п.1 ч.1, ч.3 ст.244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з положеннями статті 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Виходячи зі змісту положень частин 5, 6 статті 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.

Разом з тим, поряд зі згаданим принципом змагальності сторін, іншими основними засадами (принципами) господарського судочинства також є: верховенство права та пропорційність.

Суд зауважує, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з статтею 15 Господарського процесуального кодексу України,     суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Крім того, відповідно до п.3 ч.5 ст.129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Отже, з врахуванням викладеного, виходячи зі змісту норм статей 3, 11, 15 ГПК України, питання про співмірність заявлених відповідачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права (висновок щодо застосування норм права, викладеній у додатковій постанові Верховного суду від 25.06.2019 у справі №909/371/19).

Відповідно до рішення суду у справі, позовні вимоги задоволені частково.

Обґрунтованими визнані вимоги про стягнення основної заборгованості в розмірі 90154,64 грн, пені в сумі 54714,16 та штрафу в розмірі 128100,04 грн.

Заявлені позивачем вимоги складались з: 90154,64 грн – основна заборгованість; 346615 грн – пеня; 128100,04 грн – штраф.

В той же час, судом задоволено клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки, та зменшені пеня та штраф до 20000 грн та 42700,01 грн відповідно.

За змістом п.2 ч.4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір обґрунтованих вимог позивача склав 48,23% від розміру заявлених позивачем вимог.

Суд, враховуючи складність справи, предмет доказування, кількість та зміст доказів у справі, обсяг наданих адвокатом послуг, затрачений ним час на надання таких послуг, а також приймаючи до уваги, що позовні вимоги судом задоволені частково, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 5787,60 грн.

Часткове задоволення позову було обумовлене невірним розрахунком позивача розміру належної до стягнення з відповідача пені. Вказаний розрахунок було здійснено судом самостійно.

Відповідачем доводів щодо невірного здійснення позивачем розрахунку пені заявлено не було. Інші доводи представника відповідача, щодо необґрунтованості заявлених позивачем вимог, судом відхилені.

За таких обставин, суд не знаходить підстав для стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу пропорційно до розміру вимог, в задоволенні яких судом було відмовлено.

Також, не можуть бути покладені на позивача витрати відповідача на професійну правничу допомогу пропорційно розміру вимог в задоволенні яких було відмовлено у зв`язку задоволенням судом клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки, оскільки зменшення розміру неустойки, за умови доведеності наявності відповідних підстав, є правом суду, а отже позивач не може нести витрати які обумовлені реалізацією судом такого права.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.244 ГПК України, господарський суд

          В И Р I Ш И В:          

Стягнути з Фермерського господарства "Урожай - 2011" (84110, Донецька обл., Слов`янський район, село Селезнівка, вул.Торецька, 16, ідентифікаційний код юридичної особи - 37155392) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мітра-С" (39411, Полтавська обл., Машівський р-н, село Кошманівка, вул.Мічуріна, будинок 67, ідентифікаційний код юридичної особи - 42824971) 5787 (п`ять тисяч сімсот вісімдесят сім) грн 60 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається в порядку встановленому ст.257 ГПК України, з урахуванням п.п.17.5) п.п.17 п.1 Розділу ХІ Перехідні положення ГПК України, протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне додаткове рішення складено 19.02.2021.          

Суддя                                                                                                                    О.В. Говорун